Еволюція механізму блокування податкових накладних в Україні

18:01, 10 апреля 2018
Газета: 12-14 (431-433)
Нові правила блокування повинні стати більш прозорими та зрозумілими для платників податків.
Еволюція механізму блокування податкових накладних в Україні

 Віталій Дедік,
директор АБ «ТОПАЛ»,
спеціально для
«Судово-юридичної газети»

Однією з важливих подій 2017 р. в Україні було введення механізму автоматичного блокування податкових накладних. Ця подія мала наслідки не лише для бізнесу в Україні, але й для судового процесу. Так, до складностей застосування системи, що завжди виникають у роботі новоствореного механізму, додавалися численні неточності, що були допущені міністерствами при підготовці нині прийнятих регуляторних актів. Це постанова КМУ №190 від 29.03.2017 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації», наказ Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та постанова КМУ №485 від 4.07.2017 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З прийняттям названих регуляторних актів в Україні почалося масове блокування податкових накладних, що фактично унеможливлювало здійснення статутної діяльності багатьма юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.

Нагадаємо, відповідно до положень Податкового кодексу України, контрагенти-платники податку на додану вартість складають податкові накладні/розрахунки коригування під час здійснення операцій з товарами та послугами, реєструють ці накладні чи розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, що прямо впливає на стан так званих ПДВ-рахунків їх контрагентів. Беручи до уваги, що найбільшим джерелом надходжень до бюджету України є податки та збори, а податок на додану вартість, у свою чергу, приносить державі більшість «доходу», легко зрозуміти, що нововведення так чи інакше торкнулися абсолютної більшості підприємців.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної платнику податків пропонувалося протягом 365 днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування, надати пояснення та направити їх на адресу органу ДФС разом із копіями документів, що підтверджують здійснення операції. Чіткої підстави у повідомленні фактично не зазначалося, не було посилань на те, які саме документи вимагаються додатково. А у разі, якщо після надання такого первинного пояснення та документів до нього розблокування не відбувалося, платнику податків надходило рішення комісії щодо блокування та надавалося 10 календарних днів для направлення письмової скарги із доданими належно завіреними копіями документів на адресу ДФС.

Автор цієї статті був свідком, коли направлені поштою такі листи тижнями не були доставлені у ДФС. Працівники пошти у приватній бесіді пояснювали таку затримку надвисоким навантаженням на відділення, адже скарги з усієї держави направлялися за єдиною адресою. Навіть у випадку подання скарги на рішення комісії про блокування податкової накладної нарочним кур’єри доповідали про величезні черги до канцелярії ДФС. Деякі платники, не маючи зразків скарг та зважаючи на те, що подання чітко зазначених у Податковому кодексі та регуляторних актах документів не завжди призводить до розблокування податкової накладної, при складанні скарги до ДФС керувалися принципом «що більше, то краще», подаючи цілі томи додатків до кожної накладної. Звісно, це мало уповільнити розгляд скарг, що подавалися. Так фактично і сталося.

Натомість, враховуючи згадану вище недосконалість прийнятих регуляторних актів та беручи до уваги широку сферу підприємців, що були охоплені нововведеннями, недивно, що не вирішені у адміністративному порядку суперечки платників податків були відображені у численних позовних заявах та передані на розгляд суду. Перші рішення окружних адміністративних судів по цій категорії справ почали з’являтися наприкінці літа 2017 р. І хоча по деяким рішенням сторонами подані апеляційні та касаційні скарги (звісно, у кожного платника податків своя правова позиція, а Державна фіскальна служба, виступаючи відповідачем, може наводити різні аргументи з огляду на таку позицію), фактично можна констатувати, що суди перших інстанцій все ж досить часто ставали на бік платників податків за умови належного обґрунтування правової позиції та надання позивачем документів, зазначених у Податковому кодексі України. Складність полягала у тому, що під час судового оскарження податкова накладна залишалася незареєстрованою, що чинило платнику податків та його контрагентам перешкоди у користуванні ПДВ-рахунками.

Наприкінці 2017 р. дія недосконалого механізму блокування податкових накладних/коригувань була зупинена, по значній кількості заблокованих накладних комісіями ДФС були прийняті рішення щодо їх реєстрації, що, у свою чергу, знизило навантаження на суди. Розроблявся новий механізм, що був відображений у постанові Кабінету міністрів України №117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», опублікований 7.03.2018 у газеті «Урядовий кур’єр».

Нові правила блокування повинні стати більш прозорими та зрозумілими для усіх сторін, якими в даному випадку є платники податків та Державна фіскальна служба. Натомість виконання затверджених Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації також залежить від деяких «перемінних», що визначаються ДФС.

Так, 23.03.2018 на сайті ДФС були оприлюднені критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, попередньо погоджені з Мінфіном. Аналіз прийнятих документів свідчить, що деякі особливості та недоліки попередньої системи були враховані та виправлені (наприклад, підстава блокування тепер повинна бути більш зрозуміла платнику), однак і оцінюючи критерії ризиковості, можна знайти формули, подібні до старих редакцій, що використовувалися в минулому році.

Отже, як і завжди, тільки час покаже вплив нової системи на бізнес та судові процеси з розгляду скарг. На момент виходу цієї статті застосування органами ДФС затверджених порядків вже почалося. Позиція судів при розгляді майбутніх справ буде сформована, з огляду на нові правила та порядки, лише після подання відповідних позовних вимог. У свою чергу, платникам податків при виникненні труднощів можна рекомендувати звертатися за професійною правничою допомогою з метою точного та чіткого формування правової позиції з кожного випадку блокування.

Сподіваюся, що ця публікація стане корисною для широкого кола представників бізнесу, а також моїх колег, які з правової точки зору захищають його.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Як суддівські мантії та архітектура судів впливають на сприйняття громадянами судової влади
Новости онлайн