Суддя, що позбавляв учасників Автомайдану водійських прав, оскаржив своє звільнення

13:58, 7 ноября 2018
Велика Палата ВС визнала законним звільнення судді Києво-Святошинського райсуду Володимира Лисенка.
Суддя, що позбавляв учасників Автомайдану водійських прав, оскаржив своє звільнення

15 та 16 грудня 2014 грудня до Тимчасової слідчої комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції надійшли дві заяви голови громадської спілки «Українська спілка «Автомайдан» Андрія Михайловського про проведення спеціальної перевірки судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Володимира Лисенка.

У заявах, зокрема, зазначалось, що суддя виніс постанови про притягнення учасників масових акцій протесту, що рухалися автоколоною в бік села Нові Петрівці з символікою Євромайдану, до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі ст.122-2 КУпАП за невиконання вимог працівника міліції про зупинку.  

Пізніше автомайданівці були звільнені від адміністративної відповідальності на підставі ст. 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».

Зазначимо, що заяви про проведення перевірки були подані поза межами строку, встановленого ч.2 ст.2 ЗУ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», однак ТСК все ж розглянула їх, і 3 червня 2015 року дійшла висновку про наявність в діях судді В.Лисенка ознак порушення присяги при розгляді адміністративних матеріалів стосовно п’ятьох автомайданівців.

Зазначений висновок був переданий до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду матеріалів спецперевірки та прийняття відповідного рішення.

«З метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості та відповідно до вимог ч.2 ст. 7 ЗУ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» Вища рада юстиції прийняла вказаний висновок ТСК для розгляду», — йдеться у рішенні ВРЮ від 26 листопада 2015 року.

Надаючи свої пояснення під час засідання Вищої ради юстиції, В.Лисенко зазначив: якщо він і допустив помилки при розгляді деяких адміністративних матеріалів, то неумисно, і ці помилки мали виключно юридичний характер та стосувалися оцінки того чи іншого доказу. Крім того, суддя переконаний, що його дії не призвели до тяжких наслідків. Однак із цим твердженням Вища рада юстиції не погодилась.

Порушення, допущені суддею В.Лисенком: висновок ВРЮ

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи та висновок дисциплінарної секції, заслухавши аргументи Володимира Лисенка та його представника — адвоката Ігоря Колесникова, ВРЮ дійшла висновку щодо наявності підстав для внесення подання про звільнення судді Києво-Святошинського  районного суду Київської області В.Лисенка  з посади за порушення присяги.

«Суддя В.Лисенко неповно та необ’єктивно розглянув адміністративні матеріали, не з’ясувавши всіх обставин справи. Свідченням тому є майже ідентичний зміст всіх п’яти винесених постанов в адміністративних матеріалах, де змінено лише прізвище та ініціали осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності. Зокрема, це стосується постанови у справі №369/341/14-п стосовно ОСОБА_5, в якій викладено зовсім інші обставини, що жодним чином не стосуються ОСОБА_5. Крім того, в тексті прізвище останнього здебільшого відмінюється як жіноче», — вказано у рішенні ВРЮ.

Крім того, Вища рада юстиції зазначила, що суддя В.Лисенко, оцінюючи докази у справі, безпідставно надав перевагу рапортам працівників ДАІ та протоколам про адміністративні правопорушення, що взагалі не доводили вини осіб, які притягалися до відповідальності.

Такі його дії, на думку членів ВРЮ, не відповідають вимогам щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Також Вища рада юстиції звернула увагу на той факт, що адміністративні матеріали стосовно трьох осіб були розглянуті за їх відсутності, що є порушенням вимог ст.268 КУпАП, оскільки матеріали справ не містять даних про їх своєчасне сповіщення про дату, час і місце розгляду справ.

Ще двох осіб В.Лисенко притягнув до відповідальності, не встановивши, чи дійсно вони перебували за кермом автомобілів, які не зупинились на вимогу працівників ДАІ відповідно до законодавства, один лише факт належності транспортного засобу певній особі, без підтвердження іншими доказами, не свідчить про те, що саме власник керував цим автомобілем. 

«Таким чином, суддя В.Лисенко шляхом невиконання покладених на нього професійних обов’язків під час гострого соціального конфлікту в Україні з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року завдав істотної шкоди демократичному конституційному ладу, правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави», — резюмувала ВРЮ.

Рішення Вищого адміністративного суду України

Не погодившись із рішенням Вищої ради юстиції, В.Лисенко звернувся до ВАСУ. У позовній заяві він посилався на невідповідність висновку ТСК дійсним обставинам, за яких він ухвалював рішення стосовно учасників масових акцій протесту.

До того ж, на думку позивача, ВРЮ неправомірно не з'ясувала усіх необхідних обставин, порушила строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та провела засідання без особистої участі судді, в той час як він заявив клопотання про відкладення засідання.

Розглянувши справу, колегія суддів ВАСУ (суддя-доповідач Л.Мороз, судді С.Горбатюк, В.Маслій, Т.Розваляєва, Л.Черпіцька) вирішила, що Вища рада правосуддя не встановила і не довела наявності обставин і фактів, які б свідчили про те, що дії В.Лисенка паплюжить звання судді та можуть викликати сумнів у його об'єктивності, чесності та непідкупності.

«ВРЮ наводить лише допущені, на її думку, порушення суддею В.Лисенком процесуального права при розгляді справ. Разом з тим, ВРЮ не визначила всіх ознак складу порушення присяги, зокрема у чому полягали дії судді. На думку колегії суддів, притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги, відповідно до ЗУ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та ЗУ «Про очищення влади», містить ризики вибіркового правосуддя, оскільки порушеннями пропонується визнавати тільки дії, вчинені в певний часовий період», — йдеться у рішенні Вищого адмінсуду від 25 липня 2016 року.

Те, що тексти усіх п’яти рішень у справах автомайданівців по суті є ідентичними і різняться лише імена осіб, що притягаються до відповідальності, ВАСУ, на відміну від ВРЮ, не вважає порушенням. На думку суддів, цей факт сам по собі не може викликати сумнівів у об’єктивності В.Лисенка при відправленні правосуддя. А наявність описок у судовому рішенні (йдеться про постанову, в тексті якої чоловіче прізвище відмінюється як жіноче) Вищий адмінсуд вважає технічним недоліком, який не впливає на результат розгляду справи.

Причиною того, що рішення, ухвалені В.Лисенком, у подальшому були змінені апеляційним судом, на думку колегії суддів ВАСУ, стала «різна оцінка доказів»: апеляційний суд керувався поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а суд першої інстанції в особі судді В.Лисенка — даними рапорту працівника міліції та протоколу про адміністративне правопорушення. До того ж, зауважив ВАСУ,  здійснюючи оцінку доказів, суддя керується внутрішнім переконанням, законом і правосвідомістю.

Разом з тим, доводи позивача з приводу того, що ВРЮ неправомірно прийняла до розгляду висновок ТСК, колегія суддів Вищого адмінсуду таки визнала необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, ВАСУ задовольнив позовні вимоги В.Лисенка, визнавши рішення Вищої ради юстиції про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення його з посади незаконним.

Перегляд рішення ВАСУ Верховним Судом України

Не погодившись із таким рішенням, ВРЮ звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ (судді О.Волков, М.Гриців, О.Кривенда, О.Прокопенко) дійшла висновку, що ВАСУ, розглянувши справу про оскарження спірного рішення ВРЮ, не дотримався приписів Кодексу адміністративного судочинства. Зокрема, не вказав, яким саме вимогам, передбаченим Конституцією, КАСУ чи то Законом «Про Вищу раду юстиції», не відповідає рішення  ВРЮ.

«Суд обмежився лише власною оцінкою встановлених ВРЮ обставин щодо дій судді В.Лисенка. За таких обставин висновки суду щодо протиправності спірного рішення є передчасними, а тому постанова Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2016 року підлягає скасуванню. Верховний Суд України позбавлений можливості встановлювати обставини у справі та усувати ті порушення, які можуть бути усунуті лише під час нового судового розгляду. Отже, оскаржувана постанова ВАСУ підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий судовий розгляд», — зазначається у рішенні ВСУ від 30 травня 2017 року.

4 травня 2018 року позов В.Лисенка розглянула колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (судді О.Стародуб, Т.Анцупова, М.Гімон , Н.Коваленко, В.Кравчук), проте і на цьому процес оскарження рішення ВРЮ не скінчився: отримавши відмову в задоволенні позову, В.Лисенко звернувся до Великої Палати ВС з вимогою скасувати постанову КАС ВС і ухвалити нове рішення на його користь.

Остаточне рішення Великої Палати у справі В.Лисенка

У судовому засіданні ВП ВС, що відбулося 1 листопада 2018 року, Володимир Лисенко стверджував, що не порушував присягу судді та не допускав грубих порушень законодавства при розгляді справ стосовно учасників масових акцій протесту.

«Із 5 ухвалених рішень 2 взагалі не оскаржувались. Вища рада юстиції та колегія суддів Касаційного адмінсуду у своїх рішеннях вказали, буцімто я не встановив факту, що двоє осіб, притягнутих до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, взагалі перебували за кермом автомобілів, які не зупинились на вимогу працівників ДАІ. Як можна зрозуміти таку позицію ВРЮ та КАС? Я розглядав ці справи за своїм внутрішнім переконанням. Хай вони хоч сто разів будуть незаконними, але вони вступили в законну силу і не були оскаржені та скасовані», — заявив В.Лисенко.  

У свою чергу, представник Вищої ради правосуддя Ольга Белінська припустила, що зазначені В.Лисенком рішення не були оскаржені через неналежне повідомлення осіб, що притягались до відповідальності, про дату і час розгляду адміністративних матеріалів щодо них.

«Якщо особа є власником транспортного засобу, це ще не означає, що саме вона була за кермом транспортного засобу в той момент, коли було складено протокол і рапорт, на підставі яких суддя Лисенко виносив постанови у справах про адміністративні правопорушення», — додала представник ВРП.

У підсумку, заслухавши пояснення сторін, Велика Палата Верховного Суду постановила залишити рішення КАС ВС без змін, а скаргу В.Лисенка — без задоволення.

Повний текст постанови буде складено 12 листопада. По справі висловлені окремі думки.

Також зазначимо, що 6 листопада ВП ВС ухвалила рішення у зразковій справі стосовно застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в період проведення антитерористичної операції.

Окрім того, у постанові від 18 жовтня 2018 року Велика Палата пояснила, в якому випадку клопотання прокурора про відсторонення судді від посади може вважатися повторно поданим.

Автор: Ольга Туева
Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Президентський законопроект про адвокатуру 9055: думки депутатів
Сегодня день рождения празднуют
  • Татьяна Малашенкова
    Татьяна Малашенкова
    член Высшего совета правосудия