Про що каже статистика: Касаційний цивільний суд ВС підбив підсумки за 2018 рік по всій юрисдикції

Новий Верховний Суд працює вже більше року, і касаційним судам час підводити перші підсумки. При цьому, такі підсумки важливі не лише в розрізі вищої інстанції, а й нижчестоящих судів, які з грудня 2017 року також почали застосовувати нове процесуальне законодавство.

1 лютого 2019 року в Касаційному цивільному суді Верховного Суду відбулися збори суддів, на яких були презентовані порівняльні статистичні дані здійснення правосуддя по всій цивільній юрисдикції. Як зазначив голова КЦС ВС Борис Гулько, мета цієї презентації – не дати суху статистику, а показати цілісну та всебічну картину.

Окремо буде звернуто увагу на проблеми, які виникають у процесі правозастосування на рівні касаційного перегляду цивільних справ, а також на перші результати застосування новел ЦПК, особливо в частині процесуальних фільтрів.

З наведених даних випливає, що кількість матеріалів, які надходять до судів, не зменшується, і хоча суди намагаються впоратися з ними, в умовах кадрового дефіциту та триваючої оптимізації це не може не відображатися на якості та тривалості розгляду. Також, як і раніше, відкритою залишається проблема невиконання судових рішень.

Окрім того, на зборах суддів були окреслені завдання на майбутнє. Так, якщо у 2018 році судова практика тільки напрацьовувалась і подекуди виникали різночитання, то у 2019 році вже мають бути обрані орієнтири у сфері правозастосування, яких треба дотримуватися і не допускати випадкових самовідступлень від сформульованих правових висновків.

Переглядається кожна друга справа 

Як зазначив в своїй доповіді голова КЦС ВС Борис Гулько, впродовж 2018 року на розгляді суддів перебувало 1 407 795 процесуальних звернень і справ цивільного судочинства. З них:

• у місцевих судах – 1 245 756 звернень і справ;
• в апеляційних судах – 108 697 звернень і справ;
• у Касаційному цивільному суді – 53 342 звернень і справ.

Кількість звернень і справ, які перебували на розгляді в апеляційних судах та в суді касаційної інстанції, говорить про системну проблему, яка в майбутньому повинна бути вирішена з урахуванням статусу, ролі та призначення Верховного Суду. А саме – наразі фактично переглядається кожна друга справа, ухвалена апеляційним судом.

Як було закцентовано під час презентації, є необхідність підвищення якості судових рішень на рівні апеляційних судів. Зокрема, КЦС ВС скасовано постанови у 4 685 справах, у тому числі з ухваленням нових рішень – у 944 справах, що становить понад 20% від усіх скасованих.

Перша інстанція: менше звертатися не стали

Як відомо, метою судової реформи було, серед іншого, зменшення кількості справ на розгляді в судах за рахунок впровадження інших механізмів вирішення спорів. Втім, поки справ в судах менше не стало.

Так, якщо порівнювати 2017 та 2018 рік для місцевих загальних судів, то видно, що вони в 2018-му розглянули більше цивільних справ. Проте, через більше надходження, зріс і показник нерозглянутих справ:

• перебувало на розгляді у місцевих судах у 2017 році – 1 186 162 справи, у 2018 цей показник зріс та складає 1 245 756 справ;
• розглянуто у 2017 році 927 168 справи, у 2018 цей показник збільшився до 954 743 справ;
• залишилися нерозглянутими у 2017 році 258 994 справи, у 2018 цей показник складає 291 009 справ.

Цікавою є інформація і по суб’єктах звернення у місцеві суди. Так, до місцевих судів у 2017 році звернулося 750 162 фізичні особи, а у 2018 цей показник зріс до 784 743 осіб. Окрім фізичних осіб, зберігаються високі показники звернень і юридичних осіб для захисту цивільних прав: проти 436 000 юросіб у 2017 році, у 2018 році ця цифра склала 461 012 юросіб.

Скільки судових рішень виконано?

Проблема невиконання судових рішень досі залишається системною для України. Нагадаємо, що на відміну від адміністративної юрисдикції, яка має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у «цивільних» судів такої можливості немає.

«Судовий розгляд має закінчуватися виконанням судового рішення, а не тільки його прийняттям. Сьогодні це вкрай актуальна тема, оскільки є однією із найпоширеніших проблем, з якою звертаються наші громадяни за захистом до Європейського суду з прав людини», - зазначив Борис Гулько.

В цьому аспекті важливою статистичною інформацією є порівняння кількості документів, виданих місцевими загальними судами на виконання у 2017-2018 роках.

Так, у 2017 році таких документів видано 780 866, а у 2018 році їх кількість зросла до 822 606.

Скільки ж виконано судових рішень за виконавчими документами? На жаль, таку інформацію зібрати неможливо, і передбачений нормами ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень її не надасть. Є надія, що майбутньому будуть передбачені ефективні механізми для відстеження цих даних.

Тривалість розгляду

Одним із актуальних питань судочинства є проблема тривалості розгляду цивільних справ. Як відзначив Борис Гулько, цифра 0,2% щодо справ, розгляд у першій інстанції яких тривав 3 роки здається, на перший погляд, незначною. Втім, кількість, яка стоїть за таким відсотком – 2 252 справи, вражає: «За цими справами стоять люди, їх долі, захист їх прав».

Так, місцевими загальними судами упродовж 2018 року розглянуто 954 743 справи, розгляд яких тривав:

• до 3-х місяців – майже 69% справ (657 500);
• від 3-х місяців до 1 року – понад 21% справ (258 993);
• від одного року до двох років - 3,2% справ (30 324);
• від двох до трьох років - 0,6% справ (5 674);
• понад 3 роки – 0,2% справ (2 252).

Що стосується скасованих рішень у цивільних справах за апеляційними скаргами, то питома вага скасованих рішень апеляційними судами різниться залежно від області. Так, найбільша кількість скасованих рішень у Чернівецькій області (42%), у той час як найменша в Рівненській області і складає (26,5%). Середній показник по країні складає 34,6%.

Апеляційна інстанція: кількість нерозглянутих справ зросла

На рівні апеляційної інстанції зросла кількість нерозглянутих справ. Так, якщо в 2017 році залишилися нерозглянутими 17 258 справи, то у 2018 цей показник склав 33 837 справ.

Як зазначив голова КЦС ВС, дана проблема пов’язана з реформуванням апеляційних судів (т. зв. оптимізація). Наразі в апеляційних судах, зокрема, Харківської та Дніпропетровської областей є вакантними чимало посад. У Верховному Суді сподіваються, що навесні 2019 року почнуться конкурси до апеляційних судів, і вони вже влітку поповняться кадрами, тож цей показник щодо якості та кількості розглянутих справ буде значно кращим, ніж тепер. 

Всього перебувало на розгляді в апеляційних  судах у 2017 році – 107 207 справи, у 2018 цей показник складає 108 697 справ. Розглянуто: у 2017 році – 89 949 справи, у 2018 цей показник складає 74 860 справ.

В цілому, апеляційними судами упродовж 2018 року розглянуто 70 597 справи, розгляд яких тривав:

• до 3-х місяців майже 78% справ (55 086);
• від 3-х місяців до 1 року понад 20,2% справ (14 262);
• від одного року до двох років 1,5% справ (1 085);
• від двох до трьох років 0,2% справ (125);
• понад 3 роки – 0,1% справ (39).

Показовими є дані щодо скасованих рішень, ухвал, постанов за касаційними скаргами у цивільних справах в 2018 році у розрізі регіонів.

Вони демонструють, що найкращі показники якості судових рішень з року в рік зберігаються за Донецьким апеляційним судом (11,1% в 2018 році). Натомість з невтішними показниками 2018 рік закінчила Закарпатська область – 25,4% від кількості розглянутих Верховним Судом касаційних скарг.

Планується, що проблемні питання, які спричиняють такі показники в Закарпатській області, будуть з’ясовані в рамках надання методичної допомоги.

Касаційна інстанція: рахувати десятками тисяч

Під кінець 2018 року в Касаційному цивільному суді у двох судових палатах працювало 26 суддів.  Якщо порівнювати діяльність палати з розгляду цивільних справ ВССУ та КЦС ВС упродовж 2017-2018 року:

• перебувало на розгляді у палаті з розгляду цивільних справ ВССУ – 43 128 справи, у КЦС ВС цей показник складає 53 342 справ;
• розглянуто у палаті з розгляду цивільних справ ВССУ 18 736 справи, у КЦС цей показник складає 27 158 справ;

залишилися нерозглянутими у палаті з розгляду цивільних справ ВССУ  23 184 справи, у КЦС – 24 392 справ.

Всього у КЦС ВС перебувало на розгляді 53 342 касаційних скарг, справ та матеріалів, що розглядалися в процесуальному порядку.

Із них передано з ВССУ та ВСУ – 27 483, які включають в себе:

• 23 923 справи та 3 295 касаційних скарг, переданих з ВССУ;
• 265 заяв про перегляд судових рішень, переданих з ВСУ.

Нові надходження до Касаційного цивільного суду становлять 25 859 касаційних справ, скарг, матеріалів, з яких 25 270 касаційних скарг та 589 інших процесуальних звернень.

Із 23 923 справ, що передані суддям КЦС з ВССУ та ВСУ:

• розглянуто 11 593 справи;
• перебуває на вирішенні колегії суддів 9 274 справи (і це першочергова робота для КЦС – призначити до розгляду чи прийняті інші процесуальні рішення);
• призначені, але не розглянуті 2 982 справи;
• вчинені інші процесуальні дії 74 справи.

Із 14 431 справ, що надійшли до КЦС за новими касаційними скаргами:

-           розглянуто 5 158 справи;

-           перебуває на вирішенні колегії суддів 8 594 справи;

-           призначені, але не розглянуті 643 справи;

-           вчинені інші процесуальні дії – 36 справ.

Всього по суті розглянуто 15 686 цивільних справ із прийняттям відповідної кількості постанов. З них:

• залишено без змін 10 854;
• змінено судових рішень 147;
• скасовано 4 685, у тому числі з ухваленням нових рішень у 944 справах, що становить понад 20% від усіх скасованих.

Останній показник є суттєвим і говорить про необхідність підвищення якості судових рішень на рівні апеляційних судів.

На початку 2018 року до КЦС ВС з ВСУ було передано 598 заяв про перегляд судових рішень, а також заяв від громадян, які після 15 грудня 2017 року продовжували надсилати такі заяви на адресу ВСУ. Із них КЦС:

• 69 передано на розгляд Великої Палати;
• 285 повернуто, відмовлено у прийнятті, допуску, залишено без розгляду;
• 52 залишаються на розгляді;
• 192 розглянуто по суті, із них:
• 61 задоволено, судове рішення скасовано  (у тому числі із ухваленням нового рішення), із них ухвалено нових рішень 23.
• 126 судове рішення залишено без змін.

Крім того, колегії суддів КЦС у 2018 році передали на розгляд Об’єднаної палати КЦС 33 справи.

Передані на Велику Палату

Спори, що виникають із договорів, займають найбільшу кількість звернень до Великої Палати.

Загалом у 2018 році КСЦ передав на Велику Палату 565 справ, з яких:

• спори, що виникають із договорів (160)
• земельні спори (83)
• спори про відшкодування шкоди (61)
• трудові спори (42)
• спори про право власності (35)
• житлові спори (20)
• інші спори (164).

Різняться і підстави передачі справ на Велику Палату. Перше місце серед них займає порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції (396 справ), що прямо передбачено процесуальним законом.

«На нашу думку, така кількість передачі на Велику Палату справ з одного і того самого юрисдикційного питання свідчить про необхідність удосконалення процесуального законодавства, коли за умови вже висловленої правової позиції Великою Палатою щодо юрисдикції того самого спору, повторно з аналогічним питанням касаційний суд не звертається, а бере до уваги раніше сформульований висновок», - відзначив Борис Гулько.

Що стосується інших підстав передачі на ВП, це:

• відступ від висновку Верховного Суду України (34)
• виключна правова проблема (27)
• справи, що підлягали розгляду на спільному засіданні судових палат ВСУ (62).

Чи працюють процесуальні фільтри

Усього за 2018 рік КЦС опрацьовано 25 863 касаційні скарги. Із них:

• повернуто 3 369;
• відкрито проваджень 15 972;
• відмовлено у відкритті проваджень 6 522, із них:
• за малозначністю 3 228;
• за необґрунтованістю 1 525;
• з інших підстав 1 769.

Отже, процент відмови у відкритті касаційних проваджень через малозначність спору становить 12,5% від касаційних скарг, що надійшли. Таким чином, даний процесуальний фільтр працює, втім рік застосування цієї новели ЦПК показав як переваги, так і проблемні питання.

Найбільше спорів – з договорів

Найбільшу кількість справ, які в 2018 році розглядав КЦС ВС, складають:

• спори, що виникають з договорів (8 940);
• спори про відшкодування шкоди (2 687);
• спори, що виникають із трудових правовідносин (2 138);
• спори, що виникають із сімейних правовідносин (1 985);
• спори, що виникають із житлових відносин (1 392);
• спори, що виникають із земельних правовідносин (1 790);
• інші категорії справ (6 287).

«Ми проаналізували справи, що виникають із договорів. Не думаю, що для когось із вас буде новиною, але левову частину займають справи, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. У 2018 році ми розглянули 4 088 таких справ», - відзначив Борис Гулько.

Інші договірні відносини займають скромніші позиції:

• договорів купівлі-продажу (338);
• договорів дарування (152);
• договорів довічного утримання (28);
• договорів найму (оренди) (88);
• договорів надання послуг (173);
• договорів страхування (179);
• інших договорів (1 510).

Щодо справ за спорами, що виникають із договорів позики, кредиту та банківського вкладу, у переважній більшості випадків касаційний суд або відмовляє у відкритті провадження, або ж відмовляє у задоволенні таких касаційних скарг у зв’язку з усталеністю судової практики. Напрацьовані у 2018 році КЦС правові висновки з цієї категорії справ застосовуватимуться судами нижчих інстанцій, що у подальшому дозволить зменшити надходження цих справ до касаційного суду.

Навантаження на суддів КЦС ВС

Говорячи про результати діяльності роботи КЦС, не можна оминути увагою і питання навантаження на суддів у 2018 році у частині надходження касаційних скарг, справ та матеріалів.

В середньому на місяць на одного суддю припадає 84 справи та 103 касаційні скарги.

За 2018 рік навантаження склало 920 справ та 1 132 касаційні скарги.

У середньому ж одним суддею у 2018 році розглянуто:

• за місяць 93 касаційних скарг, справ та матеріалів;
• за рік 1 023 касаційних скарг, справ та матеріалів.

Середня кількість справ при розгляді колегіями із 5 суддів становила 1 582 справи, а якщо до цієї цифри ще додати участь суддів під час інших процесуальних розглядів, то середній показник зросте до 2 189 справ.

Ця цифра свідчить, що кожен з суддів КЦС ВС, окрім опрацювання касаційних скарг, справ та матеріалів як суддя-доповідач, брав участь у розгляді скарг та справ у складі колегії суддів.

Діяльність судових палат

З деталізованою інформацією про стан здійснення правосуддя Першої та Другої палат Касаційного цивільного суду виступили секретарі відповідних палат Дмитро Луспеник та Марина Червинська.

«Ми отримали фундаментальні зміни до законодавства про судоустрій та статус суддів, конституційні зміни та значні зміни до процесуального законодавства. При цьому ми мали незаповнений склад КЦС, і судді працювали зі значним перевантаженням. Здавалося б, погіршення показників за таких умов є неминучим. Однак, на щастя, цього не сталося», - підкреслив секретар Першої судової палати КЦС, секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник.

Так, у кожній судовій палаті було створено по 2 судові колегії. Крім того, у кожній з палат було створено постійно діючі колегії суддів для попереднього розгляду.

У 2018 році на розгляді суддів Першої судової палати перебувало 27 254 справи, що на 13 суддів – чимало, і, безумовно, не відповідає високому статусу ролі та призначенню Верховного Суду як найвищої судової інстанції.

Суддями до відкриття касаційного провадження було розглянуто 5 249 скарг, заяв та клопотань. 

Касаційне провадження було відкрито суддями Першої судової палати у 8 518 справах. Розглянуто після відкриття провадження і ухвалено 8 172 судових рішень. З них 5331 судове рішення залишене без змін, що свідчить про гарну якість розгляду справ апеляційними та місцевими судами.

Нове рішення Перша судова палата ухвалила в 508 справах, змінила - у 108, скасувала з прийняттям нового рішення про закриття провадження, в тому числі, через питання щодо юрисдикції у 192 справах. Всього, у минулому році 13 421 справ та матеріали розглянуто. 257 передані на розгляд ВП.

«Я би хотів виділити цифру 808, де судді Першої судової палати ухвалили власне рішення, що становить 32,5% від скасованих судових рішень. Це дуже високий показник, якщо враховувати законодавчі обмеження процесуальних повноважень для суддів касаційної інстанції щодо оцінки та переоцінки доказів тощо. Раніше цей показник ледве досягав 10%», - зауважив Дмитро Луспеник. Він додав, що формальне направлення справи на новий судовий розгляд перетворює ВС на проміжну ланку судової системи та веде до затягування строків. Отже, в КЦС ВС докладають всіх зусиль, щоб такої практики було якомога менше. Також він підкреслив, що до ВП повинні надходити лише ті справи, які мають суттєве значення.

Нагадаємо, раніше завдання Верховного Суду як суду касаційної інстанції Дмитро Луспеник окреслив в окремій статті.

В свою чергу, Марина Червинська зазначила, що на самому початку роботи судді КЦС ВС отримали чотирикратне навантаження. В інших країнах навантаження в касаційних судах значно менше.

Друга судова палата розпочала роботу в складі 11 суддів, протягом року до неї було введено ще 2 суддів. Всього за період з 15.12.2017 по 31.12.2018 перебувало на розгляді 26 089 справ та матеріалів, з них фактично 50% було передано з ВССУ та ВСУ. У 7673 справах відкрито провадження, тобто, фактично в кожній третій справі. Розглянуто після відкриття провадження і ухвалено судових рішень у більше 8127 справах. 2207 рішень скасовано (майже кожне третє рішення скасоване), з ухваленням нового рішення без повернення на новий розгляд – 436. Таким чином, всього суддями Другої судової палати було розглянуто 13172 справ та матеріалів, тобто 55% від тих, що перебували на розгляді. 

Значне навантаження на суддів ВС, на її думку, є перешкодою для становлення Верховного Суду в нашій державі як суду права, а не суду факту. «Статистика показує, що на тиждень в порядку спрощеного позовного провадження призначається і розглядається колегією близько 80 справ. Це без врахування розгляду у попередньому судовому засіданні та одноособового розгляду при прийнятті касаційної скарги», - відзначила секретар Другої судової палати.

Як організаційно забезпечувалася робота КЦС

Заступник керівника апарату Верховного Суду – керівник секретаріату Касаційного цивільного суду Віктор Капустинський в своїй доповіді розповів про кадрові перспективи та окреслив проблемні питання забезпечення роботи КЦС.

Так, у секретаріаті на початок 2018 року розпочали роботу лише 157 осіб, на кінець року, шляхом проведення конкурсного відбору, працювало вже 244 особи. У тому числі керівників структурних підрозділів – 14, що майже вдвічі менше нормативів, встановлених Вищою радою правосуддя.

«Яку матимемо кадрову перспективу в 2019 році? Зважаючи на прогнозоване збільшення кількості суддів за результатами нового конкурсного відбору, має бути пропорційно збільшено і чисельність працівників секретаріату: на 69 – помічників суддів, 23 – консультанти, 23 – секретарі судового засідання», - відмітив він.

За його словами, найбільш трудомістким процесом на будь-якій ділянці роботи суду є створення і обробка документів. Так, протягом 2018 року зареєстровано та опрацьовано більше  146 тис. документів, окрім цього зареєстровано близько  однієї тисячі двохсот внутрішніх документів.

Засобами поштового зв’язку відправлено 185 тис. одиниць кореспонденції, з них майже – 13 тисяч судових справ. Важливо, що при цьому для зменшення паперових витрат засобами електронного зв’язку уже прийнято понад 4,5 тис. та відправлено 2 тисячі 600 документів.

Забезпечено авторозподіл більше 50-ти тис. процесуальних документів. Із них майже 27 тисяч цивільних справ та матеріалів було повторно опрацьовано із Вищого спеціалізованого суду.

Крім того, протягом року зареєстровано 10 200 звернень, запитів на публічну інформацію, скарг громадян, на які надано відповіді.

Працівниками секретаріату було прийнято через приймальню громадян 11 827 осіб. Серед основних питань, які порушували громадяни, можна виокремити:

-           пришвидшення розгляду судових справ;

-           надання оперативної інформації щодо стану розгляду справи (рух справи);

-           клопотання щодо необхідності першочергового дотримання розумних строків розгляду справи, відображення цієї інформації на інформаційних ресурсах тощо.

Діяльність правового управління

В аспекті прогнозування та визначення тенденцій важливим є діяльність правового управління Касаційного цивільного суду ВС. Начальник цього управління Михайло Шумило розповів, яким чином зорганізована робота, яка дозволяє готувати аналітичні та узагальнюючі матеріали.

Всього в правовому управлінні працюють 16 осіб з 19 за штатом, та воно розділене на 4 відділи:

відділ аналізу судової статистики у цивільних справах, що займається підготовкою щотижневих та планових звітів (щомісячні, щоквартальні, піврічні, річні звіти по категоріях справ, по суддях, по тривалості розгляду тощо); аналітичних звітів про розгляд цивільних справ судами всіх інстанцій; статистичної вибірки для керівництва суду та суддів за категоріями справ за запитом для підготовки матеріалів виступів, презентацій та інших заходів, де беруть участь судді. Загалом за 2018 рік було підготовлено близько 100 документів та матеріалів.

відділ вивчення судової практики, який проводить узагальнення судової практики (у 2018 році підготовлено проекти 9 узагальнень), аналіз релавантного застосування КЦС практики ЄСПЛ, підготовку оперативної аналітичної інформації для керівництва суду, секретарів палат, суддів тощо. Також він займається підготовкою щотижневих дайджестів рішень Великої Палати по цивільній юрисдикції, тематичних, міжюрисдикційних дайджестів, повідомлень про рішення КЦС на офіційному сайті ВС.

відділ єдності правових позицій займається опрацюванням постанов КЦС, їх класифікацією та рубрикацією, написанням короткого викладу постанови з подальшим занесенням до бази правових висновків ЕВЕРНОТ (загалом 886 постанов та 77 окремих думок), оперативною вибіркою практики КЦС по окремих категоріях справ за вимогою.

відділ аналітичних опрацювань звернень у цивільних справах, що готує проекти відповідей на запити, займається формулюванням позиції ВС щодо проектів законів, постанов центральних органів державної влади у сфері приватного права та цивільного процесу, у тому числі щодо доцільності ратифікації Україною міжнародних актів; підготовкою проектів відповідей на запитання суддів апеляційних судів в межах надання останнім інформації з питань правозастосування; порівняльних таблиць із застосування норм ЦПК України тощо.

В 2018 році спільно з правовим управлінням КЦС ВС було створено базу даних правових висновків Касаційного цивільного суду на платформі EVERNOTE.

«Сьогодні ми отримали доступ до правових  висновків Великої Палати і можемо ними безперешкодно користуватися. Крім цього, ми плануємо поширити цю базу даних серед суддів ВС та помічників, незалежно від юрисдикції, а також серед суддів першої інстанції та апеляційних судів. До початку 2020 року ми ставимо амбітний план, спільно з іншими юрисдикціями об’єднати базу даних правових висновків усіх юрисдикцій Верховного Суду та Великої Палати на інтернет-порталі із загальним безкоштовним доступом не тільки суддів, але і для громадян», - підкреслив Борис Гулько.

Підсумки та плани

Як зазначив голова КЦС ВС, не можна обмежитися тільки підведенням підсумків за минулий рік: «Головним завданням нашого суду було, є, і буде, як про це зазначено в законі забезпечення сталості та єдності судової практики та забезпечення однакового застосування норм матеріального та процесуального права.

Одним із викликів для судової системи загалом та КЦС зокрема, є тривалість розгляду справ. Це дійсно є проблемою. Вона багатогранна і зумовлена, в основному, об’єктивними чинниками. Я переконаний, що ми повинні докласти максимум зусиль, щоб побороти це негативне явище. У цьому, я маю надію, нам допоможуть і нові судді КЦС, які прийдуть цієї весни, а також поповнення суддівського корпусу в судах першої та апеляційної інстанції».

Крім того, він наголосив на необхідності продовження тісної співпраці із судами нижчих інстанцій та забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією, а також на уніфікації підходів при застосуванні процесуальних кодексів різними юрисдикціями.

«Законодавець максимально, де це було можливим гармонізував процесуальні норми, а отже і наше тлумачення цих норм не може різнитися залежно від юрисдикції і має бути уніфікованим», - підкреслив Борис Гулько.

Як зазначив голова Касаційного цивільного суду, за минулий рік судді КЦС напрацювали низку важливих правових висновків, які є основою подальшої роботи. Сьогодні стоїть завдання закріпити та підтвердити ці висновки подальшою практикою. При формулюванні ж нових слід враховувати вже те, що є – тим самим забезпечити правову визначеність, без якої неможливий сталий розвиток економіки держави. 

Отже, судами проведена значна робота, направлена на виконання основної мети судової реформи – відновлення довіри суспільства до судової влади та реального доступу до правосуддя. «Однак, ми повинні на цьому не зупинятися і маємо ще докласти багато зусиль на виконання основного завдання Верховним Судом у забезпеченні сталості судової практики та єдності судової влади», - підкреслив голова КЦС ВС.