Люстрація екс-голови ВККС: Велика Палата ухвалила нове рішення

Велика Палата Верховного Суду розглянула апеляційні скарги Міністерства юстиції та Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду про визнання незаконним та скасування рішення щодо звільнення судді Верховного Суду України Ігоря Самсіна на підставі Закону України «Про очищення влади».

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що 18 вересня 2018 року КАС скасував рішення ВРП про визнання порушення суддею ВСУ вимог щодо несумісності та звільнення його з посади. Крім того, Суд визнав незаконним залишення Вищою радою правосуддя без розгляду заяви позивача про звільнення у відставку.

Також зауважимо, що КАС зупинив провадження у цій справі до розгляду Конституційним Судом звернення Верховного Суду України та подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень п.6 ч.1, п.2, п.13 ч.2, ч.3 ст.3 ЗУ «Про очищення влади».

Однак ВП ВС скасувала це рішення, оскільки дійшла висновку, що, зупинивши провадження, Суд не розпочав розгляду справи по суті та належним чином не дослідив її обставини, а тому був позбавлений можливості встановити причинно-наслідковий зв'язок між наданими позивачем доводами та оскаржуваними положеннями закону, що розглядаються в порядку конституційного провадження.

Це рішення у коментарі нашому виданню прокоментував голова Касаційного адмінсуду Михайло Смокович.

Відставка чи люстрація

Законом України «Про очищення влади» установлено єдиний порядок самоусунення суб'єкта люстрації: повідомити компетентні органи у заяві про те, що до нього застосовуються заборони, визначені ч.3 або ч.4 ст.1 цього Закону.

Неподання такої заяви є підставою для застосування до особи заборони, визначеної ч.3 ст.1 цього Закону, оскільки така законодавча норма є імперативною.

Разом з тим, Ігор Самсін подав до ВРЮ заяву про звільнення його з посади судді Верховного Суду України у відставку вже після надходження до ВРЮ звернень Мін'юсту про визнання порушення ним вимог щодо несумісності.

«Право на відставку може бути використане суддею, якщо до подання такої заяви ним не допущено дій, які зумовлюють прийняття компетентними органами рішення про його звільнення з посади судді з інших підстав. Це зумовлено тим, що за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді  та не зберігається у разі звільнення з інших підстав», — йдеться у постанові ВП ВС від 31 січня 2019 року.

Таким чином, Велика Палата констатувала, що ВРЮ правомірно відклала розгляд заяви судді про відставку до розгляду звернень Міністерства юстиції.

Легітимність мети обмеження

Велика Палата ВС визнала, що у цій справі обмежено право позивача обіймати посаду судді, що в контексті практики Європейського суду з прав людини становить аспект права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції.

Проте втручання в таке право здійснено на підставі законодавчо встановленої вимоги і з метою захисту прав і свобод інших осіб, а саме відновлення довіри громадян до влади та суддівського корпусу, тобто з дотриманням положень ч. 2 ст. 8 Конвенції.

При цьому судді зауважили, обмеження права позивача обіймати посаду судді здійснено відповідно до вимог ЗУ «Про очищення влади», конституційність положень якого станом на час розгляду справи Великою Палатою не спростована Конституційним Судом України.

«Мета застосування Закону «Про очищення влади» для захисту прав і свобод інших людей є легітимною, а таке застосування має сприяти дотриманню балансу між потребами демократичної держави та захисту демократії і правами людини.

Неподання І.Самсіним заяви, визначеної ч.1 ст.4 ЗУ «Про очищення влади», свідчило про невиконання ним вимог закону всупереч п. 4.2 Бангалорських принципів поведінки суддів та ст. 1, 3 Кодексу суддівської етики.

Таким чином, ВРП діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням принципу пропорційності», — резюмувала ВП ВС.