Вплив переведення годинників на правозастосовну практику

У ніч на 31 березня 2019 року Україна переводить стрілки годинників на 1 годину вперед. Згідно постанови Кабінету міністрів України №509 від 13.05.96, на території України визначено такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки:

• в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед;
• в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

Двічі на рік зміни звичного розпорядку дня призводять до того, що більшість людей почуваються втомленими, млявими, скаржаться на проблеми з концентрацією уваги, страждають від порушень сну, стають більш дратівливими.

Але іноді це впливає не тільки на стан людини, а й на суспільне життя. Судовій практиці відомі випадки, коли переведення годинника впливає на обставини справи.

Так, у кримінальних справах суди допускають можливість деяких неточностей у показаннях свідків щодо часу подій, коли відбувається перехід на літній час і у межах доби неможливо було переорієнтуватися на існуючий годинниковий вимір. Свідки, які не можуть пригадати день та час якихось обставин, орієнтуються на переведення годинника (справа №369/5936/13-к, справа №214/10041/14-к, справа №215/5333/15-к, справа №174/36/16-к).

Дезорієнтація у часі спостерігається і у справах про порушення адміністративного нагляду (справа №168/371/14).

Як виявилося на практиці, технічні пристрої, які застосовуються в Україні, не пристосовані до зміни часових періодів.

Так, у справі №557/915/18 адвокат у судовому засіданні заявив клопотання про повернення справи до органу, який її направив, для належного оформлення та усунення недоліків, оскільки час у відеозаписі та час складання протоколу та проведення огляду особи не співпадають. Поліцейському довелося давати пояснення щодо розбіжностей часу у відеозаписі, що він особисто не має доступу до редагування або зняття інформації з цього пристрою, а час не співпадає, оскільки саме у цей період було переведено годинники на зимовий час, а в пристрої (нагрудній камері) час ще не було правильно налаштовано. Час правильно було відображено у протоколі про адміністративне правопорушення і в роздруківці алкотестера.

Аналогічна історія була у справі №2-а-2024/11, у якій інспектор з дізнання відділу дорожньо-автомобільної інспекції Нижньосірогозького РВ УМВС України в Херсонській області пояснював, що час на фотознімках не збігається, оскільки не був переведений годинник у фотоапараті.

У справі ЄУ №420/1202/18 невідповідність часу, зазначеного у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, і показань «Алконт М» пов’язана з переведенням годинника у вищезазначеному пристрої з зимнього на літній час.

Зазначена технічна проблема торкнулася і розрахунково-касових апаратів. Так, при розгляді справи №810/1930/17 виявилося, що в фіскальному реєстраторі не передбачене автоматичне переведення годинника на літній та зимовий час, у зв'язку з чим у спірних Z-звітах був автоматично надрукований час на годину пізніше. На підтвердження таких доводів позивачем навіть надано суду копію інформаційного листа малого приватного підприємства «Ламо», в якому зазначено, що у фіскальному реєстраторі відсутня функція автоматичного переведення вбудованого таймера на літній/зимовий час.

Найбільше непорозумінь виявляється у трудових правовідносинах. Держпраці виявило, що переведення годинників викликає масові порушення трудових прав.

Так, у справі №736/638/17 судом встановлено, що працівники ТОВ «Пульс24» у ніч з 29 на 30 жовтня 2016 року у зв’язку з переведенням годинників на годину назад фактично відпрацювали на одну годину більше. Проте згідно наданого табеля обліку використання робочого часу за жовтень 2016 року, працівнику ОСОБА_4 проставлено 24 години замість фактично відпрацьованих 25.

Така ж ситуація склалася у ТОВ «Мегас», у якому працівники у ніч з 28 на 29 жовтня 2017 року у зв’язку з переведенням годинників на годину назад фактично відпрацювали на годину більше, проте підприємством не нараховано та не сплачено заробітну плату за цю годину. (справа №203/1886/18).

Працівникам ПАТ «Щорський завод продовольчих товарів», коли о 04:00 стрілку годинника перевили на годину назад, довелося працювати до кінця зміни 5 годин замість 4. Отже, замість 8 годин зміна працівників тривала 9 годин. Проте згідно наданого табеля обліку використання робочого часу за жовтень 2016 року, працівникам з 29.10.2016 по 30.10.2016 проставлено 8 години замість фактично відпрацьованих 9 (справа №749/452/17).

Не обминуло це порушення і державні компанії. На державному підприємстві «Семенівське лісове господарство» ті, хто працював у ніч з 29 на 30 жовтня 2016 року, у зв’язку з переведенням годинників на годину назад фактично відпрацювали на годину більше (справа №744/411/17). При цьому суд зауважив, що формальне складання табелів обліку робочого часу не надає можливості правильно встановити реальну заробітну плату.

У справі №751/319/17 з аналогічними обставинами суд дійшов висновку, що роботодавцем не було забезпечено достовірний облік виконуваної роботи працівниками, а саме не обліковано додатково по 1 годині роботи в нічний час, який вважається згідно ст. 54 КЗпП України з 10 години вечора до 6 ранку. Відповідно, не проведена оплата праці за додаткову годину роботи у нічний час у підвищеному розмірі, а саме 135%, як це визначено умовами діючого колективного договору, що є порушенням вимог ст. 108 КзпП України.

Раніше ми розповідали про висновок Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №857/1476/19, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства без укладення трудового договору, є корпоративними, а отже, відсутній обов'язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.