Оскарження дій виконавця стосовно виконання судових рішень щодо конфіскації майна: ВП ВС визначила юрисдикцію

10:44, 6 мая 2019
Велика Палата ВС дійшла висновку, що зазначена категорія справ розглядається за правилами адміністративного судочинства.
Оскарження дій виконавця стосовно виконання судових рішень щодо конфіскації майна: ВП ВС визначила юрисдикцію

Обставини справи

Позивач, якого засудили до обмеження волі з конфіскацією майна, що було засобом вчинення злочину, звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження про конфіскацію автомобіля незаконними і передчасними та зобов’язати його повернути стягувачу виконавчий документ, який не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у відкритті провадження, зазначивши, що вирок суду, дії державного виконавця з виконання якого оскаржуються, ухвалено відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, яким не встановлено порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Тому скарга на дії державного виконавця не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції адміністративного суду.

Стверджувані порушення правил предметної юрисдикції

У касаційній скарзі представник позивача стверджувала, що суди не врахували те, що заявник оскаржував дії державного виконавця, пов’язані з виконанням вироку суду, які підлягають розгляду в порядку, визначеному ст.539 КПК, а тому справа має розглядатися в порядку кримінального, а не адміністративного чи цивільного судочинства.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Вирішуючи порушене у касаційній скарзі питання щодо юрисдикційної належності спору, Велика Палата ВС звернула увагу на те, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи Державної виконавчої служби розглядає суд за загальними правилами Цивільного процесуального кодексу з особливостями, установленими ст. 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

«Отже, як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов’язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем.

У разі оскарження дій державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, який був виданий на виконання задоволеного в межах кримінального провадження цивільного позову, такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства», — йдеться у постанові ВП ВС від 27 березня 2019 року.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 7 червня 2016 року, 22 лютого 2017 року, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2018 року та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року, 21 листопада 2018 року (справа №569/12295/16-ц) та інших.

Відхиляючи аргумент скаржника щодо того, що спір має розглядатися за правилами кримінального судочинства, ВП ВС вказала, що порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку, врегульований ст.537 КПК. Проте зазначеною нормою не встановлено порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Водночас відсутнє і посилання на можливість такого оскарження за правилами ЦПК.

Разом з тим ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

«Оскільки у даному випадку стороною виконавчого провадження (боржником) оскаржуються дії державного виконавця з прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вироку суду у частині конфіскації автомобіля і законами України не встановлено іншого порядку оскарження цих дій, то суди зробили правильний висновок, що спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки правило ст. 181 КАС України є універсальним», — зазначено в рішенні Великої Палати.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками судів першої й апеляційної інстанцій щодо того, що вказаний спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Тобто суди обґрунтовано відмовили у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК, оскільки чинним законодавством, КПК України чи ЦПК України не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, тобто не віднесено розгляд таких скарг до цивільної юрисдикції.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата ВС визначила юрисдикцію скарг на рішення щодо позбавлення батьківських прав, спору щодо спадкування неотриманих пенсійних виплат та трудових спорів за участі помічника судді.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Сидор
    Наталья Сидор
    судья Львовского окружного административного суда
  • Людмила Шестаковская
    Людмила Шестаковская
    судья Оболонского районного суда Киева
загрузка...