Мінрегіон розповів, яким чином застосовувати Закон «Про житлово-комунальні послуги»

Мінрегіон розіслав обласним державним адміністраціям лист, у якому роз’яснив порядок застосування Закону України №2189-VIII від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги». Як відомо, цей Закон набрав чинності з 1 травня 2019 р.

Практична реалізація нововведень, передбачених Законом, можлива за умови укладення договорів про надання комунальних послуг за правилами та особливостями, визначеними Законом (тобто нових договорів про надання комунальних послуг).

Відповідно до ст. 12 Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому п. 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що не пізніше, ніж протягом року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 1 травня 2020 р.) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальних послуг згідно з ч. 1 ст. 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг — укласти з такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

У разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не оберуть одну з моделей організації договірних відносин, визначених ч. 1 ст. 14 Закону, та/або не дійдуть згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем комунальної послуги та кожним співвласником після 01.05.2020 буде укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги з урахуванням особливостей, визначених ч. 7  ст. 14 Закону.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.

Враховуючи особливості перехідного періоду, а саме періоду від моменту введення в дію Закону (01.05.2019) до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг, п. 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (тобто до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом року з дати введення в дію Закону (тобто до 01.05.2020). У разі, якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Після 01.05.2019 органи місцевого самоврядування та Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не можуть встановлювати (у тому числі за результатами корегування) тарифи на комунальні послуги, що надаються за договорами, украденими до введення в дію Закону.

Відповідно до п. 2 чач. 3 ст. 4 та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на комунальні послуги відповідно до закону.

З 01.05.2019 комунальними послугами у розумінні ст. 5 Закону є, зокрема, послуги з:

• постачання теплової енергії,
• постачання гарячої води,
• централізованого водопостачання,
• централізованого водовідведення.

Таким чином, з 1 травня 2019 року органи місцевого самоврядування можуть (мають повноваження) встановлювати тарифи саме на ці комунальні послуги.

Повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) із зазначеної дати у органів місцевого самоврядування відсутні.

Також відповідальні повноваження відсутні у НКРЕКП (Законом внесено зміни до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»). Тож до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами Закону нарахування плати за комунальні послуги підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюватиметься відповідно до договорів, укладених до 01.05.2019.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону, істотними умовами договору про надання житлово-комунальних послуг є:

• перелік послуг;
• вимоги до якості послуг;
• права і обов'язки сторін;
• відповідальність сторін за порушення договору;
• ціна послуги;
• порядок оплати послуги;
• порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
• строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Ст. 26 Закону передбачено відповідальність за неналежне виконання договору. Так, ч. 1 ст. 26 встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочки. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином. Отже, враховуючи зазначене, нарахування пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги може здійснюватися після 1 травня 2019 року виходячи з умов договорів, укладених відповідно до вимог ст. 13–15 Закону. При цьому пеня за несвоєчасне здійснення платежів за комунальні послуги може нараховуватися на ту суму заборгованості, що утвориться з моменту укладення відповідного договору про надання комунальних послуг.

Пеня за послугу з управління багатоквартирним будинком може нараховуватись з моменту укладення договору про надання цієї послуги, але не раніше 01.05.2019.