Чи слід змінювати судовий збір: думка голови КАС ВС

14:35, 7 июня 2019
«За рахунок пільг державні органи відтягують виконання рішень проти себе», — голова КАС ВС Михайло Смокович.
Чи слід змінювати судовий збір: думка голови КАС ВС

Останнім часом жодне обговорення судової реформи не проходить без теми ставок судового збору. На форумі «3 роки судової реформи» це питання також викликало досить жваве обговорення. Експерт партії «Слуга народу», доктор юридичних наук Ірина Венедіктова під час свого виступу зазначила: «У нашій програмі закладено, що треба переглянути розмір судового збору, адже це питання доступу до правосуддя. Причому доступу не лише для громадян, для яких судитися зараз дуже дорого, а й для державних інституцій. Дуже багато державних органів не можуть подати в суд, адже у них банально немає грошей».

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович має на цей рахунок дещо іншу думку: «Коли вносилися зміни до закону «Про судовий збір», я, звичайно, був проти збільшення сум. Я працюю в адміністративному суді, де юридичні особи, громадяни судяться з державою. І виходить так, що для захисту своїх прав вони ще й повинні платити гроші. На мій погляд, це неправильно. Але ж, давайте говорити відкрито, у нас є Міжнародний валютний фонд, і він вимагає, щоб судочинство здійснювалося фактично за рахунок тих, хто потребує відповідних послуг.

Так, у кінці минулого року верхня межа ставки судового збору зменшилася приблизно на 36%, але ж наразі за ці кошти утримуються суди. Хочеться сказати депутатам: якщо Верховна Рада зменшує судовий збір — це дуже добре, але маєте тоді надавати кошти на утримання судів. Бо на сьогоднішній день ситуація складається таким чином, що суддя, згідно закону, повинен мати окремий кабінет, а по факту деякі судді сидять у кабінетах по двоє.

Зізнаюся, у свій час дивувала ст. 5 Закону «Про судовий збір» щодо пільг на сплату судового збору. Інваліди першої групи не сплачують, другої — сплачують частково і таке інше. А ось деякі суб’єкти владних повноважень не сплачують взагалі. Тобто виходить, що той, хто позивається, наприклад, до Пенсійного фонду, має сплачувати, а сам фонд — ні. І фонд може йти в усі інстанції, адже це безкоштовно. Тому таке питання наразі дуже слушне.

На мій погляд, що стосується адміністративного судочинства, захисту людини від свавілля держави і органів місцевого самоврядування, тут має бути окрема норма. Можливо, у таких справах, де громадянин судиться з державою, не треба брати такі ж кошти, як тоді, коли громадяни судяться між собою?

Виникає логічне питання: чи повинні державні органи мати пільги? За рахунок пільг вони відтягують виконання рішення проти себе, адже до касаційного чи апеляційного суду державні органи, як правило, звертаються, коли у першій інстанції програли у справі проти себе. І оскільки такі скарги для них безкоштовні, таким чином затягується виконання рішень. Це питання потребує нагального вирішення».

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» висвітлювала експертне обговорення інституту медіації в Україні за участі представників команди Володимира Зеленського.

Також ми писали про те, чи дійсно наразі суди в Україні є полігоном для випробування реформ.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Конституція України: особистий погляд
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Зоряна Чевилюк
    Зоряна Чевилюк
    судья Хмельницкого горрайсуда Хмельницкой области
  • Ольга Какаулина
    Ольга Какаулина
    главный специалист пресс-службы Государственной судебной администрации Украины