Велика Палата ВС визнала недійсною відмову АМКУ розглядати справу вартості квитків на Євробачення

18:55, 26 июля 2019
ВП ВС вважає, що «Євробачення-2017» мало відчутний вплив на умови конкуренції.
Велика Палата ВС визнала недійсною відмову АМКУ розглядати справу вартості квитків на Євробачення
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Велика Палата Верховного Суду 2 липня 2019 року розглянула справу № 910/23000/17 щодо порушення антимонопольного законодавства під час проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017».

За обставинами справи ПП «В Тікет» продавало квітки на пісенний конкурс «Євробачення-2017: Гранд Фінал» через мережу Інтернет на умовах акцепту публічної оферти. До номінальної ціни квитків було додано оплату за сервісний збір у розмірі 224,94 грн та додаткові послуги в розмірі 374,90 грн за кожен придбаний квиток. Таким чином, загальна вартість двох придбаних квитків становила 8 697,68  грн, з яких 1 199,68 грн сплачувалося за додаткові послуги та сервісний збір.

Ситуація була проаналізована Антимонопольним комітетом, який вбачав у діях ПП «В Тікет» ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з продажу квитків на пісенний конкурс «Євробачення-2017», що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Проте остаточно Державний уповноважений Комітету вирішив, що є підстави для прийняття рішення про відмову в розгляді справи за його заявою, оскільки доводи заявника про зловживання монопольним становищем та недобросовісну конкуренцію з боку ПП «В Тікет» не знайшли підтвердження.

Господарський суд міста Києва рішенням від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовив.

Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для кваліфікації дій ПП «В Тікет» як недобросовісної конкуренції та зловживання монопольним становищем, що правомірно враховано Комітетом, оспорюване рішення якого відповідає вимогам чинного законодавства.

Також суди дійшли висновків про те, що правовідносини позивача і третьої особи щодо реалізації і придбання квитків стосуються сфери захисту прав споживачів, а тому позивач не позбавлений можливості захисту своїх прав споживача в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Щодо визначення юрисдикції

Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір правильно вирішено в порядку господарського судочинства з огляду на те, що Законом України «Про захист економічної конкуренції» передбачено право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково саме до господарського суду (стаття 60 Закону).

Виходячи із системного тлумачення положень статті 7, 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 20 Правил розгляду справ, Велика Палата Верховного Суду вважає, що відмова Комітету в розгляді справи є рішенням Комітету, оформленим не розпорядженням, а листом-повідомленням. Отже, таке рішення може бути оскаржене заявником у господарському суді.

Щодо поширення інформації, яка вводить в оману

Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як недобросовісної конкуренції необов`язково з`ясовувати настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їхніх прав чи інтересів, настання інших відповідних наслідків.

Достатньо встановити сам факт вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (статті 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 4, 6, 8, 15-1, 16-18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

Щодо неналежного врядування та дискреційних повноважень Комітету

Такі масштабні заходи, як пісенний конкурс «Євробачення-2017», не можуть проводитися часто. Це, однак, не означає, що ринок подібних заходів відсутній і обмежується саме разовим проведенням пісенного конкурсу «Євробачення-2017».

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в силу масштабності пісенного конкурсу «Євробачення-2017» його проведення може мати відчутний вплив на умови конкуренції на ринку проведення подібних заходів, зокрема й у майбутньому.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що Комітет у межах цієї справи надав позивачу формальну відповідь про відмову в розгляді справи, яка ґрунтувалася на суперечливій та нерелевантній аргументації. Оскільки чинним законодавством майже не врегульовано процедури та критерії, за якими Комітет ухвалює рішення про відкриття чи відмову в розгляді справи, рішення Комітету про відмову має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.

Велика Палата Верховного Суду виходить із важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що Комітет має враховувати при ухваленні рішень, у тому числі на стадії вирішення питання щодо початку розгляду справи або відмови в її розгляді. Водночас у цій справі пред`явлено позовну вимогу не про спонукання Комітету до відкриття справи за заявою, а про скасування рішення Комітету про відмову у розгляді справи. Такий спосіб захисту означатиме, що Комітет має повторно розглянути відповідну заяву й ухвалити законне й обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, як українські суди застосовують принцип «естопель».

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Лариса Рогач
    Лариса Рогач
    голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
  • Віктор Валюх
    Віктор Валюх
    голова Волинського окружного адміністративного суду
  • Олена Білоконь
    Олена Білоконь
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Євген Синельников
    Євген Синельников
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді