Відповідальність за незаконне збагачення повертається: Президент подав законопроект

Проект закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" № 1031 внесений у Верховну Раду 29.08.2019 р. Ініціатором закону є Президент України.

Необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення виникла внаслідок рішення Конституційного Суду України щодо визнання положень статті 368-2 Кримінального кодексу України такими, що не відповідають Конституції України.

Законопроект спрямований на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується на законодавчому рівні вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування інституту про визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх стягнення в дохід держави, особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх стягнення в дохід держави.

У зв’язку з цим передбачається запровадження у Цивільному кодексі України окремої підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів.

Також законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на п’ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Окремо уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії.

Зокрема, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність різниці між їхньою вартістю та законними доходами цієї особи. У разі визнання судом достатньої доведеності цих фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.

Передбачається, що позов пред'являється щодо набутих протягом чотирьох років до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", які перебували на день набрання чинності вказаним законом у власності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або у власності чи володінні іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула їх за рахунок чи вказівкою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо різниця між вартістю активів і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним законом.

Питання виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості покладається на Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а у визначених законом випадках — на Державне бюро розслідувань України та Генеральну прокуратуру України.

Право на звернення до суду з відповідним позовом надається прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім справ, де відповідачем є посадові особи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У таких випадках право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора).

Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, що має бути гарантією неупередженого розгляду таких справ.

Визначається, що стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

 Раніше "Судово-юридична газета" писала про позбавлення НАБУ права подавати позови про недійсність угод.