Шукатимуть компроміс: названі основні моменти підготовки земельної реформи

Незважаючи на те, що Президент України поставив Верховній Раді завдання — до кінця нинішнього року ухвалити рішення про обіг земель сільськогосподарського призначення, остаточного та узгодженого варіанту земельної реформи ще і досі немає. Вчора тільки закінчився термін для подачі альтернативних до кабмінівського законопроектів, яких вже нараховується цілий десяток. Про це на брифінгу для журналістів повідомив голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський. Разом із колегами по парламенту та представниками уряду він розповів про подальшу підготовку запровадження ринку землі.

Законопроект від «слуг народу»

Останнім, десятим, альтернативним законопроектом став документ, поданий від фракції політичної партії «Слуга народу». Він має декілька уточнюючих відмінностей від основного законопроекту, поданого від Кабінету міністрів України. Зокрема, у проекті Закону №2178-10 прописані наступні принципові моменти:

• іноземці, які ніколи не мали аграрного бізнесу в Україні, як фізичні, так і юридичні особи, до 2024 року не зможуть купувати українську землю у власність;
• для 1 300 сільськогосподарських підприємств, засновниками яких є іноземці, які не менше трьох років працюють на українському ринку, зроблений виняток. Вони матимуть право придбати землю, але в межах орендованих ними угідь, якщо власник захоче їх продати. Пояснюють таку можливість тим, що іноземці роками вкладаються в українську землю, в українську інфраструктуру, створюють робочі місця і, як правило, проживають на території України, тому неправильно їх ставити у нерівні умови (зміни до п. 14 Перехідних положень Земельного кодексу України);
• введені додаткові обмеження щодо сукупної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності одного громадянина чи юридичної особи в межах області. В одних руках дозволять мати не більше 8 відсотків земель — замість 15 відсотків, які пропонував Кабмін. Також встановлені обмеження концентрації земель в межах об’єднаної територіальної громади. Кількість земель в одних руках там не повинна перевищувати 35 відсотків (зміни до ст. 130 Земельного кодексу України);
• на нотаріусів, при посвідченні ними угод про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, покладається обов’язок перевірки дотримання передбачених Земельним кодексом України вимог до набувачів права власності на землю (зміни до ст. 55 Закону України «Про нотаріат»).

«Ці пункти стали результатом процесу обговорення з усіма учасниками ринку, представниками громад та фермерами. Були також враховані думки народних депутатів та зауваження Президента України», — пояснив Микола Сольський.

Звідки взяли проценти концентрації земель

За словами голови аграрного комітету ВР, аналізуючи, як працює аграрний ринок в Україні, встановили, що є понад 40 тисяч підприємств, 90 відсотків з яких зареєстровані як юридичні особи. Це ті сільгоспвиробники, які обробляють практично всі землі, придатні сьогодні для сільськогосподарського товаровиробництва.

Якщо докладніше, то приблизно 70 найбільших агрокомпаній обробляють до 20% земель, близько 30 тисяч дрібних фермерів (у користуванні — до 500 га землі) обробляють 15% земель, і майже 10 тисяч середніх господарств (де задіяна сім’я та наймані робітники) — 65% земель.

«За останні 7-8 років, згідно зі статистикою, наведені пропорції практично незмінні. Тому ми розуміємо, що головне наше завдання при здійсненні реформи — не зруйнувати те, що ефективно розвивається та працює», — переконаний Микола Сольський.

При встановленні обмежень концентрації земель, розповів він, бралося до уваги декілька моментів. По-перше, щоб обмеження були оптимальними, а не провокували на вигадування різних схем, аби їх обійти. По-друге, звертали увагу на те, як це врегульовується в інших країнах. По-третє, орієнтувалися на рівень максимальної концентрації в областях, який вже склався, щоб потім не вдаватися до націоналізації, не вертатися в минуле і не створювати проблем людям.

«Таким чином ми прив’язалися до тих реалій, які склалися на сьогодні. Думаю, і підприємці будуть докладати максимум зусиль, щоб контролювати ту землю, яку вони обробляють», — зазначає парламентарій.

Якою буде фінансова підтримка фермерів

Не менш гостре питання, яке хвилює дрібних сільгоспвиробників, — де взяти гроші на купівлю землі, щоб не бути поглиненими більш фінансово спроможними великими компаніями.

Микола Сольський нагадав, що основний варіант фінансової допомоги вже був озвучений. Це компенсація банківських процентів, на що держава планує закласти у бюджеті 4,4 млрд гривень. Кожному сільському товаровиробнику, як малому, так і великому, зможуть компенсувати, згідно з пропозиціями МЕРТ, до 5 млн гривень за банківські проценти.

Крім цього, ще необхідно доопрацювати декілька важливих моментів. Зокрема, щоб процедура отримання кредиту не була складною, адже юридичні служби мають лише середні та великі підприємства. І вони ж мають ресурс для роботи з банками. Найменші аграрії практично не працюють з банками, та, правду кажучи, і вони для банківського сектору нецікаві.

«Три тижні тому ми зібрали для розмови комерційні банки. Вони готові спростити процедуру кредитування для малих підприємств, але, в свою чергу, хочуть змін до відповідних законопроектів, щоб зменшити адміністрування цих кредитів, щоб це не був звичайний роздрібний кредит», — поділився подробицями законодавець.

Наступного тижня аграрний комітет ВР планує обговорити набір нових фінансових інструментів, які б були цікавими і банкам, і фермерам.

Публічність процесу

Голова комітету запевняє, що провладний законопроект не матиме жодних переваг, усі інші також будуть розглянуті на Комітеті ВР з питань аграрної та земельної політики, після чого визначать найоптимальніший, який стане основою, і вже до нього включатимуть найкращі ідеї з альтернативних проектів. До розгляду в парламенті будуть рекомендувати саме продукт спільної творчості.

«Ми зустрічались, зустрічаємося і будемо зустрічатися з усіма зацікавленими сторонами», — підкреслює Микола Сольський.

Як зазначив заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький, до кінця року в Україні влада проведе 18 регіональних земельних форумів, на яких, власне, і хочуть почути думку громад, власників земельних паїв, фермерів, очільників органів місцевого самоврядування тощо.

Фінальний варіант законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення також обіцяють виставити на громадське обговорення.

«Хочемо, зрештою, знайти компромісне рішення, щоб зберегти вітчизняного сільгоспвиробника — як локомотив національної економіки», — підсумував Уповноважений Президента України із земельних питань Роман Лещенко.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що текст законопроекту про ринок землі вклався в чотири сторінки.

Крім того, міністр економічного розвитку і торгівлі оприлюднив найважливіші, на його погляд, положення законопроекту про земельний ринок.