Комітет ВР провалив два законопроекти щодо відповідальності суддів за неправосудне рішення

15:24, 31 октября 2019
Законопроекти про посилення відповідальності за неправосудне рішення та про її декриміналізацію відправили на доопрацювання.
Комітет ВР провалив два законопроекти щодо відповідальності суддів за неправосудне рішення
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 30.10.2019 відправив на доопрацювання два законопроекти. Йдеться про проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації кримінальної відповідальності суддів за постановлення завідомо неправосудного судового рішення (№2113, автор С. Соболєв)та про альтернативний законопроект «Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України щодо приведення у відповідність з рекомендацією експертів Групи держав проти корупції Ради Європи» (№2113-1, автор Г. Мамка).

У законопроекті №2113 пропонувалося внести зміни до ст. 375 КК України щодо вчинення суддею (суддями) постановлення завідомо неправосудного судового рішення, встановивши покарання на рівні обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.

Абзаци 1 і 2 частини другої цієї ж норми парламентаріям пропонувалося викласти у такій редакції:

«2. Ті самі дії, що вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи інтересах третіх осіб або щодо неповнолітнього, недієздатного, особи похилого віку або за попередньою змовою групою осіб або поєднане із засудженням невинного у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину або з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, реалізації громадянами права на мирні зібрання, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

 Автори законопроекту також вважали за необхідне доповнити статтю 375 КК частиною третьою у такій редакції:

«3. Дії, передбачені частиною першою або частиною другою цієї статті, вчинені суддею (суддями) Верховного Суду, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Окремо пропонувалося доповнити КК України новою статтею 375-1 «Постановлення суддею (суддями) Конституційного Суду України завідомо неправосудного судового рішення».

Тобто завданням законопроекту було розмежування кримінальної відповідальності суддів у залежності від інстанційності суду, а також посилення основного і запровадження додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посаду судді на певний період.

Проте члени Комітету вважають таке розмежування недоречним, оскільки судді мають єдиний статус незалежно від місця роботи та адміністративної посади, яку вони обіймають.

Первісна пропозиція Комітету була відхилити цей законопроект, але все ж таки його відправили на доопрацювання.

Альтернативний законопроект депутата Григорія Мамки

Цим проектом, навпаки, пропонувалося статтю 375 КК взагалі виключити із Кодексу, тобто декриміналізувати відповідальність суддів.

В обґрунтування своєї ідеї народний обранець посилався на Щорічну доповідь за 2017 рік Вищої ради правосуддя «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні», в якій зазначалося, що передбачена статтею 375 КК України можливість притягнення судді до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення під час здійснення ним судочинства на цей час дуже активно використовується як громадянами, так і правоохоронними органами як засіб тиску на суддю з метою прийняття певного рішення у справі.

В аналогічній доповіді ВРП за 2018 рік вказується, що протягом 2017–2018 років Вищою радою правосуддя виявлено численні випадки зловживань повноваженнями слідчими та прокурорами щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за статтею 375 КК з очевидною метою — тиск на суд.

Вища рада правосуддя вважає застосування статті 375 КК України втручанням у діяльність судді щодо здійснення правосуддя і одним із найбільш небезпечних проявів тиску на суддю. Зазначена проблема, на думку ВРП, потребує негайного реагування.

З погляду практики застосування кримінального права, склад злочину статті 375 є резервним дублюванням основних складів злочинів, передбачених статтями 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), 364 (Зловживання владою або службовим становищем), 366 (Службове підроблення), 369-2 (Зловживання впливом), 370 (Провокація підкупу), 376 (Втручання в діяльність судових органів), 377 (Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного).

Депутат вважає, що склад злочину статті 375 у КК є анахронічним і деструктивним елементом конструкції кримінально-правового переслідування злочинів проти правосуддя. Крім того, це порушує незалежність кримінального судочинства і взагалі судочинства як такого та віддаляє законодавство і правову політику України від законодавства і правової політики держав — членів Європейського Союзу, чиє кримінальне законодавство не містить, а правова політика не припускає існування подібних складів злочинів.

Пояснювальна записка до законопроекту також містить посилання на міжнародних експертів. Так, Група експертів GRECO акцентувала увагу «на одній особливій загрозі незалежності суддів», а саме на використанні прокурорами певних кримінальних правопорушень, зокрема «постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» як засобу тиску на суддів. Експерти підкреслили важливість вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення поваги і захисту незалежності та неупередженості суддів і зазначили, що цієї мети можливо досягнути шляхом скасування статті 375 Кримінального кодексу України.

Члени Комітету висловили думку, що оцінювати діяльність судді у процесі не може ніхто. Єдиною можливістю оцінити рішення судді є лише вища інстанція. Наявність такої норми дійсно дозволяє здійснювати тиск на суддю. Депутати також нагадали, що критеріїв неправосудності вироку наразі не існує, і цей фактор взагалі заважає дії цієї статті.

Проте сумніви у доцільності такої декриміналізації викликала справа так званих «суддів  Майдану», які можуть уникнути покарання у такий спосіб. Натомість під час засідання депутати нагадали колегам, що у діях підозрюваних може бути склад іншого злочину.  

Окремі експерти висловлюють критику щодо виключення статті 375 з Кодексу, звертаючи увагу, що проблема не у тому, що стаття міститься в законі, а тому, як її застосовують правоохоронні органи.

Генеральна прокуратура, зрозуміло, не підтримала декриміналізацію, оскільки вважає, що виключати її з кодексу тільки тому, що вона не використовується, є хибною практикою.

Сумніви депутатів призвели до того, що законопроект 2113-1 не набрав голосів для винесення його у сесійний зал, але відхилити його члени комітету також не ризикнули. Найбільшу кількість голосів набрала пропозиція про направлення його на доопрацювання.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що XVII з'їзд суддів ухвалив резолюцію щодо закону №1008, а Генеральний прокурор розповів про реформу прокуратури та атестацію прокурорів.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Володимир Погребняк
    Володимир Погребняк
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді
  • Наталія Богацька
    Наталія Богацька
    голова Південно-західного апеляційного господарського суду
  • Тетяна Кудрявцева
    Тетяна Кудрявцева
    суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська