Виконавче провадження: в очікуванні діджиталізації

14:15, 11 января 2020
Паперовий документообіг не сприяє досягненню мети виконавчого провадження.
Виконавче провадження: в очікуванні діджиталізації

В Україні спроби позбутися зайвих паперів і перейти до електронного документообігу не вдаються не тільки у сфері судочинства, але й в дотичній до неї системі виконання судових рішень. Там і досі практично панують паперові носії та поштові відправлення, які ускладнюють і подовжують всі процедури, що не сприяє досягненню мети виконавчого провадження — швидкого та якомога повного повернення боргів.

За словами приватного виконавця Андрія Авторгова, у нас вже п’ять років говорять про потрібність запровадження системи автоматичного арешту коштів на рахунках боржника.

«Мова йде не про щось нове, а про те, що вже є. Виконавці, як державні, так і приватні, мають право накладати арешт в банках та стягувати суми з боржників з їх рахунків у банках. Це передбачено законодавством. Питання лише в тому, щоб існуючий паперовий обіг перетворити на електронний. У результаті ми зекономимо купу паперу, а ще — купу часу для виконавців та працівників банків. Більше того, у 2015 році Україна зобов’язувалась на вимогу МВФ побудувати автоматизовану систему, але бачимо, що політичної волі банально не вистачає. Можливо, тому, що така система робить дії виконавця незалежними, і вже не можна дати йому вказівку зняти арешт, якщо боржник якийсь впливовий»,  говорить приватний виконавець.

Він на власні очі бачив, як працює ця система в іншій країні, адже був у складі делегації приватних виконавців під час ознайомчого візиту до Литви.

«Якщо у нас на виконання судового рішення, при умові, що у боржника є кошти, йде близько тижня, а може і більше, бо банки з відповідями на наші запити не поспішають, то при роботі автоматизованої системи литовські виконавці судове рішення виконують протягом дня»,  згадує Андрій Авторгов.

Дайте хоча б електронний обіг

На сьогоднішній день стосовно автоматизованого арешту коштів в Україні є лише Закон №2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», яким було внесено зміни до Закону «Про виконавче провадження». Йдеться про те, що автоматизована система виконавчого провадження має забезпечувати автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення лише аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

На виконання положень закону Міністерство юстиції України Наказом від 16 квітня 2019 року №1203/5 затвердило Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів. Але, незважаючи на назву, у ньому мова йде зовсім не про автоматизований арешт, а лише про електронну взаємодію між банками та виконавцями.

«Чим автоматизований арешт відрізняється від електронного обігу? Тим, що арешт відбувається в режимі реального часу. А електронний обіг — це всього лише надсилання документів у електронному вигляді, в тому числі й постанови про арешт рахунків. У минулому році до цього електронного обігу приєднався лише один банк із 72 існуючих. Але навіть це вже зекономило багато часу»,  зазначає Андрій Авторгов.

Інтереси боржників теж важливі

Адвокати, що представляють інтереси не тільки стягувачів, але й боржників, скаржаться, що сьогодні виконавець накладає арешт швидко, а знімає його довго.

«Насправді, він і накладає його так само довго, адже постанова про арешт і платіжні вимоги відсилаються поштою і можуть йти до банку тривалий час. Боржник про це просто не знає», — пояснює приватний виконавець.

Крім того, виконавець практично сліпий і не бачить, на якому рахунку у боржника є кошти. Якщо є рішення суду про стягнення коштів з боржника, а той має 10 рахунків, то виконавець накладе на ці рахунки, відповідно, 10 арештів. У боржника будуть арештовані всі його кошти, навіть якщо для повернення боргу вистачило б коштів з одного рахунку. Автоматизована система, принаймні та, яка діє в Литві, сама бачить, на якому рахунку є сума у необхідному розмірі для задоволення вимог стягувача, і решту рахунків не зачіпає. Так що тут будуть переваги і для боржників.

Побоювання, що автоматизованою системою можуть скористатися якісь недоброчесні приватні виконавці, також не відповідають дійсності. Адже основні вимоги до приватного виконавця залишаються незмінними: складання іспиту, що забезпечує допуск до професії, і страхування його відповідальності. Вона застрахована на ті суми, які знаходяться у нього у провадженні. Відповідно, шкода, заподіяна незаконними діями, має відшкодовуватися самим приватним виконавцем або страховою компанією, де ця відповідальність застрахована. У будь-якому випадку заборонено здійснення діяльності без страхування відповідальності.

Де дійсно є певні проблеми, так це той факт, що виконавці накладають арешти на всі рахунки, в тому числі на соціальні або зарплатні.

«У нашій країні, на жаль, не існує захищених рахунків для громадян. Якщо фізична особа оформлює зарплатну картку, їй, як правило, пропонують використовувати рахунок не тільки для отримання заробітної плати, але й для зберігання будь-яких інших коштів. А це вже звичайний рахунок. Тому у банківському законодавстві, на мій погляд, на рівні підзаконних актів треба відокремити соціальні рахунки і їх захистити. Використовувати їх для ведення якогось бізнесу стане неможливим. І треба все це робити вже зараз»,  переконаний Андрій Авторгов.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чому право скаржитися до Верховного Суду слід обмежити: позиція представника Президента в КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Василий Бородий
    Василий Бородий
    судья Кассационного уголовного суда Верховного Суда
  • Игорь Садовой
    Игорь Садовой
    председатель Запорожского окружного административного суда
  • Александр Тупицкий
    Александр Тупицкий
    председатель Конституционного Суда Украины
  • Сергей Хвостик
    Сергей Хвостик
    судья Сумского апелляционного суда