В планах у Мін’юсту створити в Україні міжнародний арбітраж: уряд опублікував звіт

14:01, 17 февраля 2020
Уряд відзвітував та озвучив плани: створення в Україні ефективного міжнародного арбітражу – постійно діючої арбітражної інституції, що надаватиме послуги розв’язання спорів.
В планах у Мін’юсту створити в Україні міжнародний арбітраж: уряд опублікував звіт

В Україні все таки планується створення міжнародного арбітражу – постійно діючої арбітражної інституції, що надаватиме послуги розв’язання спорів, «якість яких буде на рівні, співмірному із кращими аналогічними іноземними інституціями, такими як Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольм (SCC), Лондонський міжнародний третейський суд (LCIA) та Віденський міжнародний арбітражний центр (VIAC)».

Про це йдеться в Звіті, який Кабмін опублікував за результатами своєї роботи.

Серед іншого передбачається, що арбітраж матиме повноваження по розгляду комерційних та інвестиційних спорів.

Надалі наводимо витяг зі Звіту КМУ, в якому йдеться про подальші плани Міністерства юстиції.

Міністерство юстиції України

Ціль 12.1. Люди захищені від шахрайства та введення в оману щодо юридично значущої інформації (про права на нерухомість, транспортні засоби, корпоративні права та інші вартісні об’єкти)

Впроваджено нові антирейдерські механізми:

—  встановлено ряд дієвих запобіжників, спрямованих на боротьбу з рейдерством в державних реєстрах. Це стало можливим внаслідок прийняття Верховною Радою України Закону України від 3 жовтня 2019 р. № 159-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності”, розробленого за участю Мін’юсту. Завдяки цьому вдалося досягти наступних результатів:

-    анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраторам, які згідно статистики здійснювали переважну більшість незаконних реєстраційних дій;

-    підвищено відповідальність за порушення у сфері державної реєстрації;

-    запроваджено обов’язкове використання бланків нотаріальних документів, які подаються для проведення державної реєстрації;

-     встановлено обов’язок реєстратора при вчиненні реєстраційних дій у відповідних реєстрах перевіряти дійсність нотаріально посвідченої довіреності за допомогою Єдиного реєстру довіреностей, а також перевіряти цивільну правоздатність та дієздатність фізичної особи – громадянина України за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

-    запроваджено новий порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, яким встановлено диференціацію санкцій в залежності від наслідків порушення, допущених у сфері державної реєстрації. Таким чином змінено підхід до здійснення контролю у сфері державної реєстрації, який полягає не у боротьбі з наслідками, а у вжитті заходів превентивної дії;

—   державним реєстраторам, які здійснювали незаконні реєстраційні дії, наслідком чого мало місце незаконне заволодіння майна і бізнесу, було анульовано доступ до державних реєстрів безстроково;

—   запроваджено механізм доступу державного реєстратора до державних реєстрів шляхом багатофакторної аутентифікації (захист від несанкціонованого втручання). Реєстраторів зобов’язано не лише використовувати електронний підпис, а й підтверджувати операцію шляхом отримання особистого паролю під час проведення державної реєстрації (пароль отримується для кожної реєстраційної дії окремо);

—   створено Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції;

—   створено Офіс протидії рейдерству, який забезпечує оперативний розгляд скарг на дії державних реєстраторів, працює над узагальненням проблем в сфері державної реєстрації та формує пропозиції змін до законодавства і удосконалення програмного забезпечення державних реєстрів. В Офісі працює гаряча телефонна лінія та система оперативного зворотнього зв’язку електронними засобами. На дзвінки та повідомлення відповідають фахові юристи, які надають професійні консультації щодо захисту прав в сфері державної реєстрації;

—   запроваджено низку антирейдерських заходів та встановлено дієві запобіжники щодо захисту майнових прав власників. Це стало можливим завдяки розробленому за участю Мін’юсту та прийнятого Верховною Радою України Закону України від 5 грудня 2019 р. № 340-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”, яким:

-     визначено, що власник земельної ділянки в односторонньому порядку може вимагати нотаріального засвідчення договору оренди, а також скасувати таку вимогу. Така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна;

-    надано державним кадастровим реєстраторам безпосередній доступ до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державним реєстраторам прав – доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі;

-    зобов’язано державних реєстраторів прав при вчиненні реєстраційних дій самостійно формувати витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру в електронній формі, які повинні бути збережені в електронному вигляді для підтвердження правомірності вчинення реєстрації речових прав на земельні ділянки;

-    зобов’язано державних реєстраторів прав не лише перевіряти відомості з відповідного державного реєстру прав, але й відомості державного земельного кадастру, і навпаки – реєстратори державного земельного кадастру перевірятимуть відомості державного реєстру прав. Така взаємодія відбуватиметься в онлайн-режимі;

-    передбачено, що продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах здійснюється автоматично, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності;

-    встановлено, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;

—   удосконалено порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1150), зокрема:

-    спрощено процедуру подання скарги для юридичних та фізичних осіб – надано можливість подання скарги в електронній формі з накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису;

-    запроваджено механізм невідкладного розгляду скарги (протягом 24 годин) без розгляду її колегіально, у разі встановлення наявних очевидних порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації;

—   підвищено кваліфікаційні вимоги до державних реєстраторів, запроваджено механізм проведення спеціальної перевірки діяльності державних реєстраторів в реєстрах з метою посилення контролю за наданням ідентифікаторів доступу до державних реєстрів.

Дані заходи значно зменшили кількість шахрайських дій з юридично значущими даними та знизили кількість рейдерських атак в державних реєстрах. Зокрема, це простежується в кількості оскаржуваних реєстраційних дій, яка зменшилася з жовтня по грудень 2019 року більш ніж в три рази (дані наведено на графіку).

Проведено аудит державних реєстрів:

—    за підтримки проекту ЄС “Pravo-JUSTICE” проведено аудит державних реєстрів. Визначені напрями забезпечення інтероперабельності реєстрів та підвищення рівня безпеки даних, подальшого оновлення реєстрів та запровадження автоматизованої взаємодії між ними;

—    за результатами аудиту реєстрів рекомендовано запровадити єдиний ідентифікатор фізичної особи. У майбутньому це дозволить не вимагати від громадян надавати одну й ту саму інформацію та довідки з різних державних служб.

Спрощено доступ користувачів до архівних документів

Державною архівною службою разом з Міністерством юстиції в рамках формування та реалізації державної політики у сфері архівної справи розроблено та затверджено наказ Мін’юсту від 3 грудня 2019 р. № 3862/5 “Про внесення змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам”, яким спрощено доступ користувачів до архівних документів, зокрема:

—   скасовано необґрунтовану норму про можливість повторної видачі оригіналів документів не раніше ніж через 3 місяці після повернення їх до архівосховища;

—   внесено зміни пов’язані з видами технічних засобів, за допомогою яких користувачі можуть копіювати документи. У попередній версії наказу був вичерпний перелік засобів – телефони, фотоапарати, планшетні комп’ютери. При цьому не згадувалися, наприклад, сканери. Відповідне обмеження відтепер скасовано;

—   відвідувачам архівних установ скасовано заборону копіювати власними технічними засобами великоформатних документів (більше А4), справ з товщиною корінця більше 4 см, стародруків та інших тендітних документів. Тепер все це дозволено копіювати власними засобами, за умови дотримання інших правил копіювання архівних документів;

—   скасовано заборону копіювання інформації, яка містилася в автоматизованих інформаційно-пошукових системах, базах даних архіву, облікових та довідкових документах архіву.

Забезпечено реалізацію міжнародного проекту з оцифровування документів про історію Української революції 1917–1921 років.

Однією з важливих складових, що визначається серед пріоритетних завдань в роботі архівної служби, є оцифровування інформаційно насиченого та тематично різноманітного джерельного комплексу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України “Українська революція: архівні хроніки”. 10  грудня 2019 р. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України уклав договір з ПП  “Архівні Інформаційні Системи”, предметом якого є оцифровування документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України з історії Західноукраїнської Народної Республіки – усього 9  фондів, 812 справ. Станом на 10 січня 2020 р. уже оцифровано 28 500 аркушів 199  справ 8 фондів.

 Подальші заплановані дії

У напрямі протидії рейдерству:

  • запровадження можливості вносити учасниками юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань застереження про здійснення реєстраційних дій виключно в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису;
  • запровадження можливості власникам встановлювати запобіжник на здійснення правочинів з їх майном у вигляді вимог щодо обов’язкового нотаріального посвідчення;
  • запровадження можливості самостійного проведення окремих реєстраційних дій без звернення до державного реєстратора – особа матиме право самостійно, без участі державного реєстратора вносити записи до відповідних реєстрів з використанням власного електронного кабінету та кваліфікованого електронного підпису (зокрема, йдеться про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, припинення підприємницької діяльності фізичної особи, проведення деяких реєстраційних дій, пов’язаних зі зміною відомостей про юридичну особу, тощо);
  • удосконалення програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з метою диференціації інформації про засновника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи;
  • запровадження швидкого та ефективного розгляду скарг Колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

У сфері державної реєстрації:

  • надання нотаріусам повноваження щодо здійснення реєстрації укладення та розірвання шлюбу (за відсутності дітей та майнових спорів);
  • надання можливості матері, яка не перебуває в шлюбі, не вказувати запис в Свідоцтві про народження дитини вигадане ім’я батька у випадку відсутності особи, що визнає батьківство;
  • впровадження можливості подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця проживання заявника, у тому числі в електронній формі;
  • впровадження законодавчого врегулювання проведення державної реєстрації шлюбу у будь-який визначений нареченими день;
  • запуск процедури анулювання реєстрації партій діяльність яких не відповідає законодавству;
  • забезпечення повного підключення нотаріусів до Державного земельного кадастру.

Удосконалення нотаріальних дій:

  • запровадження електронної системи нотаріату на законодавчому та технічному рівнях;
  • запровадження можливості нотаріального засвідчення змісту веб-сторінок та паперових копій електронних документів;
  • спрощення процедури здійснення апостилів шляхом електронної взаємодії між нотаріусами та Мін’юстом.

Покращення бізнес клімату:

  • запровадження повноцінного функціонування сервісу онлайн реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю;
  • скасування необхідності державної реєстрації громадських об’єднань без статусу юридичної особи;
  • запровадження можливості діяльності товариства з обмеженою відповідальністю без статуту;
  • спрощення реєстрації представництв іноземних юридичних осіб.

Спрощення доступу користувачів до архівних документів:

  • оцифрування архівних документів, що зберігаються в центральних та обласних державних архівах, зокрема підписання Генеральної угоди про співробітництво з “Family Search” (США), а також інших угод;
  • підписання у м. Прага (Чехія) Договору про співробітництво між Державною архівною службою України, Інститутом досліджень тоталітарних режимів та Архівом справ держбезпеки Чеської Республіки;
  • впровадження комплексного електронного ресурсу “Archium/Архіум” Центрального державного архіву громадських об’єднань України;
  • реалізація проектів щодо створення спільних електронних ресурсів;
  • розроблення проектів нормативно-правових актів стосовно:

    -    дерегуляції господарської діяльності, у межах якої планується скасування дозвільної системи виготовлення документів страхового фонду документації та перехід на декларативну систему (проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дозвільних процедур у сфері страхового фонду документації”);

    -    децентралізації, у межах якої пропонується передача частини повноважень Укрдержархіву щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства суб’єктами господарювання у сфері страхового фонду документації до органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади (проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері страхового фонду документації”).

Ціль 12.2. Сторона договору захищена від його невиконання

З метою розбудови системи виконання судових рішень та рішень інших органів, побудови швидких та ефективних процесів виконання рішень, спрощення процедури доступу до професії приватного виконавця:

—    змінено склад Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, робота якої ґрунтується на якісно нових принципах з метою допуску до професії фахівців високого рівня;

—    актуалізовано перелік питань автоматизованого анонімного тестування, виключивши логічно некоректні запитання для проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Це допоможе повноцінно запустити інститут приватних виконавців та залучити компетентних фахівців до системи;

—    удосконалено порядок знищення (переробки) конфіскованих підакцизних товарів (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1014). Встановлено прозорий та ефективний порядок розпорядження підакцизними товарами, що перейшли у власність держави, в тому числі шляхом їх конфіскації;

—   з вересня по грудень 2019 року:

-    фактично виконано 424,2 тис. виконавчих документів та стягнуто 3,5 млрд. гривень. Це на 52,5 тис. виконавчих документів більше, ніж за аналогічний період 2018  року;

-    стягнуто 957,5 млн. грн. при виконанні виконавчих документів про стягнення до бюджету, що на 150,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2018 року;

-    суттєво збільшено показники по стягненню виконавчого збору. Вдалося стягнути 515,8 млн. грн. виконавчого збору, що на 210,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2018 року;

-    органами державної виконавчої служби стягнуто заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов’язаних із трудовими правовідносинами, у розмірі 174,3  млн.  грн., що на 7,7 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2018  року;

-    органами державної виконавчої служби стягнуто аліментних платежів на суму 2,3  млрд. грн., що на 583,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2018  року.

Забезпечено ефективні процеси у процедурах банкрутства та незалежну професійну діяльність арбітражних керуючих:

—    20 листопада 2019 р. у місті Києві відбувся установчий з’їзд арбітражних керуючих України, в якому взяли участь 490 арбітражних керуючих. Установчим з’їздом прийнято рішення створити Некомерційну професійну організацію “Національна асоціація арбітражних керуючих України”. Створення саморегулівної організації важливе в контексті нового Кодексу з процедур банкрутства для досягнення балансу між державним органом з питань банкрутства та інтересами спільноти арбітражних керуючих;

—    забезпечено прозорість процедур продажу майна боржників за найвищою ціною через електронну торгову систему з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), адміністратором якої визначено ДП  “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”;

—    забезпечено введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, яким спрощено порядок відкриття провадження у справах про банкрутство, усі майнові спори за участю боржника зосереджуються у справі про банкрутство, арешт майна боржника можливий виключно у межах справи про банкрутство, створюється єдина саморегулівна організація арбітражних керуючих тощо. Кодексом врегульовано нову для України процедуру відновлення платоспроможності фізичних осіб. Кабінетом Міністрів України та Мін’юстом прийнято необхідні для цього нормативно-правові акти, зокрема:

-    постанову Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 865 “Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)”;

-    постанову Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 р. № 872 “Про порядок і умови страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого”;

-    наказ Мін’юсту від 19 вересня 2019 р. № 2969/5 “Про затвердження Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих України”, зареєстрований в Мін’юсті 23 вересня 2019 р. за № 1049/34020;

-    наказ Мін’юсту від 24 вересня 2019 р. № 2984/5 “Про затвердження Порядку використання посвідчення і печатки арбітражного керуючого”, зареєстрований в Мін’юсті 26 вересня 2019 р. за № 1057/34028;

-    наказ Мін’юсту від 25 вересня 2019 р. № 2993/5 “Про затвердження Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих”, зареєстрований в Мін’юсті 30 вересня 2019 р. за № 1068/34039;

-    наказ Мін’юсту від 25 вересня 2019 р. № 2994/5 “Про затвердження Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих”, зареєстрований в Мін’юсті 30 вересня 2019 р. за №  1067/34038;

-    наказ Мін’юсту від 2 жовтня 2019 р. № 3076/5 “Про затвердження Переліку обов’язкових питань, за якими проводиться навчання осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого”;

-    наказ Мін’юсту від 17 жовтня 2019 р. № 3190/5 “Про затвердження Порядку проведення установчого з’їзду арбітражних України”, зареєстрований в Мін’юсті 21 жовтня 2019 р. за № 1123/34094;

-    наказ Мін’юсту від 17 жовтня 2019 р. № 3191/5 “Про затвердження Порядку видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого”, зареєстрований в Мін’юсті 21 жовтня 2019 р. за № 1125/34096;

-    наказ Мін’юсту від 17 жовтня 2019 р. № 3192/5 “Про затвердження Порядку тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого”, зареєстрований в Мін’юсті 21 жовтня 2019 р. за № 1122/34093;

-    наказ Мін’юсту від 17 жовтня 2019 р. № 3193/5 “Питання подання арбітражними керуючими обов’язкових відомостей (інформації)”, зареєстрований в Мін’юсті 21 жовтня 2019 р. за № 1124/34095;

-  наказ Мін’юсту від 18 жовтня 2019 р. № 3204/5 “Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства юстиції України від 19 червня 2013  року № 1223/5”, зареєстрований в Мін’юсті 23 жовтня 2019 р. за №  1128/34099;

-    наказ Мін’юсту від 24 жовтня 2019 р. № 3258/5 “Про затвердження примірних форм плану санації боржника у справі про банкрутство та плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність”;

-    наказ Мін’юсту від 14 листопада 2019 р. № 3530/5 “Про затвердження Змін до Порядку проведення установчого з’їзду арбітражних керуючих України”, зареєстрований в Мін’юсті 15 листопада 2019 р. за №  1162/34133;

-    наказ Мін’юсту від 6 грудня 2019 р. № 3928/5 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих”, зареєстрований в Мін’юсті 12 грудня 2019 р. за № 1228/34199;

—    розпочато розроблення веб-порталу з питань банкрутства (неплатоспроможності), який об’єднуватиме в собі електронний кабінет арбітражного керуючого та інші сервіси. Це дасть змогу зробити інформацію про справу відкритою для учасників провадження та оптимізувати роботу арбітражного керуючого.

Закладено законодавчі основи для подальшого створення ефективної системи медіації – розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про медіацію” (реєстраційний номер 2706 від 28 грудня 2019 р.), який визначає правові засади та порядок проведення медіації в Україні, що сприятиме швидкому та ефективному розгляду справ в позасудовому порядку та поширенню в суспільстві культури мирного врегулювання спорів. Ефективне застосування досудового врегулювання спору шляхом медіації зменшить навантаження на суди, скоротить строки розгляду справ та, як наслідок, покращить Індекс якості судових процесів у показнику “Виконання контрактів” в рейтингу Світового банку “Doing Business”.

Закладено законодавчі основи для вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів – схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)” (реєстраційний номер 3045 від 10  лютого 2020 р.), який удосконалює порядок утворення та діяльності третейських судів через посилення вимог до організацій, при яких можуть діяти постійно діючі третейські суди, передбачає зміну підвідомчості справ та розширює повноваження органів третейського самоврядування з метою ефективного здійснення третейського розгляду.

Здійснено ефективне представництво України у закордонних юрисдикційних органах з розгляду інвестиційних спорів – зменшено кількість інвестиційних справ за позовами іноземних інвесторів у зв’язку із підписанням Мирової угоди між Україною та ПАТ “Газпром” у справі за позовом ПАТ “Газпром” до держави Україна, яка розглядається арбітражним трибуналом ad hoc відповідно до Арбітражного регламенту Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), справа ПТС № 2019-10, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1372. Так, кількість інвестиційних справ за позовами іноземних інвесторів – 7.

Подальші заплановані дії

Розбудова системи виконання судових рішень та рішень інших органів, побудова швидких та ефективних процесів виконання рішень:

  • внесення змін до Законів України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень”, “Про виконавче провадження” та інших законодавчих актів, що сприятиме встановленню додаткових інструментів впливу на боржника, запровадженню засобів протидії зловживанню правами сторони виконавчого провадження та удосконаленню порядку доступу до професії виконавця;
  • проведення діджиталізації процесу примусового виконання рішень, зокрема забезпечення доступу виконавців до публічного сервісу “Реєстр територіальних громад”, Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів для встановлення зареєстрованої за боржником сільськогосподарської техніки;
  • вдосконалення електронної взаємодії з Державною податковою службою з метою скорочення строків надання інформації на запити щодо рахунків боржника;
  • запровадження автоматизованого арешту коштів за усіма виконавчими документами та обов’язку для банків здійснити підключення до системи (після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів);
  • запровадження автоматизації перерахунку коштів стягувачам, стягнутих виконавцями.

Забезпечення ефективних процесів у процедурах банкрутства та незалежної професійної діяльності арбітражних керуючих:

  • створення інтегрованої інформаційної системи діяльності арбітражного керуючого та відображення інформації у справі (Електронний кабінет арбітражного керуючого);
  • запровадження професійних стандартів професії арбітражного керуючого та підвищення кваліфікації арбітражного керуючого на постійній основі (у співпраці з Національною асоціацією арбітражних керуючих України), а також вдосконалення механізмів забезпечення професійної доброчесності;
  • впровадження доступної та ефективної процедури банкрутства фізичних осіб.

Створення ефективної системи медіації, відновного правосуддя, третейських судів та арбітражів, конкурентних державним судам; збільшення конкуренції у судово-експертній діяльності:

  • запровадження дієвих механізмів медіації, що дозволить вирішувати спори ефективніше і швидше в досудовому порядку;
  • перезавантаження системи третейських судів, підвищення вимог до їх утворення і діяльності, що дозволить перетворити їх на реальну альтернативу системі державних судів;
  • внесення комплексних змін до нормативно-правових актів, що регулюють судово-експертну діяльність, результатом яких очікується:

-  надання можливості судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (приватним судовим експертам), брати участь у роботі Координаційної ради з проблем судової експертизи, входити до складу президії та секцій науково-консультативної та методичної ради та брати участь у науковій роботі з створення методик проведення судових експертиз;

-  розширення переліку видів експертиз, які проводяться судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ;

-  встановлення граничних строків проведення експертиз, що сприятиме дотриманню розумних строків розгляду справи у суді;

  • розроблення проекту нової редакції Закону України “Про судову експертизу”, який передбачатиме порядок створення та статус саморегулівних організацій судових експертів та делегування їм частини функцій з експертного забезпечення правосуддя.

Ефективне представництво України у закордонних юрисдикційних органах з розгляду інвестиційних спорів:

  • формування ресурсів для самопредставництва держави в інвестиційних спорах – утворення нової структури представництва в міжнародних та іноземних юрисдикційних органах та в Європейському суді з прав людини в частині міждержавних спорів, зокрема шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України “Про заходи з реформування системи представництва держави у закордонних юрисдикційних органах”;
  • створення в Україні ефективного міжнародного арбітражу – постійно діючої арбітражної інституції, що надаватиме послуги розв’язання спорів, якість яких буде на рівні, співмірному із кращими аналогічними іноземними інституціями, такими як Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольм (SCC), Лондонський міжнародний третейський суд (LCIA) та Віденський міжнародний арбітражний центр (VIAC). Серед іншого передбачається, що арбітраж матиме повноваження по розгляду комерційних та інвестиційних спорів.

Ціль 12.3. Українці рідше стикаються із злочинами завдяки зменшенню кількості рецидивів (повторних злочинів)

З метою впровадження Єдиного реєстру засуджених та осіб узятих під варту проводиться тестування програмного забезпечення в режимі дослідного використання Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту на базі пілотних установ виконання покарань та підрозділів пробації (Голосіївський та Печерський районні відділи пробації, сектор ювенальної пробації м. Києва та державна установа “Київський слідчий ізолятор”) для визначення реального часу роботи з Реєстром для подальшої промислової експлуатації. 6 грудня 2019 року працівниками ДП “НАІС” проведено навчання для персоналу пробації та Державної кримінально-виконавчої служби. Впровадження Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту дозволить підвищити ефективність процедури формування, ведення і користування відомостями щодо засуджених та ув’язнених.

Забезпечується функціонування центрів відеомоніторингу в усіх міжрегіональних управліннях та в кожній установі виконання покарань. Протягом IV кварталу 2019 року установлено додатково 690 камер відеоспостереження (на сьогодні використовується близько 8 тис. камер). У кожній установі обладнано та введено в дію пост відеоспостереження.

Для забезпечення права осіб на захист від обвинувачення Кабінетом Міністрів України схвалено та подано до Верховної Ради України законопроекти, що покликані забезпечити реальне функціонування суду присяжних як інструменту народовладдя:

—    “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя” (реєстраційний номер 2710 від 2 січня 2020 р.);

—    “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо удосконалення порядку формування списку присяжних” (реєстраційний номер 2709 від 2 січня 2020 р.).

Суд присяжних вирішуватиме питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого у кримінальних провадженнях, у яких за вчинення злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Передбачається, що ухвалене присяжними рішення зазвичай є більш виваженим, адже ухвалюється групою людей, які мають різний життєвий досвід та погляд на ситуацію. Важливість суду присяжних для справедливого судочинства полягає ще й у тому, що вердикт ухвалюється колегією громадян, які є жителями тієї громади, де відбувається розгляд справи, тож це допомагає уникнути негативної реакції, яка часто виникає під час ухвалення рішень у резонансних кримінальних справах. Вердикт присяжних буде обов’язковим для головуючого судді і матиме наслідком ухвалення ним відповідного вироку. Вирок суду присяжних може бути оскаржено в апеляційному порядку виключно з підстав призначення покарання, звільнення від покарання та від його відбування, розв’язання цивільного позову та вирішення питання про судові витрати.

Забезпечено подальший розвиток новації судового процесу – складання та подання персоналом пробації досудової доповіді щодо обвинувачених. Досудова доповідь забезпечує суд більш детальною інформацією про особу обвинуваченого та допомагає судді у прийнятті справедливого рішення про призначення виду покарання, що сприяє як дотриманню прав самого обвинуваченого, так і інтересам держави. За IV квартал 2019 року було складено 8,7 тис. досудових доповідей – 97 % від отриманих ухвал суду (у 2018 році – 97 %). Участь у їх складанні взяли 5933  обвинувачених – 68 % від загальної кількості обвинувачених, стосовно яких складалась досудова доповідь (у  2018  році 67,5 %).

Забезпечено сталу реалізацію наглядової пробації:

—    новим ключовим  елементом наглядової пробації є інструмент оцінки ризиків вчиненого повторного кримінального правопорушення (розроблено за підтримки експертів ЄС і Канади), що дозволяє індивідуально планувати роботу із суб’єктами пробації відповідно до їх криміногенних потреб;

—    73 834 осіб пройшли по обліку органів пробації за IV квартал 2019 року (які відбували кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі);

—    лише 0,7 % (533 особи) тих, які пройшли по обліку за IV квартал 2019 року, вчинили повторні злочини після ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання;

—    в цілому у 2019 році 96 % суб’єктів пробації успішно пройшли реабілітацію під час пробації без ізоляції від суспільства.

Забезпечено подальше впровадження таких інструментів пробації, як пробаційні програми – затверджено нову пробаційну програму окремо для роботи з неповнолітніми і повнолітніми суб’єктами пробації, затверджено Міністерством юстиції пробаційну програму формування життєвих навичок.

Також забезпечено реалізацію пенітенціарної пробації:

—    діє підписаний Меморандум про співпрацю між Міністерством юстиції України та Благодійною організацією “FREE ZONE”, щодо впровадження пенітенціарної пробації в органах і установах виконання покарань;

—    первинно розроблено алгоритм взаємодії установ виконання покарань та органів пробації при підготовці засуджених до звільнення. У 2019 році даний алгоритм було апробовано на 124 засуджених;

—    надано сприяння у вирішенні питань підготовки до звільнення за IV квартал 2019 року:

    -    у пошуку місця проживання – 1577 (86 %) осіб;

    -    працевлаштування – 503 (100 %) особи;

    -    соціального патронажу – 388 (99 %) осіб;

    -    влаштування до спеціальних установ для звільнених засуджених віком старше 35 років після звільнення – 143 (91 %) особи.

Забезпечено розгортання комунікаційної політики для популяризації пробації:

—    протягом IV кварталу було опубліковано 267 інформаційних матеріалів щодо діяльності органів пробації, читацька аудиторія яких становить понад 1,5 млн.;

—    у грудні 2019 року за результатами діяльності протягом року Центр пробації визнано одним із лідерів Рейтингу ринку юридичних послуг LIGA ZAKON AWARDS 2019 у номінації “Кримінальне право”;

—    23 жовтня 2019 року в м. Дубліні (Ірландія) відбулося 13 засідання Генеральної Асамблеї Конфедерації європейської пробації, на якому Державній установі “Центр пробації” надано статус постійного члена організації;

—    підготовлено інформацію до щорічного міжнародного запитальника статистики з питань пробації Ради Європи SPACE II;

—    у грудні 2019 року за сприяння міжнародних партнерів відкрито новий модельний офіс пробації у м. Біла Церква.

У напрямі охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби:

—    для більш ефективного лікування хворих та діагностики захворювань закуплено 287 одиниць медичного обладнання на загальну суму 109,5 млн. грн., у тому числі 15 рентгендіагностичних комплексів на 2 робочих місця, 8 дентальних рентгенапаратів, устаткування для операційних блоків, аспіратори та кисневі концентратори, біохімічні та гематологічні аналізатори та інше;

—    підготовлено (відремонтовано) 21 кабінет для розміщення рентгенодіагностичного обладнання, яке буде змонтоване та введене в експлуатацію у 2020 році;

—    за кошти державного бюджету закуплено антиретровірусні препарати, які у 2020 році покриють потребу у лікуванні 60 % хворих. Це дасть можливість виконати  положення угоди між Україною та Глобальним фондом по боротьбі із туберкульозом та ВІЛ/СНІДом, та досягти один із показників Стратегії ЮНЕЙДС 2016–2020 “Прискорення у напрямку “нуль” 90-90-90;

—    вперше закуплено 60 000 тестів для визначення вірусного гепатиту та 495  курсів лікування вірусного гепатиту С.

Забезпечено діяльність 24 консультаційних кабінетів для роботи із суб’єктами пробації за підтримки проекту USAID “Serving life” та PATH, які хворі на ВІЛ-інфекцію, туберкульоз та вірусний гепатит С в підрозділах пробації.

Довідково: за IV квартал 2019 року проведено 1 140 скринінгових анкетувань – 594 громадян виявлено з підозрою на ВІЛ-інфекцію, 251 – з підозрою на туберкульоз, 460 – з підозрою на вірусний гепатит С.

Подальші заплановані дії

  • Запуск класичного суду присяжних для особливо тяжких злочинів.
  • Збільшення покарань, альтернативних позбавленню волі, з метою зменшення тюремного населення.
  • Подальша оптимізація установ виконання покарань та забезпечення сучасної системи управління.
  • Забезпечення подальшої розбудови ІТ інфраструктури та електронізації пенітенціарної системи:

-  забезпечення повноцінного функціонування реєстру засуджених та реєстру педофілів;

-  створення електронної бази ведення справ суб’єктів пробації, автоматизація статистики;

-  створення передумов впровадження моніторингу в пробації (браслетів).

  • Запровадження платних послуг в слідчих ізоляторах, що забезпечить покращення умов тримання ув’язнених.
  • Розвиток взаємодії з судами, прокуратурою, адвокатурою, центрами безоплатної правової допомоги, поліцією та іншими учасниками системи правосуддя.
  • Відкриття сучасного оновленого корпусу Київського слідчого ізолятора.
  • Розроблення проекту будівництва установ виконання покарань та СІЗО з урахуванням кращих міжнародних стандартів тримання ув’язнених.
  • Розроблення та впровадження механізмів для використання активів на оновлення та будівництво нової інфраструктури Державної кримінально-виконавчої служби.
  • Поглиблення співпраці з громадою, розширення практики підтримки пробації через регіональні програми, розвиток банку ресурсів з надання послуг клієнтам пробації.
  • Подальше удосконалення інструментів пробації щодо роботи з суб’єктами пробації.
  • Закріплення методики оцінки ризиків та потреб дорослих засуджених в установах виконання покарань на законодавчому рівні.

Ціль 12.4. Людина, яка опинилась у складній життєвій ситуації, отримає від держави юридичний захист

З метою спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

—    схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до статті 17 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо надання інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги” (реєстраційний номер 2479 від 21 листопада 2019 р.). Зазначений законопроект розроблено з метою ефективної реалізації права особи на отримання якісної безоплатної вторинної правової допомоги шляхом розроблення механізму спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги для соціально-вразливих категорій громадян в частині отримання центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги на їх запит інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для підтвердження належності особи до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу;

—   прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1134 “Деякі питання спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги”, якою передбачено спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема малозабезпечених осіб, осіб з інвалідністю. Актом установлено, що строк подання інформації з реєстрів органами, що забезпечують ведення реєстрів, на запити центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги не може перевищувати трьох робочих днів з дня отримання зазначених запитів.

Запроваджено оцінювання якості безоплатної правової допомоги з використанням механізму “peer review”:

—   з метою ефективної реалізації прав осіб, у тому числі дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на отримання якісної безоплатної правової допомоги шляхом спрощення механізму організації надання такої допомоги, а також вдосконалення процедури забезпечення якості безоплатної вторинної правової допомоги шляхом упровадження механізму оцінювання якості наданої правової допомоги з використанням інструменту рецензування (“peer review”) схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги дітей та осіб з інвалідністю та підвищення якості її надання” (реєстраційний номер 2704 від 28 грудня 2019 р.);

—   розпочала роботу Комісія з експертної правничої оцінки надання безоплатної правової допомоги працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та проведено 12 засідань Комісії;

—   початковий етап оцінювання, який уже запроваджено, охоплює перевірку якості надання первинної правової допомоги та вторинної правової допомоги юристами системи надання безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах. Під час пілотного оцінювання опрацьовано понад 150  матеріалів надання правової допомоги.

В рамках реалізації пілотного проекту “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину” станом на 14 січня 2020 р. укладено 64 угоди про застосування програми між потерпілими та неповнолітніми, які є учасниками програми, з метою якнайшвидшого виведення дитини із системи кримінального правосуддя. Проект ґрунтується на відновному підході у кримінальному провадженні про вперше вчинений неповнолітнім злочин невеликої або середньої тяжкості, внаслідок якого заподіяно моральну, фізичну чи матеріальну шкоду фізичній особі або матеріальну шкоду юридичній особі, передбачає можливість організації зустрічей між неповнолітнім підозрюваним і потерпілим з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з вжиттям заходів щодо їх ресоціалізації. Медіаторами (посередниками) у цьому процесі виступають адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та успішно пройшли навчання з теми “Базові навички медіації у кримінальному процесі”.

Підвищено доступність послуг безоплатної правової допомоги:

—   у 2019 році забезпечено 661 739 випадків надання безоплатної правової допомоги;

—   регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечено надання 87 114 випадків безоплатної правової допомоги, з них:

-    4494 випадків захисту осіб, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт;

-    20 623 випадків захисту осіб, затриманих за підозрою у скоєнні злочину;

-    60 464 випадки захисту за призначенням у кримінальних провадженнях;

-    1533 випадків надання допомоги засудженим до позбавлення волі;

—   досягнення адвокатів у кримінальних провадженнях:

-    2051 випадок обрання (заміни) більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою;

-    185 виправдувальних вироків або скасування обвинувального вироку та закриття провадження судом апеляційної, касаційної інстанції;

-    185 випадків закриття провадження за відсутності складу злочину, події злочину, у разі невстановлення доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їх отримання;

-    4969 випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням;

-    4004 випадків призначення найменш суворого з передбачених альтернативних покарань або більш м’якого покарання, ніж передбачено законом;

-    7817 випадків призначення мінімального строку (розміру) покарання;

—   до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшло 623 977 звернень за безоплатною правовою допомоги, з них:

-    558 160 випадків надання безоплатної первинної правової допомоги;

-    65 817 рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги;

—   за 2019 рік місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги видано 36 552 наказів працівникам, 26 483 – доручень адвокатам щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги;

—   у розрізі точок доступу місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги розглянуто 204 979 справ, бюро правової допомоги – 418 998  справ.

Для правопросвітництва та спрощення доступу громадян до інформації щодо можливостей вирішення проблем правового характеру:

—   до єдиного контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0-800-213-103 у 2019 році надійшло 328 946 дзвінків. З них щодо отримання юридичних консультацій, правової інформації та роз’яснень – 127 415  дзвінків (39 %);

—   за 2019 рік інформація, розміщена на довідково-інформаційній платформі правових консультацій “WikiLegalAid”, переглянута громадянами понад 1 700 000  разів. Станом на 31 грудня 2019 року платформа містила понад 1500  консультацій, що включають посилання на нормативно-правові акти, судову практику та зразки документів правового і процесуального характеру;

—   за 2019 рік працівниками системи  надання безоплатної правової допомоги проведено 45 414 правопросвітницьких заходів, зокрема на теми:

-    права внутрішньо переміщених осіб;

-    протидія домашньому насильству;

-    захист прав учасників АТО;

-    тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси;

-    права дитини та їх захист;

-    допомога малозабезпеченій сім’ї: порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;

—  наказом Координаційного центру з надання правової допомоги  від 27 грудня 2019 року № 76 затверджено Стратегію з правопросвітництва системи надання безоплатної правової допомоги. Стратегія містить загальні засади здійснення правопросвітницької діяльності та організаційно-методичні рекомендації щодо проведення правопросвітницьких заходів у регіонах;

—   запрацював оновлений сайт системи надання безоплатної правової допомоги за адресою. На сайті є форми зворотного зв’язку, за допомогою яких можна отримати юридичну консультацію загального характеру, повідомити про затримання, написати скаргу, дати інформацію на антикорупційну лінію, зателефонувати до єдиного контакт-центру за номером 0-800-213-103.

З метою професійного розвитку працівників системи надання безоплатної правової допомоги, її партнерських інституцій та правничої спільноти:

—   забезпечено повноцінну діяльність мережі п’яти правових клубів PRAVOKATOR у містах Дніпро, Київ, Львів, Одеса та Харків для забезпечення навчання та розвитку правників та зацікавлених сторін, мережування та об’єднання зусиль професійної правничої спільноти та експертного середовища, обміну досвідом, генерування та просування інноваційних ідей у сфері права, налагодження діалогу між владою та громадянським суспільством, сприяння кооперації соціального та лідерського капіталу;

—  протягом 2019 року правовими клубами PRAVOKATOR проведено 619  заходів (тренінги, семінари, лекції, круглі столи, робочі зустрічі), в яких взяли участь 13 363 учасники;

—   правовими клубами PRAVOKATOR та управлінням розвитку людських та інформаційних ресурсів у сфері надання правової допомоги надано методичну, організаційну та експертну допомогу в розробленні та реалізації 17 проектів, спрямованих на підвищення правової спроможності громад та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги.

Для забезпечення доступу до медіації у сімейних та спадкових спорах з 2019 року система надання безоплатної правової допомоги почала надавати допомогу у забезпеченні вразливим категоріям клієнтів доступу до альтернативного механізму врегулювання сімейних та спадкових спорів – медіації. Зокрема, розроблено спеціальну програму дводенного навчального тренінгу, підготовлено 10  експертів та 20 медіаторів, які на безоплатній основі надають послуги медіації, відкрито 2 кабінети медіації на базі Вінницького та Одеського місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За 2019 рік понад 100 клієнтів місцевих центрів отримали доступ до медіації.

З метою забезпечення взаємодії органів державної влади для повного та ефективного виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах щодо України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини”. Станом на 1 січня 2020 р. Урядом України вирішено 71 проблему, констатовану Європейським судом у рішеннях у справах щодо України.

В напрямку укладення та виконання міжнародних договорів України з правових питань підписано 7 міжнародних договорів:

-  Договір між Україною та Королівством Марокко про правову допомогу у цивільних і комерційних справах (21 жовтня 2019 року);

-  Договір між Україною та Королівством Марокко про передачу засуджених осіб (21 жовтня 2019 року);

-  Договір між Україною та Королівством Марокко про правову допомогу у кримінальних справах та екстрадицію (21 жовтня 2019 року);

-  Договір між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у цивільних справах (27 листопада 2019 року);

-  Договір між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (27 листопада 2019 року);

-  Договір між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про передачу засуджених осіб (27 листопада 2019 року);

-  Договір між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про видачу правопорушників (27 листопада 2019 року).

Зазначені міжнародні договори створюють важливі гарантії забезпечення прав та свобод громадян України на території Йорданії та Марокко через механізм співробітництва Договірних Сторін у питаннях взаємної правової допомоги у кримінальних справах під час розслідувань та судових проваджень щодо правопорушень, вчинених їх громадянами; а також надання правової допомоги у цивільних і комерційних справах, включаючи взаємне визнання та виконання судових рішень у цивільних справах та вироків у кримінальних справах у частині цивільного позову; закріплюють механізми співробітництва з питань видачі правопорушників, які переховуються від правосуддя, та передачі засуджених осіб для відбування покарання в державі їх громадянства, що сприятиме досягненню цілей правосуддя.

Верховною Радою України 14 січня 2020 р. прийнято Закон України № 452-IX “Про ратифікацію Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про взаємну правову допомогу та правові відносини у цивільних справах”.

Крім того, відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” у Верховній Раді України зареєстровано проекти Законів:

-  “Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про видачу правопорушників” (реєстраційний номер 0022 від 26 грудня 2019  р.);

-  “Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про передачу засуджених осіб” (реєстраційний номер 0023 від 26 грудня 2019  р.);

-  “Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну правову допомогу у кримінальних справах” (реєстраційний номер 0024 від 26 грудня 2019 р.).

Подальші заплановані дії

  • Розширення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги особам з інвалідністю шляхом збільшення межі малозабезпеченості таких осіб (як умови отримання ними права на безоплатну вторинну правову допомогу).
  • Забезпечення дітям та недієздатним особам або особам, дієздатність яких обмежена, права на самостійне звернення за безоплатною вторинною правовою допомогою з питань, звернення з якими до суду їм дозволяється, та визначення порядку такого звернення.
  • Спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги шляхом впровадження інструменту обміну інформацією між Центрами та іншими державними органами і скорочення строку такого обміну; надання можливості подати документи на підтвердження права на безоплатну вторинну правову допомогу дистанційно.
  • Запровадження мобільного застосунку для людей, через який можна отримати первинну консультацію та доступ до безоплатної правової допомоги.
  • Запровадження механізму фінансування незалежних провайдерів з надання правової допомоги з державного та місцевих бюджетів одночасно.
  • Запровадження Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину в усіх областях та м. Києві.
  • Створення Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги.
  • Збільшення розміру окладів юристів, що надають безоплатну правову допомогу у системі Центрів.
  • Проведення 12 конкурсу для адвокатів. Визначення рівня оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, захищеними видатками бюджету.
  • Автоматизація системи розподілу доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги між адвокатами.
  • Автоматизація подання звітності адвокатами відповідно до порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
  • Забезпечення кількості письмових консультацій під час надання первинної безоплатної правової допомоги з земельних питань на рівні не менше 80 % від загальної кількості наданих консультацій.
  • Проведення загальнонаціонального соціологічного дослідження правових проблем, зокрема з земельних питань.
  • Створення державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень.
  • Розроблення та затвердження необхідної правової бази та персонального складу Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини.
  • Розроблення та затвердження Національної стратегії щодо реалізації заходів загального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах “Юрій Миколайович Іванов проти України” і “Бурмич та інші проти України” та Плану дій на її виконання.
  • Розроблення та подання до Верховної Ради України проектів законодавчих актів, спрямованих на вжиття заходів загального характеру з метою виконання рішень Європейського суду з прав людини.
  • Розроблення 7 законопроектів про ратифікацію вже підписаних двосторонніх міжнародних договорів України з Королівством Марокко та Йорданським Хашимітським Королівством та 11 законопроектів про ратифікацію таких багатосторонніх міжнародних договорів та їх імплементацію в національне законодавство України.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала відео, чому із Реєстру зникають судові рішення та навіщо потрібний платний доступ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Кравець
    Олександр Кравець
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду
  • Валентин Томилко
    Валентин Томилко
    суддя Полтавського апеляційного суду
  • Людмила Білецька
    Людмила Білецька
    суддя Центрального апеляційного господарського суду
  • Світлана Карпенко
    Світлана Карпенко
    суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Микола Міняйло
    Микола Міняйло
    голова Миколаївського апеляційного суду
загрузка...