«Медреформа Супрун» — це піархід, який не має нічого спільного із реформою медицини — нардеп

13:00, 13 марта 2020
Член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування проаналізував ситуацію довкола медичної реформи.
«Медреформа Супрун» — це піархід, який не має нічого спільного із реформою медицини — нардеп
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Народний депутат України, член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерій Дубіль в коментарі «Судово-юридичній газеті» проаналізував ситуацію довкола медичної реформи.

– Як Ви оцінюєте перебіг медичної реформи?

– «Медреформа Супрун» – це гарний піархід, який не має нічого спільного із реальною реформою медицини. За ним насправді ховається закриття медзакладів, адже коштів на їхнє утримання у держави не вистачає. І про це я попереджав, ще коли приймали закон про державні фінансові гарантії.

Популістична норма про виділення 5% ВВП на медицину для нашої країни нині неможлива для втілення. І на цьому ми акцентували, ще коли законопроєкт про державні фінансові гарантії був у комітеті. Цьогоріч виділили лише 1,6% від ВВП. І при цьому з 1 квітня жоден пацієнт, жодна місцева рада не зможуть доплачувати за послуги, які входять до пакету фінансових гарантій – це передбачає «реформа Супрун». А якщо врахувати, що минулоріч нашу медицину на 70% фінансували пацієнти і лише на 30% держава, то як, не збільшуючи фінансування, у цьому році можна забезпечити не тільки утримання медзакладів і виплату зарплати медикам, а ще й оплатити надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги всім пацієнтам, включаючи закупівлю необхідних для цього ліків і медвиробів відповідно до Національного переліку? Лікувати кожного четвертого? Звільнити двох із трьох медиків? Закрити дві із трьох лікарень?

– 1 квітня має розпочатися другий етап медреформи. Як Ви його оцінюєте?

– Так, перший етап «медреформи» ще більш-менш спрацював. Але потрібно розуміти, за рахунок чого. «Реформатори» тоді вирішили на «сімейних лікарів» перекинути більше коштів, забравши від вузькоспеціалізованої допомоги, екстреної медицини тощо. Необхідних для нормального функціонування системи грошей більше ніхто не залучав, от і брали вони там, де могли.

А от другий етап, коли реформа пошириться на решту рівнів, у тому числі на наші лікарні, на наших вузьких спеціалістів, немає за чий рахунок проводити. Вдумайтесь: фінансування мережі спеціалізованих медичних закладів (районних та міських лікарень тощо) збільшили лише на 6%, і це не покриває навіть інфляцію та зростання витрат на підняття мінімальної заробітної плати! Хоча інші види фінансування зросли (фінансування за програмою медичних гарантій на 2020 рік – на 14,3% більше медичної субвенції у 2019 році; бюджет «Доступних ліків» збільшено на 100%, первинної медичної допомоги – на 25%). Що залишається робити? Залишити 212 опорних лікарень, а решту – пустити на самовиживання. Але вони не виживуть!

– Як Ви бачите вирішення ситуації?

– Навіть Президент визнав, що «реформа» летить у стіну. У нас зараз є можливість не допустити остаточної руйнації медицини. Необхідно зупинити дію програми медичних гарантій, доки не буде виділено достатнє фінансування і не будуть прораховані обґрунтовані тарифи і нормальні зарплати лікарів. А доти – фінансувати медицину за механізмом глобального бюджету і перерозподілити бюджет так, щоб гроші отримали лікарні незалежно від того, у місті вони чи в селі.

Тобто, замість визначених опорними 212 лікарень – які точно ніхто не закриє, бо вони мають першочергову підтримку свого розвитку – на місцях люди мають самі визначати, які лікарні їм потрібні. Не так, як це робили зверху, коли при Супрун нарізали госпітальні округи, а так, як це потрібно тим, хто там живе. І запровадити програму державної підтримки місцевої влади щодо організації ефективної роботи та перепрофілювання малонавантажених медичних закладів та формування спроможної мережі медичних закладів у всіх регіонах країни.

Місцевій владі треба дозволити підтримувати свої медзаклади, зберігши дію після 1 квітня 2020 року пункту «а» частини 3 статті 89 Бюджетного кодексу, яка дозволяє місцевим органам влади фінансувати амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу. Інакше з 1 квітня вони не зможуть ні копійки виділити на підтримку своїх медзакладів, адже все – і зарплата, і медпослуги, і ліки, має забезпечити виключно держава, що нині не є реальним.

Та все це – лише тимчасові кроки. Я наполягав і продовжую наполягати, що базовим кроком має стати дозвіл залучати кошти пацієнтів. Але при цьому медицина не має бути платною – не повинні, як це відбувається зараз, збирати благодійні внески. Їх потрібно залучити, ввівши обов’язкове медичне страхування. Воно відрізняється від страхової медицини тим, що в останній пацієнти купують «страховку» за власний кошт. А державне медичне страхування – це коли за рахунок зниження одних податків вводяться платежі, які цілеспрямовано наповнять бюджет медицини і зроблять її безоплатною для всіх. І зараз я разом із нашою фракцією «Батьківщини» та експертами розробляємо план, як це зробити.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду