Сплата недоїмки з єдиного соціального внеску: позиція Верховного Суду

18:38, 25 мая 2020
Справа стосувалася позову «Львіввугілля» до ДПС у Львівській області.
Сплата недоїмки з єдиного соціального внеску: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року (головуючий суддя Сакалош В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року (головуюча суддя Судова-Хомюк Н.М., судді Пліш М.А., Святецький В.В.) у справі №1.380.2019.001414 за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» (в особі відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» ) до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, — Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

Зміст позовних вимог

Державне підприємство «Львіввугілля» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник - Головне  управління ДПС у Львівській області), в якому просило визнати протиправними дії щодо зарахування внесків на погашення податкового боргу за минулий період, які згідно з платіжними дорученнями на сплату недоїмки з єдиного соціального внеску (ЄСВ), а також в частині самостійної зміни призначення платежу, яке платник податку зазначив в призначенні платежу; зобов`язати провести зарахування грошових коштів позивача з оплати єдиного соціального внеску відповідно до призначення платежу, зазначеного позивачем в платіжних документах.

Обгрунтовуюючи позовні вимоги, позивач зазначив, що станом на 1 березня 2019 року згідно  з інтегрованою карткою, яка ведеться Червоноградським управлінням ГУ ДФС у Львівській області, здійснено зарахування грошових коштів з оплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 3,149 млн.  грн. в рахунок сплати фінансових санкцій: штрафів на суму 479,42 тис.  грн. та пені на суму 973,21 тис. грн., що виникли внаслідок несплати у встановлені строки сум єдиного внеску, визначених у звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Позивач вважав, що розмір заборгованості відповідачем зазначено помилково, оскільки станом на 1 лютого 2019 року (на момент виплати заробітної плати по підприємству) основний платіж по сплаті єдиного внеску сплачений в повному обсязі.

Зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що норми чинного законодавства  регламентують порядок зарахування коштів, які надходять із сплати єдиного внеску, в календарній черговості їх виникнення. При цьому, суд апеляційної інстанції акцентував також увагу на тому, що не може ставитись у залежність право застрахованої особи на соціальний захист від порядку зарахування органом доходів і зборів сплаченого позивачем ЄСВ на відповідні рахунки для погашення заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення, оскільки Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, персоніфіковані відомості до якого на застрахованих осіб, в тому числі і про заробітну плату, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, обов`язок щодо подачі яких до Пенсійного фонду покладено на позивача.

Зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року і  прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач  у відзиві на касаційну скаргу просив залишити рішення  судів першої та апеляційної інстанцій без змін,  касаційну скаргу без задоволення.

Позиція Верховного Суду

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку  визначені положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно з абзацом  другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За змістом  пункту 1 частини  другої статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини сьомої статті  9 Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Виходячи із положень абзацу  першого частини восьмої статті 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Як зазначено у частині десятій статті 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За змістом  частини  шостої статті 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Наведені норми законодавства, що регулюють порядок сплати та зарахування ЄСВ, сплаченого відповідними платниками, зокрема тими, що визначені  абзацом  другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону, дають підстави для висновку, що суми недоїмки, штрафних санкцій та пені погашаються за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску саме у порядку календарної черговості їх виникнення. Таким чином, погашення  сум штрафних санкцій та пені у порядку їх календарної черговості з коштів, що надійшли від платника, є законодавчо визначеним обов`язком відповідача як особи, на яку законодавством покладено повноваження здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог Закону.

Постанова

Суд постановив Касаційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Для судей, кандидатов в судьи и членов ВСП готовят проверку на добропорядочность
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Татьяна Лутак
    Татьяна Лутак
    судья Хозяйственного суда Киевской области