Суди реагують на відсутність адвоката в судовому засіданні під час карантину зверненнями до КДК

«Судово-юридична газета» вже розповідала про проблеми з участю у судових процесах, які викликали карантинні заходи. Внаслідок запровадження жорстких обмежень почастішали випадки неявки учасників судових процесів до суду.

Парадокс полягає в тому, що карантин не є поважною причиною для неявки до суду, такої підстави для відкладення розгляду справи немає в процесуальних кодексах.

Суди почали дорікати адвокатам за зловживання процесуальними правами і спроби затягування розгляду справ.

В Національній асоціації адвокатів вважають, що карантинні обмеження інколи стосуються заборони міжміського, міжрайонного сполучення, інколи – рекомендацій, пов’язаних з віком людини. І такі обмеження діють щодо адвокатів та їхніх клієнтів, а вони є стороною в судовій справі. Як наслідок, вони не можуть з’явитися на виклик суду, і це, безумовно, є поважною причиною, яка не зазначена в процесуальних кодексах. НААУ вважає це колізією та заявляє, що карантин ставить адвокатів та їх клієнтів у нерівне становище.

Під час круглого столу «Особливості функціонування судів в умовах карантину: рівні права для всіх учасників процесу», який відбувся у ВРП, заступник голови Вищого антикорупційного суду Євген Крук звертав увагу, що окремі захисники зловживають карантинними заходами, вони подають клопотання, що не мали можливості прибути на засідання внаслідок карантину, проте фіксується їх участь в іншому судовому процесі.

Яскравою ілюстрацією різного тлумачення карантинних обмежень є Окрема ухвала Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області по справі № 373/131/20, який направив вищезазначену ухвалу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для вжиття відповідних заходів та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката.

Судові засідання у цій справі неодноразово відкладалися протягом більш ніж пів року. Останнім разом адвокат надав письмові пояснення з приводу його неявки у судові засідання як представника позивача, де зазначено, що він не мав повноважень сам представляти позивача, оскільки позивач бажав особисто реалізовувати своє право надавати пояснення. Позивач повідомив його, що перебуватиме на самоізоляції 29.04.2020 та 22.05.2020. Вказав, що адвокат є людиною пенсійного віку 65 років, виконував обов`язок щодо самоізоляції, про що повідомив суд.

Судом встановлено, що адвокат є мешканцем м. Переяслав Київської області, як і позивач. Отже, відсутність міжміського транспортного сполучення не впливало на можливість позивача та його представника з`явитися у судові засідання 07.04.2020, 29.04.2020, 22.05.2020. Зважаючи на інформацію від Служби судової охорони від 22.05.2020, карантинні заходи не перешкодили позивачу відвідувати приміщення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області тричі у квітні та один раз у травні 2020 року, при цьому 29.04.2020 позивач не прибув у судове засідання, незважаючи на відвідування приміщення суду.

Суд також встановив, що повідомлена в поясненнях адвоката від 06.08.2020 обставина про відсутність в нього повноважень представляти інтереси позивача, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до пп. 3 п. 2.2.2 доданого до позовної заяви договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 27.01.2020 Замовник (позивач) для виконання доручення наділяє Виконавця (адвоката) повноваженнями брати участь у судовому розгляді справи у суді першої інстанції, а відповідно до п. 1.1 (предмет договору) Замовник (позивач) доручив, а Виконавець (адвокат) прийняв на себе зобов`язання надавати Замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором.

Адвокат протягом квітня – травня 2020 року 15 разів відвідував приміщення суду, в тому числі 10.04.2020 разом із позивачем.

07.04.2020 та 22.05.2020 адвокат перебував у приміщенні суду, але не відвідав судове засідання у цій справі.

Отже, обставини, викладені у заявах позивача та його представника адвоката щодо причин неприбуття у судові засідання 07.04.2020, 29.04.2020, 22.05.2020, не відповідали дійсності.

Внаслідок цього суд прийшов до висновку, що з боку позивача та його представника адвоката мало місце зловживання правом з метою затягування судового розгляду.

При цьому зазначені дії адвоката містять ознаки:

• порушення присяги адвоката України щодо дотримання законності, правил адвокатської етики, чесності і сумлінності, високої відповідальності при виконанні покладених на нього обов`язків;
• порушення правил адвокатської етики, оскільки він вдався до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству, і вчинив дії, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи;
• неналежного виконання своїх професійних обов`язків, що виразилось у порушенні обов`язків, визначених пп. 1-3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Колегія Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4945/20 порушила перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, який прогуляв судове засідання, повідомивши суд, що не може прибути у зв`язку з хворобою (поганим самопочуттям). Будь-яких підтверджень обставин хвороби до клопотання додано не було.

Колегія вважає, що неприбуття захисника в засідання спрямоване на невиправдане затягування судового розгляду справи, що є порушенням правил адвокатської етики та неналежним виконанням своїх обов`язків.

У справі № 991/4163/20 ВАКС також порушив питання про порушення перед КДК адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, від якого надійшла заява про відкладення судового розгляду на іншу дату.

У заяві адвокат зазначає, що не може з`явитися у призначене судове засідання у зв`язку з тим, що за останній тиждень збільшилась кількість захворювань коронавірусом COVID-19, зокрема і на території м. Київ. Також додав, що із офіційного вебпорталу «Судова влада України» йому стало відомо про те, що 19 червня 2020 року в одного з працівників суду було виявлено позитивний результат на COVID-19 та що у вказаному оголошенні відсутня інформація щодо працівників суду, які контактували з даною особою та щодо проходження/непроходження самоізоляції працівниками суду, а чотирнадцятиденний інкубаційний період після виявлення захворювання ще не пройшов. Вказане, на думку адвоката, дає обґрунтовані підстави для занепокоєння відносно наявності у суді працівників-носіїв коронавірусної інфекції, а тому проведення вказаного судового засідання наразить на небезпеку учасників процесу.

Суд вважає безпідставними посилання захисника на те, що проведення запланованого судового засідання наразить на небезпеку зараження коронавірусом COVID-19 його та інших учасників, з огляду на те, що на час проведення судового засідання вжито необхідних заходів по убезпеченню перебування учасників судових засідань у приміщенні суду. Також, відповідно до запроваджених заходів, здійснюється постійна дезінфекція приміщень суду, та особа, в якої було виявлено коронавірусну інфекцію, разом з іншими працівниками суду, що контактували з нею, перебуває на самоізоляції, про що також було зазначено в оголошенні, на яке посилався у своїй заяві захисник.

Посилання захисника на причини неприбуття є необґрунтованими, з огляду також і на те, що у ст. 138 КПК України наведено перелік обставин, які є поважними для неприбуття особи на виклик. До таких належать виключно обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Однак із заяви не вбачається існування таких обставин. До того ж, є загальновідомим фактом те, що суди в Україні продовжують працювати та здійснювати правосуддя в умовах пандемії.

Раніше у ДСА пояснили погану якість відеоконференцій під час судових засідань відсутністю фінансування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.