Адвокати вимагають визнати карантин поважною причиною для відкладення розгляду справи

20:10, 13 августа 2020
Під час карантину в судах склалася колізія через відсутність підстав для перенесення судового процесу.
Адвокати вимагають визнати карантин поважною причиною для відкладення розгляду справи

Карантинні обмеження істотним образом вплинули на судові процеси і викликали нові тенденції та загрози.

Саморозповсюдження хвороби викликало неабиякі проблеми. Наприклад, у досить складних умовах працює Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду.

Як розповів його голова Станіслав Кравченко під час круглого столу «Особливості функціонування судів в умовах карантину: рівні права для всіх учасників процесу», який відбувся у ВРП, карантин призвів до затягування строків розгляду справ. Велика кількість учасників судових процесів заявляє клопотання про відкладення розгляду справи, які суд задовольняє відповідно до закону. На відміну від інших, у кримінального суду є певні особливості, які в умовах карантину обертаються додатковими складнощами. Частина осіб, щодо яких відбуваються провадження в судах першої, другої та вищої інстанцій, перебувають під вартою в закритих установах, де існує підвищена небезпека поширення коронавірусу.

Останнім часом нерідко з’являється інформація про виявлення захворювання на COVID у слідчих ізоляторах. Тому було прийнято рішення про те, щоб не конвоювати до судів підозрюваних із СІЗО та засуджених із місць відбування покарання. Крім того, це рішення було обумовлене обмеженням транспортного сполучення. «У випадках, коли особа наполягала на особистій участі в судовому засіданні, воно відкладалося, що затягувало строк розгляду справи», – зауважив Станіслав Кравченко.

Крім того, почастішали випадки неявки учасників судових процесів до суду. Загроза такої тенденції полягає в тому, що ухвалення рішення за відсутності, наприклад, одного чи декількох адвокатів може бути в подальшому формальним приводом для його скасування у вищій інстанції внаслідок неналежного забезпечення права на захист.

Раніше судово-юридична газета вже повідомляла, що в ККС підрахували, скільки разів у 2019 році в судове засідання не з’явилися прокурори, а скільки адвокати. У 2020-му навіть підраховувати не стали, бо зрозуміло, що цифра виросла в рази.

Якщо Станіслав Кравченко вбачає вирішення цієї проблеми в посиленні на законодавчому рівні відповідальності сторін процесу за ухилення від участі в судових засіданнях, то зовсім інший погляд на це мають представники адвокатської спільноти.

Так, Рада адвокатів України вже зверталася до Ради суддів України з приводу того, що судді не враховують карантинні обмеження як поважну причину неявки адвокатів у судове засідання. Проте судді, вважають адвокати, продовжують ігнорувати ці обставини.

Проблема, з точки зору адвокатури, полягає в тому, що карантинні обмеження інколи стосуються заборони міжміського, міжрайонного сполучення, інколи – рекомендацій, пов’язаних з віком людини. І такі обмеження діють щодо адвокатів та їхніх клієнтів, а вони є стороною в судовій справі. Як наслідок, вони не можуть з’явитися на виклик суду.

Парадокс полягає в тому, що карантин не є поважною причиною для неявки до суду, такої підстави для відкладення розгляду справи немає в процесуальних кодексах. Це створює колізію, яка часто шкодить стороні захисту.

Для порівняння, в Україні понад 57 тисяч адвокатів, які здійснюють діяльність по всій країні. При цьому деякі судові інстанції (ВАКС, ОАСК, касаційні суди) розташовані в Києві, куди під час карантину складно добиратися з регіонів. Той же ВАКС не завжди йде адвокатам назустріч і не завжди визнає карантинні обмеження поважною причиною неявки в суд.

Не допомагає навіть можливість дистанційної участі сторін у судовому засіданні. Наприклад, дистанційно через систему відеоконференцзв’язку побачити та дослідити письмову заяву від іншого учасника справи адвокат (захисник) не може. Для цього потрібні час і відкладення розгляду справи.

Зрозуміло, що за таких умов поняття розумних строків судового розгляду отримує більш ширший зміст та має бути більш гнучким.

Крім того, адвокати скаржаться, що держава за рахунок бюджету забезпечує засобами медичного захисту суддів, проте адвокатура як недержавний інститут не отримує такої компенсації.

Додав олії у вогнище Мін'юст, ініціювавши зміни до постави КМУ, завдяки яким адвокати, що здійснюють безоплатну правову допомогу, можуть розраховувати на покриття витрат на засоби безпеки з бюджетних коштів. Але це лише частина адвокатської спільноти.

Тож адвокати скаржаться, що поставлені в нерівні, навіть дискримінаційні, умови порівняно з іншими учасниками процесу.

У Національній асоціації адвокатів України вважають неприпустимою практику залучення адвокатів БПД на одну слідчу дію, коли фактично через карантинні обмеження в засідання не зміг прибути адвокат за договором; при цьому судді вбачають у цьому зловживання процесуальними правами і спроби затягування справи.

В НААУ вбачають єдиним виходом з проблеми внесення в процесуальні кодекси відповідних положень, що в разі якщо вводяться обмежувальні карантинні заходи, то вони є підставою для відкладення розгляду справ.

Не так впевнені в цих аргументах у ВАКС. Там звертають увагу, що окремі захисники зловживають карантинними заходами, вони подають клопотання, що не мали можливості прибути на засідання внаслідок карантину, проте фіксується їх участь в іншому судовому процесі.

На іншу сторону медалі звертає увагу Вища рада правосуддя. Там дивуються ситуаціям, коли суддя відкладає розгляд справи, але при цьому присутній на публічних заходах.

Одночасно ВРП погоджується, що необхідно ініціювати внесення відповідних змін до процесуальних кодексів. Або врегулювати це питання шляхом узагальнення судової практики Верховним Судом. При цьому судам бажано напрацювати уніфіковані підстави для того, щоб довести до професійної спільноти,які обставини можуть в умовах пандемії служити підставами для відкладення справи. ВРП вже розробляє уніфіковані рекомендації разом з Комітетом міністрів Ради Європи.

Окремою проблемою стає можливість дистанційного розгляду справи.

Так, у ВАКС частина засідань не відбулася через перезавантаження системи. Ситуація з великою кількістю відеоконференцій призвела до того, що обмежена кількість заявок на участь в таких конференціях, як наслідок, не всі суди встигали підключитися.

Нарікання на роботи технічних засобів непоодинокі. Звичайно, не суди несуть відповідальність за технічні якості відеозв’язку, зокрема системи EasyCon.

Державна судова адміністрація виправдовується тим, що швидкість Інтернету була обмежена провайдером унаслідок того, що держава заборгувала за послуги надання Інтернету. Заборгованість виникла через дефіцит фінансування судової системи.

За словами заступника голови ДСА, такі проблеми виникали на початку карантинних заходів, але сьогодні вони вже вирішені.

Раніше заступник голови ВРП прокоментував ідею створення суду в смартфоні.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чи скасують соціальні гарантії та пільги: чому Слуги народу вирішили звернутися до КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Лариса Малеваная
    Лариса Малеваная
    судья Хозяйственного суда Киевской области
  • Александр Заяц
    Александр Заяц
    заместитель председателя Черниговского окружного административного суда
  • Петр Ковзель
    Петр Ковзель
    судья Окружного административного суда Киева
загрузка...