Визнання електронних торгів недійсними: практика ВС

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/18443/17.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду із позовом до центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, державного підприємства «С» в особі Дніпропетровської філії, особи_2, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренка С. В., третя особа – публічне акціонерне товариство «У», про визнання електронних торгів недійсними, визнання незаконним та скасування свідоцтва, визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач вказував, що на підставі договору дарування він є власником 22/100 частин домоволодіння. У березні 2007 року він отримав державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,058 га, частина вказаної земельної ділянки не виділена в окрему земельну ділянку, і їй не присвоєно окремого кадастрового номера. Також позивач посилався на те, що з 7 червня 2010 року в домоволодінні був зареєстрований та мешкав його малолітній син.

Суди встановили, що постановою державного виконавця Центрального ВДВС в м. Дніпрі ГТУЮ в Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з позивача на користь ПАТ «У» заборгованості за кредитним договором у сумі 210 403,04 грн.

Цього ж дня державний виконавець прийняв постанову про накладання арешту на все майно, що належить боржнику, в межах суми стягнення. Постановою описано та арештоване належне боржнику на праві власності майно – 22/100 частини домоволодіння.

За наслідками проведення повторних електронних торгів переможцем було визначено особу_2, пізніше йому було посвідчено та видано свідоцтво про право власності на 22/100 частину домоволодіння боржника та проведено державну реєстрацію права власності.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено.

Висновок Верховного Суду

ВС зауважив, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, в разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі – Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги – продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через вебсайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував найвищу ціну.

Також ВС підкреслив, що відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім – шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

ДП «С» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов’язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

ВС зауважив, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Оскільки позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВС висловився щодо підстав визнання прилюдних торгів недійсними.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.