Як саме НАДС пропонує реформувати оплату роботи держслужбовців

16:25, 18 сентября 2020
Законопроект урізати ряд виплат для держслужбовців, але не має гарантій збільшення окладів.
Як саме НАДС пропонує реформувати оплату роботи держслужбовців
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Одна із основних проблем державної служби – це, безперечно, рівень оплати. Станом на зараз більшість головних спеціалістів у держустановах найнижчого рівня отримують зарплатню 5500 гривень, ще частину вони отримують у вигляді премій і надбавок. Проте, на відміну від окладу, у разі накладення стягнення держслужбовець втрачає право отримувати премію, що суттєво відбивається на фінансову стані у гіршу сторону. А тому гостро стоїть питання щодо реформування системи оплати праці державних службовців.

Для вирішення, зокрема, цієї проблеми Національне агентство з питань державної служби підготувало законопроект №3748 щодо удосконалення проходження державної служби. Законопроект пропонує цілком переосмислити принцип оплати праці держслужбовців, зокрема – урізати кількість та розмір деяких виплат.

Так, під «скорочення» потрапили місячні премії та премії за виконання умов контракту. Також пропонують відмінити надбавки за ранг державних службовців, в результаті чого ранги фактично будуть носити суто церемоніальний характер. Разом тим, зменшується надбавка за вислугу років – 2% замість 3% за кожен рік стажу, а також сумарний розмір надбавки не може перевищувати 30% окладу проти 50%, які передбачені чинним законом.

Загальна ідея полягає у тому, щоб зменшити частку зарплати, яку державні службовці отримують у вигляді премій і надбавок, збільшивши натомість посадові оклади. Зокрема, законопроект передбачає перегляд схеми посадових окладів. Замість підходу, де всі посади у органах «вищого рівня» за замовчуванням більш оплачувані, пропонується впровадити класифікацію посад, виходячи із важливості та складності роботи. І саме зважаючи на декларовану ідею збільшення рівня оплати незрозумілою є збереження норми, якою передбачено, що мінімальний посадовий оклад має становити не менше двох прожиткових мінімумів. Адже, якщо є розуміння, що дійсний рівень оплати не відповідає обов’язкам, то чому не встановити більший поріг?

Як зазначає Головне науково-експертне управління Верховної Ради, пропоновані норми ніяким чином не забезпечують збільшення посадових окладів. Більше того, ГНЕУ припускає, що у разі ухвалення відповідних змін фактичний рівень оплати держслужбовців може зменшитися. Основною причиною такого ризику є положення законопроекту, яке визначає, що схему посадових окладів визначає Кабмін. «Така зміна правил, на нашу думку, не сприятиме декларованій владою євроінтеграції з орієнтацією на законодавчу практику європейських країн, де ставки посадових окладів державних службовців встановлюються законом», — підкреслили у ГНЕУ.

Так, парламент представляє все населення України, у той час як уряд відбиває інтереси парламентської більшості. До того ж, процес ухвалення рішень у Кабінеті Міністрів порівняно простий, якщо порівнювати із процесом внесення змін до законів. Разом з тим, завдяки такому регулюванню Кабмін буде самостійно встановлювати рівень окладів у міністерствах. А через це виникає ризик, що оклади будуть встановлюватися не через складність обов’язків, а під людей, які обіймають ці посади. А тому, як зазначило ГНЕУ: «Законопроект потребує суттєвого доопрацювання».

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що всім працівникам держорганів в 2021 році можуть заморозити зарплати. Також нагадуємо, що для прокурорів встановили прожитковий мінімум у 1000 грн для розрахування посадового окладу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва