Директорати МОН: хто їх фінансує і яка мета їхньої діяльності

Нещодавно «Європейська правда» з посиланням на власні джерела, опублікувала інформацію про те, що т.в.о. міністра освіти і науки України (МОН) Сергій Шкарлет начебто отримав офіційне попередження представництва Євросоюзу в Україні про небезпеку змін у міністерстві, які, на думку єврочиновників, руйнують проведені раніше реформи.

Зокрема повідомляється, що в МОН хочуть ліквідувати директорати. За інформацією журналістів, міжнародні донори витратили на їх функціонування вже близько 200 млн євро.

 Що таке директорати і які їхні функції

 У червні 2016 року Кабмін затвердив стратегію реформування державного управління України на 2016-2020 роки. У стратегії було прописано вдосконалення системи управління при підтримці Європейського Союзу (ЄС). У вересні 2017 року, коли міністром освіти і науки України була Лілія Гриневич, відповідно до стратегії МОН оголосило конкурс на посаду голів директоратів

Директорат - самостійний структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики в одній або декількох сферах компетенції міністерства, координацією та моніторингом її реалізації, проведення аналізу та оцінки впливу її реалізації на заінтересовані сторони, а також інших завдань, крім тих, що пов’язані з виконанням функцій із надання адміністративних послуг, управління об’єктами державної власності або здійснення державного нагляду (контролю). До складу директорату входять експертні групи та у разі потреби - головні управління. Директорат очолює генеральний директор, посада якого належить до посад фахівців з питань реформ, або директор. Генеральний директор (директор) директорату, штатна чисельність якого не перевищує 32 одиниці, може мати одного заступника. У разі коли штатна чисельність директорату становить понад 32 одиниці, генеральний директор (директор) директорату може мати не більше двох заступників. Генеральний директор (директор) директорату не може мати заступників, які не очолюють експертні групи (головні управління).

Відтак було створено директорати: Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції; Директорат вищої освіти і освіти дорослих; Директорат шкільної освіти; Директорат професійної освіти; Директорат дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти; Директорат науки та інновацій.

Як зрозуміло з їхньої назви кожен директорат відповідає за свою галузь освіти або науки України: розробку нормативних актів, аналіз ситуації в освіті, міжнародне співробітництво тощо.

При цьому і голова, і члени директоратів мають солідну фінансову винагороду за свою роботу. Зокрема з оголошень МОН на посаду генерального директора директорату (за лютий 2020 року), стає відомо, що посадовий оклад – 19900 грн;надбавка за виконання особливо важливої роботи – 35000 грн (на період випробування встановлюється в розмірі 50 %); надбавка за ранг державного службовця – 500 – 800 грн;  надбавка за вислугу років – 3 % посадового окладу за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 % посадового окладу; інші виплати, премії; експерта директорату: посадовий оклад – 17424 грн; надбавка за виконання особливо важливої роботи – 35000 грн (на період випробування встановлюється в розмірі 50 %); надбавка за ранг державного службовця – 500 – 800 грн;  надбавка за вислугу років – 3%, але не більше 50 % посадового окладу; інші виплати, премії – у разі встановлення.

У багатьох ЗМІ фігурує інформація, що більшість посад у директорах зайняли чиновники, які вже працювали до того в МОН, або інших органах влади.

Реакція т.в.о міністра освіти

Сергій Шкарлет вже відреагував на обвинувачення у ЗМІ.

«Сьогодні у ЗМІ поширено інформацію про те, що нібито «Євросоюз попередив Шкарлета через спроби зруйнувати реформи у Міносвіти». Гучний заголовок, чи не так? Але коли ЄС хоче донести свою думку або бачення до МОН, то, вочевидь, він це робить напряму, а не через допоміжні шляхи комунікації, як то, наприклад, стрічки новин. Так насправді і було. А тому, прохання користуватися лише офіційними джерелами інформації. Адже цитування уривків із листа є вирваним із контексту, що нівелює розуміння змісту листа в цілому. Лист від представництва ЄС МОН отримано учора, і він стосується тривалої і плідної співпраці з експертами ЄС та реалізації заходів реформ освіти та системи державного управління. Принагідно, нагадаю, що у вересні мав зустріч із керівником програм співробітництва ЄС в Україні Стефаном Шльойнінгом, на якій ми обговорили питання продовження реформ за підтримки ЄС, у тому числі Нової української школи Між МОН та ЄС триває конструктивний діалог і результативна співпраця. Ми опрацьовуємо як питання реалізації вже запущених реформ в освіті, так і розробляємо нові», - написав він на своєму телеграм-каналі.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що опубліковано наказ МОН про затвердження Умов прийому на наступний рік. 

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.