Верховний Суд висловився щодо визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом

18:25, 5 ноября 2020
Правові наслідки відмови від прийняття спадщини: практика ВС.
Верховний Суд висловився щодо визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом

Посилання у частині другій статті 1223 ЦК на те, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування у разі неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом необхідно розуміти як таке, що належить цим особам у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття усіма спадкоємцями за заповітом і за умови, що заповіт складено на все майно. Отже, за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 132/3826/18.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до особи_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що після смерті його матері відкрилася спадщина на житловий будинок. Вона склала заповіт на своїх дітей (особу_2, особу_4 і особу_5), яким заповідала належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та все рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона матиме за законом право.

Її син (особа_2) прийняв спадщину шляхом подання нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Спадщину він прийняв у тій частці, що йому належить за заповітом 1/3 частки.

Інші спадкоємці у визначеному законом порядку, формі та терміні спадщину не прийняли і не відмовилися від неї, оскільки не подали нотаріусу чи уповноваженій особі заяву про відмову від прийняття спадщини протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

У особи_2 не виникло право успадкувати 2/3 частки спадщини, яку не прийняли інші спадкоємці за заповітом. Спадщина ним прийнята лише у тій частці, що йому належить за заповітом – в 1/3.

Позивач вважає, що 2/3 частки спадщини, яку не прийняли за заповітом спадкоємці, повинна успадковуватися за законом на загальних підставах.

Спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, які прийняли спадщину: він і відповідач особа_2.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року, яке набрало законної сили, його позов задоволено. Встановлено факт постійного проживання особи_2 зі спадкодавцем особи_3, яка померла, на час відкриття спадщини.

Спадщину прийняли діти спадкодавця: він у розмірі 1/3 частки за законом і особа_2 у розмірі 1/3 частки за заповітом і 1/3 частку за законом.

Позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частки житлового будинку з господарськими спорудами.

Постановою державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами після померлої матері, яка на день смерті мешкала у с. Корделівці Калинівського району у зв’язку з тим, що він не відноситься до кола спадкоємців за заповітом, які закликаються до спадкування.

Він як спадкоємець за законом першої черги має право на спадкування 1/3 частки спадкового майна, яким є житловий будинок.

Позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що належав його матері.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду, в позові відмовлено.

Висновок Верховного Суду

Суди встановили, що відповідач прийняв спадщину, подавши в шестимісячний строк в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини і на підставі якої була заведена спадкова справа № 386/2016. Інші два спадкоємці за заповітом – особа_4  і особа_5 не прийняли спадщину, оскільки жоден із них не проживав постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подав особисто нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі Корделівської сільської ради заяву про прийняття спадщини.

Крім того, спадкоємці за заповітом особа_4 і особа_5 протягом встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку не подали нотаріусу чи уповноваженій на це посадовій особі Корделівської сільської ради заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті особи_3. Заяви, з якими вони звернулися до нотаріальної контори подані з пропуском шестимісячного терміну згідно з частиною першою статті 1273 і статті 1270 ЦК України, тому не є відмовою від прийняття спадщини, передбаченою статтею 1273 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Верховний Суд виходить з того, що за наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК України застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом.

ВС зазначив, що посилання у частині другій статті 1223 ЦК на те, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування у разі неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом необхідно розуміти як таке, що належить цим особам у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття усіма спадкоємцями за заповітом і за умови, що заповіт складено на усе майно. Отже, за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

Суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання права власності на спадкове майно за позивачем у порядку спадкування за законом, оскільки спадкоємців за заповітом є троє, із яких не всі спадкоємці прийняли спадщину, а один спадкоємець прийняв спадщину у визначеному законом порядку та протягом встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився щодо визнання спадщини відумерлою.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Сидор
    Наталья Сидор
    судья Львовского окружного административного суда
  • Людмила Шестаковская
    Людмила Шестаковская
    судья Оболонского районного суда Киева
загрузка...