Чи спрощує розпуск КСУ перегляд соціальних гарантій

08:05, 11 ноября 2020
Голова КСУ: «В Україні вже стало певною юридичною традицією, коли уряд та парламент вирішують питання секвестру Державного бюджету України за рахунок найменш соціально захищених верств населення».
Чи спрощує розпуск КСУ перегляд соціальних гарантій
Роман Маселко facebook.com

Як відомо, Кабмін на днях презентував свій план переписування Конституції України в частині розподілу балансу гілок влади та реформування КСУ.

Також у Стратегії Кабміну йдеться і про впровадження пенсійної реформи, про яку раніше розповідали «Слуги народу», зокрема Галина Третьякова.

«З точки зору економічного сенсу, основна частина видатків бюджету України спрямовується на поточні видатки: оплату праці бюджетним працівникам, придбання державою товарів та послуг, соціальне забезпечення населення тощо.

Ефективність поточних видатків бюджету може бути суттєво покращена. Так, зокрема, попри функціонування в Україні солідарної пенсійної системи, ~20% витрат на пенсії фінансуються з бюджету. Впровадження багаторівневої пенсійної системи, в напрямку якої рухається країна, дозволило б поступово знизити бюджетні витрати на соціальне забезпечення», - зазначає Кабмін (стр. 18 Стратегії «Вектори економічного розвитку»).

Адже наразі велика частина витрат включає в себе грошові виплати (пенсії, підтримка під час декретної відпустки, соціальна допомога), соціальні послуги (догляд за дітьми, престарілими та інвалідами) та податкові пільги з соціальною метою (наприклад, податкові витрати на сім'ї з дітьми тощо).

Також в розділі Стратегії КМУ, який стосується реформи судів, ключовою ціллю визначено «зменшити кількість рішень Європейського суду з прав людини, в яких визнається порушення Україною хоча б одної статті Європейської конвенції з прав людини». На жаль, Кабмін не зазначає, що це завдання він мав ставити сам собі і дуже давно, адже переважна більшість заяв до Європейського суду стосується невиконання рішень судів у т. зв. «соціальних спорах». Нещодавно Комітет міністрів Ради Європи в черговий раз констатував, що Україна не вирішила цю системну проблему за більш, ніж 10 років. 

Відповідна мета Стратегії може бути незабаром реалізована, але не на користь отримувачів соціальних пільг. Розпорядженням Кабміну від 30 вересня 2020 р. № 1218 було схвалено Національну стратегію, якою передбачено «перегляд соціального законодавства з урахуванням можливості бюджетного фінансування та створення ефективного контролю за дотриманням балансу між наявними соціальними гарантіями та можливістю їх фінансування». 

Логіка проста: залишити лише те, що держава в змозі оплатити. Оскільки громадяни звертаються до ЄСПЛ у зв’язку з незабезпеченням державою Україна взятих на себе зобов’язань з виконання рішень суду стосовно соціальних виплат, треба переглянути такі зобов’язання перед громадянами. Таким чином, зникнуть і підстави для масового задоволення судами позовів до держави, і підстави звернення до ЄСПЛ, який констатує невиконання органами ДВС (яка підконтрольна Мін'юсту) рішень судів.

На заваді такого плану міг стати Конституційний Суд України, адже він у своїх рішеннях неодноразово посилався на статтю 22 Конституції, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Раніше голова «соціального» Комітету Верховної Ради від «Слуги народу» Галина Третьякова скаржилася, що такі рішення КСУ «розбалансовують бюджет», бо у КМУ просто немає грошей для їх виконання. 

Для того, щоб убезпечити себе в подальшому від визнання неконституційним нового законодавства 142 народні депутати від «Слуги народу», включаючи Руслана Стефанчука, Данила Гетманцева, Анастасію Радіну, на чолі з п. Третьяковою звернулися до КСУ з проханням розтлумачити норму Конституції про «гідні умови життя». 

У своєму виступі на засіданні КСУ під час розгляду даної справи пані Третьякова акцентувала на необхідності «вести чесний діалог із суспільством» і знову повторила тези про те, що прожитковий мінімум повинен відображати «реальну собівартість життя українця», про те, що не всі самотні матері, чорнобильці потребують допомоги держави, а також про необхідність впровадити оподаткування домогосподарств.

З повною версією виступу Третьякової можна ознайомитися нижче.

Отримавши таке тлумачення від КСУ, законодавці могли б послатися на нього, аргументуючи необхідність прибрати відповідні зобов’язання держави з соціального законодавства.

Тепер же, з розпуском КСУ або його переформатуванням у більш контрольований законодавцем вигляд, може відпасти необхідність і чекати роз’яснень.

КСУ попереджав

«В Україні вже стало певною юридичною традицією, коли уряд та парламент вирішують питання секвестру Державного бюджету України за рахунок найменш соціально захищених верств населення (пенсіонерів, інвалідів, осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, тощо)»,  - в опублікованому ще влітку 2020 року стосовно функціонування конституційної скарги як елементу захисту прав громадян інтерв’ю розповідав Голова КСУ Олександр Тупицький. 

«Допоки людина пройде хоча б дві інстанції в адміністративних судах, підготує та подасть скаргу до Конституційного Суду України та отримає її позитивне вирішення, сплине щонайменше півроку. Такі нормоконтрольні рішення за практикою Верховного Суду не мають зворотної дії в часі, а право людини (наприклад, на соціальну виплату) відновлюється лише з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Отже, існуючі юридичні реалії щодо виконання рішень Конституційного Суду України не лише не створюють запобіжники від порушення державними органами прав людини, а й імпліцитно заохочують державу до таких порушень», - зазначав він.

Як зауважував Олександр Тупицький, законодавець не поспішає належним чином забезпечити виконання рішень Конституційного Суду України:

«Навпаки, на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт щодо посилення незалежності та підвищення ефективності функціонування Конституційного Суду України № 3300, відповідно до якого парламент може отримати повноваження самостійно визначати порядок виконання рішень Конституційного Суду України. Зазначена законодавча ініціатива також полягає у позбавленні прямого доступу до Конституційного Суду України юридичних осіб. Стосовно останнього навіть складно щось коментувати».

Також голова КСУ говорив про недоліки, через які наразі рішення Конституційного Суду України іншими гілками влади не виконуються, тому субʼєкти права на конституційну скаргу передбачувано надають перевагу зверненням до Європейського суду з прав людини.

Нагадаємо, що окрім подань, з якими можуть звернутися нардепи до КСУ, інструмент «зробити неконституційною» певну норму закону є і у руках громадян.

Так, внаслідок реформи та ухвалення нової редакції Закону про КСУ громадяни вже отримали право звернутися до КСУ з конституційною скаргою (інше питання, що рішення КСУ, як і рішення судів загальної юрисдикції, також нерідко ігноруються законодавцем та урядом).

КСУ вирішує питання про конституційність закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

Своє перше рішення за конституційною скаргою КСУ прийняв напередодні чергової річниці Чорнобильської трагедії, визнавши неконституційним положення ч. 3 статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення підвищеного розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії лише тим військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків аварії під час проходження «дійсної строкової» служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. У рішенні Конституційний Суд України наголосив на неприпустимості виокремлення військовослужбовців дійсної строкової служби, оскільки всі військовослужбовці, які виконували військовий обовʼязок під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мали однакові статус, обовʼязки та функції, в результаті виконання яких їх здоровʼю заподіяна шкода.

Прикметним є і рішення за конституційною скаргою В. В. Хліпальської, де КСУ визнав неконституційними положення ч. 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких сплата авансового внеску була необхідною умовою початку примусового виконання державою судового рішення.

«Якщо відповідачем за рішенням суду та боржником у виконавчому провадженні виступає сама держава або орган державної влади, абсолютно незрозуміло з точки зору Конституції і законодавства, чому держава або цей орган не виконує свої обов’язки? Чому потрібен ще один додатковий орган — державна виконавча служба, яка буде примушувати інший державний орган виконувати рішення, яке постановлене іменем України і відповідно до Конституції є обов’язковим до виконання?», - зазначав тоді в інтерв’ю суддя Конституційного Суду України, який був доповідачем по цій справі, Віктор Городовенко

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Налоговый Майдан: почему протестуют ФОПы
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Мартюхина
    Наталья Мартюхина
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
  • Сергей Антоник
    Сергей Антоник
    судья Центрального апелляционного хозяйственного суда
  • Наталия Литовченко
    Наталия Литовченко
    председатель Сумского апелляционного суда
  • Светлана Штелик
    Светлана Штелик
    судья Кассационного гражданского суда Верховного Суда
загрузка...