«Чорна п’ятниця» та «знижки 70%» — час, коли контролюючі органи не сплять: судова практика

08:12, 27 ноября 2020
Про що слід пам’ятати організаторам розпродажів на «чорну п’ятницю».
«Чорна п’ятниця» та «знижки 70%» — час, коли контролюючі органи не сплять: судова практика
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Як відомо, в Україні кілька років тому магазини запровадили популярну в західних країнах практику розпродажу товарів наприкінці листопада кожного року під назвою «Чорна п’ятниця». Втім, з часом стало зрозуміло, що в деяких випадках оголошені магазинами знижки насправді є не зниженням ціни на певний товар, а рекламним ходом.

Із судової практики стає зрозумілим, що до «чорної п’ятниці» та інших сейлів прикута пильна увага контролюючих органів. Слід зазначити, що практика судів різниться.

Так, реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна обов’язково містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. Про це зазначив в своєму рішенні від 18 листопада 2020 року по справі №480/6725/20 Сумський окружним адмінсуд, задовольняючи позов Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до ТОВ про стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що в ході здійснення контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами щодо захисту прав споживачів реклами на території м. Суми було встановлено, що на конструктивних елементах будівлі, де розташований магазин «Товари з AMAZON», в якому здійснює підприємницьку діяльність ТОВ, розміщена реклама наступного змісту: на фасаді біля входу розміщений банер та на двох колонах розміщені плакати з текстом «Встигни придбати зі знижкою продукти з Європи. -20%» та на фасаді біля входу розміщений банер з текстом «Черная пятница. SALE», що є порушенням вимог ч. 5 ст. 8 Закону «Про рекламу», а саме, реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

За вказаними фактами уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби було складено протоколи про порушення законодавства про рекламу, а згодом прийнято рішення про штрафи в сукупному розмірі 10 166 грн. Доказів сплати штрафних санкцій відповідач суду не надав, і суд вирішив позов Держпродспоживслужби задовольнити.

Аналогічні обставини викладено в рішенні Дніпропетровського окружного адмінсуду по справі №160/9180/19.

Так, ФОП, на думку Держспоживслужби, при розміщенні реклами у вітрині магазину «BIG SALE - 70%» здійснив порушення тим, що не зазначив дати початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж. На підставі чого було складено відповідний протокол. Вимогою ГУ було зобов`язано відповідача надати документи щодо вартості розповсюдженої реклами, інші документи та пояснення. На підставі матеріалів справи та протоколу засідання прийнято рішення про накладення штрафних санкцій на ФОП. Також було встановлено порушення вимог п. 2 ст. 26 Закону «Про рекламу» з боку ФОП, а саме, неподання на вимогу органу державної влади інформації щодо вартості розповсюдження реклами. Суд позов задовольнив та стягнув з ФОП до Державного бюджету штрафні санкції в розмірі 3400 грн.

В інших ситуаціях підприємці діють не випередження і суди приймають дещо інше ріщення.

Так, Миколаївський окружний адміністративний суд розглянув справу №400/1662/20 за позовом підприємця до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про скасування рішень щодо накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. Штраф було накладено через розміщення на фасаді магазину напису «Розпродаж 70%».

Позивач вважає, що напис на фасаді магазину «Розпродаж 70%» є постером , а не рекламою згідно чинного законодавства України. При цьому місце розташування постеру зі змістом «Розпродаж 70%» має визначальне значення для справи, адже згідно ч. 8 ст. 8 Закону «Про рекламу» розміщення  інформації про товар у місцях, де цей товар реалізується, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою. Таким чином, відповідачем необгрунтовано та протиправно самостійно встановлено, що матеріал, названий постером, обов’язково є рекламою.

Держпродспоживслужба заперечувала проти позову та вказала у відзиві, що в ході здійснення державного контролю виявлено розповсюдження рекламного сюжету на фасаді магазину «Giardini» зі змістом «РОЗПРОДАЖ 70%». За результатами даного заходу було складено протокол про порушення законодавства про рекламу ФОПом і накладено штраф в розмірі 1700 грн.

В своєму рішенні суд зазначає, що «чинні нормативно-правові акти не містять визначеної процедури проведення контрольних заходів у сфері реклами: відповідач не наділений правом проводити перевірки (планові чи позапланові), законодавчо не встановлено підстав для проведення контрольних заходів, яким чином особу повідомляють про проведення контрольного заходу та інше.

Разом із тим, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМУ від 26 травня 2004 р. №693 (далі – Порядок № 693), передбачено певну процедуру розгляду справ у сфері порушень законодавства про рекламу. В загальному вигляді така процедура складається з 5 етапів: 1) складання протоколу про порушення законодавства про рекламу, в якому фіксуються виявлені порушення, 2) за наявності ознак порушення законодавства про рекламу прийняття рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, 3) отримання контролюючим органом на вимогу усних або письмових пояснень, іншої інформації про порушення законодавства про рекламу, 4) розгляд справи і 5) прийняття рішення про накладення штрафу.

Той факт, що на законодавчому рівні не встановлено спосіб виявлення відповідачем порушення законодавства про рекламу, а лише врегульовано процедуру розгляду вже виявленого порушення, не можливо розглядати як підставу для звільнення особи від відповідальності у випадку вчинення нею порушення».

«Слід відзначити, що інформація, яку вимагав відповідач, ніяк не пов`язана із тим порушенням, яке зафіксовано ним в протоколі: відповідач вказує на те, що реклама позивача не містить обов`язкових відомостей, які передбачені ст. 8 ч. 5 Закону України «Про рекламу», але вимагає надати інформацію про вартість реклами», - додає суд.

Суд додає, що відповідно до вимог ст. 8 ч. 7 Закону «Про рекламу», розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Позивач розмістив напис «РОЗПРОДАЖ 70%» на склі свого магазину, тобто в місці де товар реалізується, а тому, за правилами ст. 8 ч. 7 Закону «Про рекламу», такий напис не є рекламою, підкреслюється в рішенні суду.

«Згідно експертного висновку експертної групи Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська рекламна коаліція», на підставі норм ст. 8 ч. 7 Закону «Про рекламу» інформація «розпродаж 70%» не є рекламою і вимоги ст. 8 ч. 5 Закону «Про рекламу» на неї не розповсюджуються.

З експертного висновку слідує, що критерієм застосування положень ст. 8 ч. 7 Закону «Про рекламу» є те, що інформація про товар розміщується в місці його реалізації, а не зміст цієї інформації. В даному випадку позивач розміщував інформацію «розпродаж 70%»  на склі магазину, а тому це не  може вважатися рекламою.

Так, ст. 8 ч. 5 Закону України "Про рекламу" передбачає, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Отже, відповідно до наведеної норми, у випадку реклами знижки цін та реклами про розпродаж, вона обов`язково повинна містити такі дані: 1) про місце де діє знижка, або проводиться розпродаж; 2) дату початку і дату закінчення дії знижки чи розпродажу; 3) співвідношення розміру знижки на товар до його попередньої ціни.

1) реклама у вигляді напису "постійно -70% SALE" розміщена на вітрині магазину позивача та є очевидним, що вона стосується цього магазину;

2) напис «постійно» слід вважати періодом дії знижки, так як в такому випадку точні дати вказати неможливо;

3) співвідношенням ціни є вказівка -70%.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач безпідставно наклав на позивача штраф за порушення законодавства про рекламу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню»,  - зазначив Миколаївський окружний адміністративний суд в своєму рішенні про задоволення позову ФОПа.

Втім, відстояти свою позицію у підприємців виходить далеко на завжди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергій Дячук
    Сергій Дячук
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Юлія Черняк
    Юлія Черняк
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді