Хто наповнюватиме державний бюджет: іноземні компанії можуть не напружуватися

15:47, 11 декабря 2020
Комітет Гетманцева підтримав законопроект, у якому боротьба з офшорами виявилася не головною.
Хто наповнюватиме державний бюджет: іноземні компанії можуть не напружуватися
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Спроба правлячої фракції «Слуг народу» покращити ухвалений ще 16 січня нинішнього року законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (став Законом України № 466-IX), який викликав обурення у представників малого та середнього бізнесу, чомусь стала ще одним кроком назустріч великому бізнесу.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав остаточну редакцію проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (реєстр. № 4065) і рекомендуватиме його Верховній Раді для ухвалення в цілому.

Основну проблему, яку протягом багатьох років безуспішно намагається вирішити парламент – це оподаткування прибутків, що виводяться з України із застосуванням різних іноземних компаній. Адже не секрет, що більшість успішних українських компаній побудували бізнес так, що всі прибутки виводяться на іноземні компанії в тих країнах, де податки менші, ніж у нас, або взагалі відсутні.

«Слуги народу» гучно заявили, що збираються поставити у цьому питанні крапку. Законопроект № 1210 голови фінансового комітету Ради Данила Гетманцева містив норми щодо визначення контрольованих іноземних компаній (нова ст. 39-2 Податкового кодексу України) та систему оподаткування доходів фізичних осіб від  контрольованих ними іноземних компаній (новий пункт 170.13 Податкового кодексу України). Проте одночасно він запроваджував кардинально нові фіскальні інструменти, які посилювали вплив податкових органів на діяльність усіх суб’єктів господарювання, включно із середнім та малим бізнесом.

Це, скажімо, запровадження оцінки операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них економічний ефект (ділова мета), або запровадження інституту вини, за якого податковий орган на власний розсуд зможе визначати, чи винен платник у порушенні податкового законодавства. Посилювалась також фінансова відповідальність платників податків, розширювалось застосування пені на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Звичайно, це викликало обурення у представників малого та середнього бізнесу, які побачили у законі додаткове фіскальне навантаження та корупційні ризики. Законопроект № 4065 мав би ці питання згладити.

Якою виявилася фінальна версія, прокоментувала опонент даного законодавчого документа, народний депутат Ніна Южаніна:

  • «ділова мета» залишається, навпаки — ще більше заплутуються визначення. Вводиться поняття «форми здійснення господарської операції» (ініціатива Гетманцева). Тобто податкова буде визначати, чи не було іншого альтернативного способу здійснення такої операції і чи могла вона бути здійснена між непов’язаними особами. І якщо податкова знайде альтернативний варіант, який міг би бути застосований, то вона матиме право не визнавати господарську операцію і, відповідно, донараховувати податки;
  • корупційний «інститут вини» залишається. Рішення щодо винуватості або невинності платника прийматиме спеціальна комісія контролюючого органу, тож суб’єктам господарювання не залишиться нічого іншого, як шукати правду в судах (ініціатива Гетманцева);
  • доходи від іноземних трастів запропоновано оподатковувати в Україні за ставкою 9% замість 18%, за якою оподатковуються злиденні доходи вчителів, лікарів та інших людей – найманих працівників (поправка Железняка);
  • збільшується площа, яку підприємці можуть здавати в оренду за ставкою 5%: для житлових приміщень зі 100 до 400 кв м, для нежитлових – з 300 до 900 кв м (поправка Железняка). Насправді це не мікробізнесу пан Железняк робить податкові преференції, а власникам великих торговельних площ, які здають їх під ТРЦ і за логікою та діючою редакцією Податкового кодексу мають сплачувати 18% від отриманого доходу, знову ж таки, як сплачують вчителі, лікарі та інші люди.

Крім того, вона звертає увагу на зміни, які, на її думку, цинічно просуваються для контрольованих іноземних компаній (КІК) за рахунок звичайних людей:

  • систему оподаткування КІК перенесли з 2021 на 2022 рік, а ще з’явилася додаткова норма, яка навіть доходи власників КІКів, отримані ними у 2022 році, дозволяє відображати у декларації вже за 2023 рік. Тобто перші доходи бюджету від цієї категорії платників з’являться у 2024 році (поправка Гетманцева);
  • пропонується звільнити від сплати військового збору доходи від ліквідації КІК. Влітку законом № 786 такі доходи звільнили від 18% податку на доходи фізичних осіб, але цього здалося замало. Тепер вважають, що навіть 1,5% для таких доходів — непомірне податкове навантаження (поправка Гетманцева);
  • з’явилася норма щодо звільнення від оподаткування навіть бенефіціарів КІКів, які отримають кошти внаслідок ліквідації КІКів від їх номінальних засновників, так званих «Фунтів» (поправка Гетманцева).

Народний депутат вважає даний законопроект задоволенням бажань усіх власників офшорів і черговою спробою обідрати простих людей, які не використовують офшори.

Свою оцінку законопроекту № 4065 Ніна Южаніна мусила викласти в соціальних мережах, бо під час засідання комітету його голова Данило Гетманцев намагання колег висловити свою позицію, і особливо, критичні зауваження швидко припиняв.

Наприклад, представник «Слуг народу» Мар’ян Заблоцький, намагався зазначити, що незгоден з тим, що податковій дається дуже широке право визначати – чи була ділова мета транзакції, або ж ні. На його думку, це дає податковій можливість для зловживань.

«Без ділової мети трансфертне ціноутворення не працює», - припинив дискусію голова комітету і про розширені повноваження контролюючих органів голова комітету більше не згадував.

Крім того, він заявив, що його пропозиції щодо перехідного періоду в оподаткуванні контрольованих іноземних компаній засновані на практиці більшості країн, які запроваджували даний інститут. Також у наступному році буде підготовлений окремий законопроект, який буде стосуватися виключно питань оподаткування КІКів.

Після цього на голосування була виставлена таблиця попередньо схвалених правок і рішення комітету про підтримку законопроекту № 4065 у другому читанні, яку затвердили більшістю голосів.

«Ви цілий рік говорили про те, що ви приймете закон, який допоможе оподаткувати доходи компаній, які знаходяться в офшорах, тобто - контрольованих іноземних компаній. А зараз ви на всю країну підтвердили, що це брехня, нічого ви не збираєтесь оподатковувати найближчі роки, щонайменше, до 2024 року», — все що могла сказати на це Ніна Южаніна.

Очевидно, що у сесійній залі парламенту чимало правок, які не були підтримані комітетом, будуть окремо винесені на обговорення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій. 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду