Мінцифра пропонує визначити максимальну відстань до міста, у якому розташовується ЦНАП

08:30, 4 января 2021
Також у міністерстві визначили ряд критеріїв, за якими ця відстань може збільшуватися або зменшуватися.
Мінцифра пропонує визначити максимальну відстань до міста, у якому розташовується ЦНАП
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

У передноворічній метушні багато чого проходить повз увагу через святкові турботи, серед іншого – проекти нормативно-правових актів від уряду. Так, 29-30 грудня ряд міністерств опублікував проекти НПА, обговорення яких триватиме якраз у святковий період – до 13-14 грудня. Серед іншого, скористалося такою хитрістю і Міністерство цифрової трансформації, яке «під шумок» вирішило розпочати обговорення проекту документу, пов’язаного із ЦНАПами.

Перше, що приходить у голову, коли в одному реченні зустрічаються «Мінцифра» і «ЦНАП» – це щось пов’язане з електронними послугами. Втім, обговорюваний документ взагалі не про це, адже йдеться про Методичні рекомендації щодо критеріїв територіальної доступності послуг ЦНАПів. Інакше кажучи – критерії того, як далеко від людини чи населеного пункту має знаходитися ЦНАП. Чому цим проектом займалася саме Мінцифра, а не, наприклад, Мінрегіон – незрозуміло, бо про «діджитал» у ньому взагалі нічого немає. У самому міністерстві пишуть, що розробили документ на виконання доручення Прем’єра.

У будь-якому разі Мінцифра пропонує встановити, що критеріями територіальної доступності ЦНАПу є відстань або час, що витрачається на дорогу до нього. Так, відстань до Центру не має перевищувати 14 кілометрів, а якщо доступність визначається часом на дорогу – до нього має бути не більше 2 годин пішки або 30 хвилин громадським транспортом.

Документ визначає, що зазвичай ЦНАП утворюється у адміністративному центрі територіальної громади, а за певних обставин може розташовуватися у іншому місці. Разом з тим, у населених пунктах, які розташовані на відстані понад 14 км та мають 10 тисяч населення або більше, утворюється територіальний підрозділ Центру. Відділене (пересувне) робоче місце також утворюється у відділених населених пунктах із населенням понад 500 людей. Територіальні підрозділи та віддалені робочі місця у першу чергу утворюються у населених пунктах, де після об’єднання у громади зникли сільські, селищні чи міські ради.

Частину цих положень Методичних рекомендацій не можна назвати імперативними, адже вони містять формулювання «як правило», «можуть утворюватися» і т.ін. Крім того, у документі прямо зазначено, що усі показники можуть змінюватися, зважаючи на такі чинники:

  • щільність, концентрація, вікова та соціально-демографічна структура населення;
  • мережа та статус населених пунктів;
  • мережа діючих об’єктів, а також переліки послуг, які вони надають;
  • співвідношення територіальних послуг (послуг, що надаються за місцем проживання) та екстериторіальних послуг;
  • мережа суб’єктів надання адміністративних послуг;
  • кількість зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
  • розвиненість транспортної інфраструктури;
  • розвиненість мережі Інтернет.

Тобто, відстань до найближчого ЦНАПу фактично може бути менше 2 годин пішки, якщо у населеному пункті великий відсоток людей похилого віку чи маломобільного населення, або ж менше 14 кілометрів, якщо у районі поганий транспортний зв’язок. Так само найближчий ЦНАП, навпаки, може бути далі за 14 кілометрів від місцевого аналогу Кремнієвої долини, де живе велика кількість молоді і є добре розвинена Інтернет-мережа – адже більшість послуг вони можуть отримати онлайн.

Втім, до цих критеріїв є ключове питання, яке у проекті залишається без відповіді – наскільки можна коригувати віддаленість до Центру за кожним із чинників? Очевидно, що ніхто не буде розміщувати ЦНАПи через кожних 100 метрів, а от збільшення відстані до якихось неадекватних показників чи нестворення територіальних підрозділів для економії або з інших мотивів видається цілком реальним сценарієм.

Отже, цей документ можна вважати певним орієнтиром того, як було б добре зробити. Звісно, що у багатьох громадах є свої особливості, а тому встановити однакове регулювання для всіх було не дуже доречним рішенням. Але більшістю своїх положень ці рекомендації показують, що вони є лише рекомендаціями, які виконувати не дуже і обов’язково.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чим запам’яталася цифровізація у 2020 році.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду