В Україні оприлюднять розміри зарплат топ-менеджменту державних та комунальних підприємств: законопроект Стефанчука

16:18, 15 марта 2021
Державні та комунальні компанії зобов’яжуть оприлюднювати інформацію про зарплати своїх керівників.
В Україні оприлюднять розміри зарплат топ-менеджменту державних та комунальних підприємств: законопроект Стефанчука
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховна Рада готується ухвалити в другому читанні законопроект Руслана Стефанчука «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях» № 3952 від 03.08.2020.

Законопроект готував Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

До другого читання нардепи врахували зауваження Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової та запропонували іншу назву законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних та комунальних компаніях».

Тобто закон буде стосуватися не тільки державних компаній, як планувалося спочатку, але й комунальних підприємств та комунальних організацій.

Законопроект стосується діяльності органів управління та посадових осіб юридичних осіб публічного права, державних та комунальних підприємств, що мають на меті одержання прибутку, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Депутати планують зобов’язати інформацію про заробітні плати офіційно та відкрито публікувати на сайті відповідного державного підприємства.

 Що саме планують зробити нардепи

Пропонується забезпечити відкритість інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага:

  • керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;
  • особи, яка постійно або тимчасово обіймає посади члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Зазначені юридичні особи будуть віднесені до розпорядників публічної інформації, а відповідна інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом. Розпорядники інформації будуть зобов’язані її оприлюднювати.

Навіщо це депутатам

Автори законопроекту скаржаться, що недостатня якість механізмів контролю діяльності державних підприємств і товариств стала джерелом корупційних ризиків та збитків держави.

На думку членів Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, необґрунтовано високі заробітні плати менеджменту, які подеколи у сотні разів перевищують середньомісячну заробітну плату в Україні, — це фактично недоотримані доходи публічних бюджетів, а отже недофінансовані пенсії, освіта, медицина, культура тощо.

З огляду на це суспільство має право контролювати структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага високопосадовців. Така інформація повинна бути відкритою, як і у випадку контролю за формуванням та витрачанням коштів публічних бюджетів.

Наявність об’єктивної інформації про розмір винагороди за роботу керівництва державних та комунальних компаній має сприяти дієвому контролю за ефективним витрачанням публічних коштів. Однак, така інформація досі залишається закритою для суспільства.

Навіть прискіпливе ГНЕУ у своєму висновку не заперечує щодо можливості прийняття цього законопроекту.

Проте в ньому знайшло недоліки Міністерство юстиції України, яке вказує, що пункт 1 розділу І проекту Закону не відповідає статті 31 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника. Також зауважується, що Законом не передбачено вживання терміна «принципи формування оплати праці».

У Головному юридичному управлінні Апарату Верховної Ради України висловили такі зауваження.

  1. Положення законопроекту не містять в переліку органів управління, які підпадатимуть під дію майбутнього закону, наглядову раду державного/комунального підприємства (окрім положень пункту 5 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). При цьому на наглядову раду господарських товариств положення законопроекту, у разі його прийняття як закону, поширюватимуться.
  2. У разі прийняття законопроекту як закону на законодавчому рівні діятимуть положення одного закону, що визначатимуть стосовно однієї юридичної особи обов'язки двох і більше розпорядників інформації.

Оскільки Закон України «Про доступ до публічної інформації» не визначає механізми реалізації його положень у подібних нестандартних обставинах, розпорядник інформації на власний розсуд прийматиме рішення про свою ідентифікацію певного (ймовірно одного) розпорядника інформації, а відтак, обсягу відомостей та способу їх оприлюднення, що не відповідає вимогам статті 8 та частини другої статті 19 Конституції України.

Раніше Мінрегіон запропонував поділити Україну на функціональні зони.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Петро Ковзель
    Петро Ковзель
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва