КГС розібрався, хто повинен платити за воду: споживач чи кооператив

14:25, 29 марта 2021
Згідно з висновками Верховного Суду, у кооперативу відсутнє право виступати стороною в договорі на постачання води.
КГС розібрався, хто повинен платити за воду: споживач чи кооператив
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/17776/17 відмовився стягувати заборгованість за воду з житлово-будівельного кооперативу на користь на користь водоканалу.

Причиною спору у цій справі було питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з кооперативу на користь водоканалу заборгованості за договором від 21.02.2001 за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 (за кодом 3-498 - питна вода (холодна) та її водовідведення) та з 01.08.2014 по 30.06.2017 (за кодом 3-50498 - питна (холодна) вода для виготовлення гарячої води та водовідведення гарячої води), а також нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних.

26.04.2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 р. N 1198-VII, яким, зокрема, внесено зміни до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Враховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 р. N 1198-VII зміни, стаття 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Разом із цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10.08.2012 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла протягом спірного періоду до 18.05.2017 включно, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 р. N 2047-VIII) передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"(в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 р. N 2047-VIII) суб'єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.

Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими, виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил).

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.13 Правил суб'єкти господарювання, в яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

ЖБК не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, не є підприємством питного водопостачання, у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення. ЖБК не є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води, а укладений між сторонами договір не регулює відносини постачання питної води для виготовлення гарячої води.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про те, що неможливість виконання зобов'язань за укладеним сторонами договором з боку ЖБК полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договори на надання послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, а також з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідних ліцензій, яких у ЖБК немає. При цьому, ЖБК не є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за такі комунальні послуги. Тобто, у ЖБК відсутнє право виступати стороною в договорі. Саме Київводоканал, як виконавець послуг, зобов`язаний був укласти прямі договори із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами, які й повинні їх оплачувати.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 15.02.2018 у справі № 910/973/16, від 16.04.2018 у справі № 910/1541/16, від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18.

За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій, з урахуванням вказівок зазначених у постанові Верховного Суду від 23.11.2018, встановивши, що відповідач втратив право виступати стороною договору, у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає - набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", яким внесені зміни, зокрема, до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", тоді як, на позивача покладено обов`язок укладення договорів на водопостачання та водовідведення зі споживачами вказаних послуг, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення з ЖБК на користь Київводоканалу основної заборгованості у розмірі 294 910,14 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з ЖБК на користь Київводоканал пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, судами попередніх інстанцій за результатами розгляду спору правомірно відмовлено в позові.

КАС ВС зазначив, що нормами ПКУ не передбачено переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Роман Кисіль
    Роман Кисіль
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Лев Кишакевич
    Лев Кишакевич
    голова Етичної Ради, суддя Великої Палати Верховного Суду
  • Юрій Луганський
    Юрій Луганський
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді