Рахункова палата виявила ряд недоліків у роботі АРМА: збитки обчислюються мільйонами гривень

Різні питання, пов’язані із роботою Агентства з розшуку та управління активами (АРМА), неодноразово озвучувалися на засіданні Комітету парламенту з питань антикорупційної політики. Переважно обговорювали питання, які виставляють діяльність АРМА не у найкращому світлі. Тож Антикоркомітет організував окреме засідання 8 квітня, на яке запросив представника АРМА для звіту та представника Рахункової палати для презентації підсумків аудиту агентства.

Почалося засідання з виступу члена Рахункової палати Ігоря Яремчука. Він коротко представив основні недоліки, які аудитори виявили під час перевірки діяльності АРМА за 2017-2018 роки та 9 місяців 2019 року. Перше, на чому спікер зупинився, – це неефективне використання коштів, виділених на діяльність агентства. Аудитори виявили, що за майже три роки АРМА непродуктивно витратила понад 5 мільйонів гривень. Так само Ігор Яремчук зазначив, що сумніви викликає і питання розробки та запуску Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт. На ці заходи було витрачено 24,5 млн гривень, але у звітний період у експлуатацію Реєстр так і не ввели.

Окремо він приділив увагу сумнівним операційним моментам у діяльності АРМА. Перший приклад – коли у 2018 році агентству було передано в управління 78 залізничних вагонів. Аудит встановив, що частину цих вагонів фактично АРМА передала в користування третім особам без укладання відповідних договорів, а доля і місце перебування 20 вагонів взагалі невідома. Другий приклад – передача корпоративних прав в управління третім особам, коли агентство з незрозумілих причин надало перевагу пропозиції, що передбачало майже у 20 разів меншу вигоду для державного бюджету. Більше того, після того, як арешт на відповідні права було скасовано, АРМА не вжила необхідних заходів, щоб повернути ці корпоративні права власнику.

Також окремо доповідач згадав, що з моменту створення АРМА досі не було проведене жодного незалежного щорічного оцінювання діяльності агентства комісією, до якої мають входити по одному представнику від президента, парламенту та уряду. Рахункова палата звернулася за вище описаними фактами можливих злочинів до Офісу Генпрокурора, але за понад рік з моменту звернення відповіді про розгляд не отримала.

«Лінія захисту» заступника Голови АРМА Володимира Павленка переважно була заснована на твердженні, що «зараз не 2019, а вже 2021», у агентстві змінилося керівництво і що за цей час значну частину недоліків було усунено. Окремо він зупинився на питанні Реєстру, зазначивши, що він дійсно досі не введений в експлуатацію – у 2020 році через пандемію агентство недоотримало кошти, які були необхідні для закупівель критичних для його роботи товарів і послуг.

Далеко не всіх членів комітету вдовольнили такі відповіді посадовця. Зокрема, Галина Янченко, яка послідовно критикує АРМА та вносить до Ради законопроекти щодо реформування агентства, нагадала про випадок, коли певні особи за допомогою АРМА намагалися задешево «віджати» землю у законного власника. Так, куплену за 200 мільйонів гривень та в подальшому заарештовану землю агентство намагалося продати лише за 9 мільйонів. Через це компанія, яка збиралася реалізувати на цій ділянці інвестиційний проєкт, відмовилася від своїх планів, а бюджет України недоотримав мільйони гривень податкових надходжень.

У підсумку, комітет дійшов таких ключових висновків:

• До завершення конкурсу на посаду керівника АРМА необхідно провести аудит діяльності агентства за період з осені 2019 до 2021 року;
• Законодавство, що регулює діяльність АРМА, потребує внесення змін, для підвищення ефективності роботи агентства і забезпечення прозорості;
• Уряд вжив недостатніх заходів реагування на виявлені факти можливих правопорушень щодо керівництва, тож необхідно переглянути відповідні рішення.

Проте проголосувати за будь-яке рішення комітет не зміг, адже на це засідання не були підготовані відповідні проекти. Тож голосування за ці питання перенесли на наступне засідання.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що минулого тижня Антикоркомітет підтримав законопроект, що передбачає внесення змін до правил декларування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.