Особливості повернення у держвласність майна, проданого унаслідок шахрайства – позиція ЄСПЛ

08:20, 14 апреля 2021
Заявники були добросовісними набувачами квартир, які до того декілька разів перепродали після заволодіння за підробними документами.
Особливості повернення у держвласність майна, проданого унаслідок шахрайства – позиція ЄСПЛ
Джерело фото: Getty image

У рамках справи «Задорожній та інші проти РФ» (CASE OF ZADOROZHNYY AND OTHERS v. RUSSIA) до Європейського суду з прав людини звернулися дві родини з Російської Федерації. Вони стверджували, що були добросовісними набувачами квартир, які раніше належали Міністерству оборони та які шахраї продали за підробними документи. Суд повернув квартири міністерству, а заявники залишилися ні з чим. Заявники просили ЄСПЛ визнати, що у цій ситуації уряд порушив їхнє право на мирне володіння майном.

Обставини справи

У невстановлений період часу шахраї підробили документи на декілька квартир Міністерства оборони РФ, нібито ці квартири були приватизовані ними як соціальне житло. Зловмисники оформили на себе квартири, а тоді продали їх. У подальшому покупці перепродали ці квартири двом родинам заявників. А в лютому 2016 року суд визнав злодіїв винними у шахрайському заволодінні квартирою.

Після цього вироку МО подало до суду цивільний позов, яким вимагало повернути права власності на квартири і виселити заявників із цих квартир. Суд відкинув доводи заявників, що вони були добросовісними набувачами квартир, пославшись на те, що міністерство не мало наміру продавати майно, тож мало право вимагати повернення майна навіть у добросовісних набувачів. Також суд відзначив, що частота перепродажу квартири за ціною нижче середньої мали б змусити заявників щось запідозрити, і задовольнив вимоги міністерства у повному обсязі. Це рішення підтримали суди другої та касаційної інстанції. Проте до моменту розгляду справи ЄСПЛ виселення заявників із квартири відклали.

Розгляд ЄСПЛ

Суд відзначив, що проблема вилучення майна, яке належало державним органам чи органам місцевого самоврядування РФ, у добросовісних набувачів є системною проблемою російського законодавства. Наведені Судом рішення у подібних справах демонструють, що коріння проблеми сягають щонайменше 2005 року, але віз і нині там.

«Дослідивши специфічні умови та процедури, що регулюють купівлю-продаж нерухомості, Суд дійшов до висновку, що вони знаходилися у виключній компетенції держави, і постановив, що недоліки цих процедур, які призвели до втрати державою прав власності на нерухомість, не можна компенсувати за рахунок добросовісних набувачів».

У обставинах цієї справи ЄСПЛ звернув увагу на те, що держава могла і повинна була запровадити запобіжники, які забезпечили б збереження нерухомості у володінні держави. Проте, цього не було зроблено – попри державну реєстрацію дій із нерухомість, квартири декілька разів перепродали, допоки міністерство – яке не було стороною жодної транзакції – зрозуміло, що щось не так. Більше того, у цьому випадку органи державної реєстрації не лише зареєстрували продаж нерухомість. Крім того, спершу вони зареєстрували квартири як соціальне житло. Потім – зареєстрували їх приватизацію. І все це – за підробленими документами. Суд прийшов до висновку, що держава, представлена реєстраторами, не змогла виявити шахрайські дії щодо власного майна.

«Суд відкидає доводи уряду, що заявники не купили квартири добросовісно. З точки зору Суду, частота транзакцій з квартирами та їхня стверджувана низька вартість, на які посилається уряд, не є достатніми для того, щоб виправдати таке судження. У будь-якому разі, наведені урядом факти були відомі державним реєстраторам. Вони, тим не менш, схвалили всі транзакції із нерухомістю, про яку йдеться, що призвело до втрати нерухомості Міністерством оборони. У таких обставинах Суд не може прийняти доводи уряду, що заявники мали кращі можливості для виявлення шахрайства…, аніж спеціалізований державний орган та/або що неспроможність заявників його виявити становило ознаку відсутності добросовісності з їхнього боку».

ЄСПЛ зазначив, що помилки держави та її представників не можуть використовуватися на шкоду осіб, на яких ці помилки мають вплив. Тож, помилки реєстраторів при державній реєстрації нерухомості не можуть бути застосовані для того, щоб позбавити майна заявників. Принаймні, якщо за повернення майна у власність держави не було б запропоновано достатню компенсацію, чого у цьому випадку не було. Таким чином, примусове позбавлення заявників прав власності на їхні квартири становить порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, яка гарантує право мирно володіти своїм майном.

В якості справедливої сатисфакції заявники просили Суд зобов’язати РФ повернути їм права власності на квартири. ЄСПЛ прийшов до висновку, що це справедливі вимоги, адже матеріальна шкода була безпосередньо пов’язана із встановленим порушенням прав заявників. Тож Суд постановив, що РФ має повернути заявникам квартири або ж – якщо ці квартири вже не належать уряд – передати їм еквівалентне житло. Крім того, кожна родина має отримати 5 тисяч євро компенсації нематеріальної шкоди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Рада судей выбирает членов Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН-трансляция
Рада судей выбирает членов Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН-трансляция
Loading...
Главное за день
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Григор’єва
    Ірина Григор’єва
    суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
  • Юлія Лозко
    Юлія Лозко
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Василь Непочатих
    Василь Непочатих
    суддя Чернігівського окружного адміністративного суду
загрузка...