Чим може обернутися ідея Зеленського ліквідувати ОАСК

10:06, 14 апреля 2021
Чому ліквідація Окружного адмінсуду Києва – поки що лише гучне політичне гасло та до яких наслідків це може призвести.
Чим може обернутися ідея Зеленського ліквідувати ОАСК

13 квітня 2021 року Офіс Президента повідомив, що Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроект «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва». На сайті Верховної Ради тим часом з’явилося два законопроекти авторства Президента:

  • Про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» 5369;
  • Про внесення зміни до розділу ХІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 5370.

Разом з тим слід нагадати, що раніше Володимир Зеленський:

  • виступав із законопроектом про розпуск Конституційного Суду України (який потім сам же і відізвав);
  • вносив законопроект 1008 про скорочення Верховного Суду вдвічі (який виявився нереалістичним та отримав негативний висновок Венеційської комісії, а згодом був визнаний частково неконституційним);
  • розпустив Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (через що вже другий рік не проводиться кваліфікаційне оцінювання суддів, або простіше, їх переатестація, та добір нових суддів);
  • влітку 2020 року вносив як невідкладний законопроект про відновлення роботи ВККС (досі не ухвалено);
  • обіцяв затвердити концепцію судової реформи (Комісія з питань правової реформи при Зеленському заснована у 2019 році, але жодна концепція поки не схвалена, хоча їх було кілька);
  • обіцяв швидке електронне правосуддя, «суд у смартфоні», але поки у судах не вистачає коштів навіть на те, щоб відправити звичайного листа, а про створення ЄСІТС в найближчому майбутньому не йдеться тощо.

Що стосується законопроекту про ліквідацію ОАСК, виникає кілька проблемних моментів.

По-перше, яким чином без діючої Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) зібрати склад нового Київського міського окружного адміністративного суду та вирішити питання із переведенням/звільненням суддів ОАСК. Як вже встиг прокоментувати представник Зеленського у Конституційному Суді Федір Веніславський, суддям ОАСК «буде запропоновано перевестися, а якщо вони відмовляться, то це буде підставою для їх звільнення».

Однак цю процедуру проводити зараз нікому. Так, згідно із законопроектом про відновлення роботи ВККС 3711-д, який досі не ухвалений парламентом, передбачена досить складна процедура формування нового складу Комісії, розпущеної Зеленським у 2019 році. Таким чином, кадрові процедури, м’яко кажучи, ризикують затягнутися.

Теоретично, функції із наповнення нового суду могла б взяти на себе Вища рада правосуддя, однак такі її функції можуть бути лише тимчасовими. Так, відповідно до ухваленого влітку 2020 року закону №679-IX Вища рада правосуддя у період відсутності повноважного складу ВККС може ухвалювати без рекомендації чи подання ВККС рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації не більше ніж на рік.

По-друге, такої підстави для ліквідації суду, як «втрата довіри», законодавство не передбачає. Чи можна обґрунтувати оптимізацією видатків створення замість одного суду у місті Києві створення іншого суду у місті Києві – питання.

По-третє, Офіс Президента сам наголошує, що ліквідація можлива лише після консультацій з ВРП. Але законопроекти Зеленського 5369 та 5370 від 13.04.2021 (в усякому разі, під нинішньою назвою) через ВРП ще не проходили.

По-четверте, і це найголовніше, під питанням опиняється доля справ, які наразі в чималій кількості перебувають на розгляді в ОАСК (а це і соціальні спори). Адже у разі, якщо влада піде стратегією «відкласти питання у довгий ящик» (як це сталося із ВККС), то тисячі справ просто «зависнуть» на роки без розгляду. А це майже 45 тис. справ і матеріалів, у тому числі справи, які стосуються нарахування пенсій та інших соціальних виплат, оскарження рішень податкових органів тощо.

Нагадаємо, що інший законопроект Зеленського 5067 про передачу деяких категорій справ із ОАСК до Верховного Суду не передбачає передачу соціальних та інших звичайних спорів. І навіть, якщо й передати їх тимчасово до іншого суду, це призведе до тяганини. Отже, наслідки на собі відчують, в першу чергу, ті, хто подавав пересічні позови.  

Яка процедура ліквідації суду

Як відомо, внаслідок судової реформи 2016 року, проведеної за ініціативи минулого Президента, було змінено порядок ліквідації судів. Наразі суди ліквідуються не указом Президента, а законом, який приймає Верховна Рада більшістю голосів.

При цьому, навіть якщо законопроект «невідкладний» та президентський, він все одно має пройти всі етапи – його має розглянути профільний Комітет ВР з питань правової політики, надати йому свою оцінку, можуть бути внесені альтернативні законопроекти, можуть бути внесені правки тощо.

Відповідно до статті 19 чинного Закону «Про судоустрій та статус суддів» від 2016 року проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Підстави для утворення чи ліквідації суду теж чітко визначені у ч. 4 статті 19 Закону. Це:

  • зміна визначеної законом «Про судоустрій та статус суддів» системи судоустрою,
  • необхідність забезпечення доступності правосуддя,
  • оптимізація видатків державного бюджету,
  • зміна адміністративно-територіального устрою.

Отже, тут виникає два питання: чи були проведені консультації щодо нових законопроектів та яка офіційна підстава ліквідації.

Відповідно до статті 147 Закону забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів Державна судова адміністрація України.

У цій же статті передбачено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. І вже тоді суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов’язані зі здійсненням таким судом повноважень.

Таким чином, справи до іншого суду можуть бути передані лише за умови дотримання всіх процедур. А поки ці етапи не будуть реалізовані, учасникам судових справ «доведеться зачекати».

Як бути із суддями?

У разі ліквідації суду судді автоматично не звільняються (ситуацію можна аналізувати на прикладі реформи 2016 року та існування в Україні Верховного Суду та Верховного Суду України одночасно, а також вищих спеціалізованих судів – ВССУ, ВАСУ, ВГСУ, доля суддів яких також досі не вирішена).

Відповідно до статті 53 Закону «Про судоустрій та статус суддів» суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення:

1) у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду;

2) у порядку дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, відповідно до статті 82 Закону саме переведення судді здійснюється на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Тобто, хоча й у випадку ліквідації суду переведення судді може здійснюватися без конкурсу, однак рішення ВККС все одно необхідне.

Згідно зі статтею 117 Закону відмова від переведення до іншого суду (в тому числі ухилення від виконання рішення про переведення) у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду, є підставою для звільнення судді за рішенням, ухваленим Вищою радою правосуддя.

Таким чином, у будь-якому випадку, для реалізації того, про що заявив Федір Веніславський, необхідна буде воля двох органів – ВККС та ВРП.

Чому не ліквідували раніше?

Як відомо, у вересні 2020 року Володимир Зеленський публікував позицію щодо ОАСК.

«Президент України, згідно з повноваженнями, які дає йому Конституція, не має права або обов'язку надавати оцінку рішенням судів чи звинуваченням проти суддів.

Навіть якщо розглядати повноваження Президента в межах теоретичної концепції так званих прихованих повноважень (inherent powers), не виписаних до Конституції, все одно видається сумнівною вимога до Президента надавати таку оцінку.
Також Президент не може скасовувати дію презумпції невинуватості стосовно окремих осіб. Президент, як і будь-який громадянин у державі, може поділитися своїми враженнями щодо певної резонансної інформації, яка стосується відкритих даних кримінальних проваджень, але не більше.
Судова реформа залишається пріоритетом для держави. При цьому хочемо звернути увагу на те, що чинні конституційні інструменти захисту незалежності суддів і поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову значно обмежують можливості не тільки Президента, а й Верховної Ради реалізувати ті бажання щодо звільнення суддів та радикальної перебудови судової системи, які висловлює частина нашого суспільства», - заявив Офіс Зеленського.

Окрім того, офіційна позиція влади полягала у тому, що проста ліквідація Окружного адміністративного суду Києва може спричинити наслідки для громадян. У першу чергу, має стояти питання стосовно долі справ, які знаходяться на розгляді ОАСК.

«Якщо просто зараз, вибачте за таке слово, прибрати склад ОАСКу чи повністю нівелювати його роботу, ми будемо мати проблему, що ВККС вона не запущена, вона повинна обирати суддів. Тому, перш за все, на мій погляд, треба розібратися з питанням ВККС, а потім говорити про ОАСК», - заявив Володимир Зеленський в ефірі «Свобода слова» на ICTV в листопаді 2020 року.

«Навпаки, ліквідація іноді може привести до якихось негативних наслідків, якщо вона буде непродумана. Інша справа – якщо буде прийнято рішення передати юрисдикцію частини суперечок, що вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть мало не всі. Або об'єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив суперечок, а вони дуже багато суперечок розглядають, повинен розглянути інший. Питання: хто? За які ресурси?», - зазначав міністр юстиції Денис Малюська в інтерв'ю виданню «Радіо Свобода». Аналогічні доводи щодо ризиків ліквідації ОАСК озвучували й інші представники команди Президента.

Як було зазначено вище, ці доводи мали під собою реальні підстави. Отже, виникає питання – чи раптом відпали ці ризики на сьогоднішній день або ж має місце реалізація плану щодо перегляду підходів до соціальних питань, про який «Судово-юридична газета» писала раніше.

Про що Зеленський консультувався з ВРП

У жовтні 2020 року Офіс Зеленського повідомляв, що за результатом розгляду петиції (стосовно ліквідації ОАСК) «Президент доручив розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя. «ВРП є важливим елементом державної судової архітектури та має всі можливості для того, щоб сформулювати свою позицію навколо ситуації з Окружним адміністративним судом міста Києва», - зазначили в ОП.

Такі консультації були проведені.

Так, 4 березня 2021 року Вища рада правосуддя опублікувала свій консультативний висновок щодо проекту Закону «Про ліквідацію та утворення окружних адміністративних судів, юрисдикція яких поширюється на територію Київської області та міста Києва», який надійшов з Офісу Президента України. Даний проект було розроблено «з метою оптимізації видатків державного бюджету».

«На досягнення вказаної мети законопроектом пропонується ліквідувати Київський окружний адміністративний суд та Окружний адміністративний суд міста Києва й утворити Окружний адміністративний суд Київської області та міста Києва із територіальною юрисдикцією у Київській області та місті Києві й місцезнаходженням у місті Києві», - зазначала ВРП.

Отже, в проекті Офісу йшлося не про законопроект під нинішньою назвою, яким пропонується утворити замість ОАСК Київський міський окружний адміністративний суд.

Вища рада правосуддя зауважила, що «реалізація вказаного законопроекту не видається можливою до моменту створення та початку роботи повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки переведення суддів із ліквідованих до новоствореного суду може відбуватися виключно на підставі та в межах рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

А наразі, як вже було зазначено, відповідний законопроект 3711-д, який би дозволив відновити діяльність ВККС, досі не прийнятий парламентом (хоча Зеленський вносив його як невідкладний ще влітку 2020 року).

«Разом із тим відповідно до частин 2-3 статті 82 Закону «Про судоустрій та статус суддів» переведення судді на посаду судді до іншого суду здійснюється на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному статтею 79 цього Закону. Переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIIІ рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції, вносить саме Вища кваліфікаційна комісія суддів України», - зазначили у ВРП.

Таким чином, судді ОАСК у разі його ліквідації будуть знаходитися у «підвішеному стані», тобто ані перевести їх, ані звільнити не можна, доки не запрацює ВККС.

Також ВРП у своєму висновку зауважила, що «із пояснювальної записки не вбачається, яким чином видатки державного бюджету після ліквідації зазначених судів будуть оптимізовані; до законопроєкту не було долучено ані розрахунків, ані обґрунтувань, що свідчили б про доцільність та ефективність запропонованих змін.

Крім того, закон має передбачати чіткі правові наслідки ліквідації суду, чого у законопроекті також не було.

Чи буде надано ґрунтовну оцінку можливих наслідків у нових ініціативах Президента і  чи продумував автор законопроектів, як уникнути ризиків тяганини у справах звичайних українців, які розглядаються в ОАСК, поки невідомо.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Іванов
    Андрій Іванов
    суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
  • Галина Бондаренко
    Галина Бондаренко
    суддя Голосіївського районного суду міста Києва
  • Ольга Кролевець
    Ольга Кролевець
    суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
  • Сергій Стефанишин
    Сергій Стефанишин
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
загрузка...