НАЗК розкритикувало законопроект Мін’юсту про судово-експертну діяльність

11:16, 21 апреля 2021
Агентство виявило у проекті ряд корупціогенних факторів, зокрема – законопроект встановлює різні вимоги до державних і приватних експертів.
НАЗК розкритикувало законопроект Мін’юсту про судово-експертну діяльність

20 квітня Національне агентство з питань запобігання корупції опублікувало на своєму сайті висновок антикорупційної експертизи щодо розробленого Міністерством юстиції законопроекту «Про судово-експертну діяльність». Підсумки експертизи – законопроект містить ряд корупційних ризиків, які потребують доопрацювання.

Різним експертам – різне регулювання

Поданий до агентства законопроект передбачає покладання функцій державного регулювання судово-експертної діяльності на державні органи, до сфери управління яких належать державні судово-експертні установи. Тобто, державні судово-експертні установи будуть регулюватися органами, до сфери управління яких вони відносяться. Натомість діяльність недержавних установ та приватних експертів буде регулювати Міністерство юстиції.

НАЗК підсумовує це наступним чином: «Застосування пропонованого підходу, за яким державне регулювання в одній і тій самій сфері судово-експертної діяльності буде здійснюватися різними державними органами з огляду на те, чи є відповідна установа державною або недержавною, так само й стосовно приватних судових експертів, не узгоджується із задекларованим у п. 5 ч. 2 ст. 5 проекту Закону способом забезпечення незалежності судового експерта, який полягає у створенні рівних умов для здійснення професійної діяльності всіх судових експертів. Реалізація такого підходу може призвести до формування неоднакових вимог нормативно-правового регулювання діяльності судових експертів».

Іноземець може бути експертом. Але це не точно

Стаття 14 документу передбачає, що у певних випадках для проведення експертизи в якості експертів можуть залучатися експерти з інших країн. Але при цьому вже у статті 15 міститься положення, яке визначає, що судовим експертом може бути лише громадянин України. Якщо цього недостатньо, то у статті 16 є положення, яке прямо говорить, що судовим експертом не може бути особа, яка не має громадянства України.

У НАЗК зазначають, що через таку неузгодженість, не до кінця зрозумілий правовий статус експерта-іноземця. Зокрема, незрозуміло, які саме положення щодо юридичної відповідальності поширюються на таких осіб – усі, наявні у законопроекті, чи лише їх окрема частина.

Небезпечні дискреційні повноваження

Агентство також виявило ряд моментів, які на думку експертів можуть призвести до зловживань і створити невиправдані обмеження для різних експертів:

  • Дисциплінарна відповідальність за недотримання вимог щодо організації робочого місця передбачена лише для приватних судових експертів;
  • Підстави, порядок та періодичність перевірок робочого місця неврегульовані, а вимоги до робочого місця невизначені;
  • Суворі дисциплінарні стягнення можуть застосовуватися за незнані порушення – законопроект не містить підстав застосування конкретних стягнень за конкретні порушення;
  • Не визначено підстави для встановлення обмежень на проведення окремих видів судово-медичних експертиз для недержавних та приватних експертів.

У підсумку, НАЗК зазначило, що «законопроект містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання». Згадані вище недоліки агентство пропонує або виключити із тексту законопроекту або ж доопрацювати відповідні положення, щоб вони перестали бути корупціогенними.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що за перший квартал 2021 року уряд врахував 85% рекомендацій НАЗК.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрій Сіренко
    Юрій Сіренко
    голова Черкаського апеляційного суду
загрузка...