Потураєв: Проблеми щодо штрафів за невикористання української мови у сфері обслуговування немає

28 квітня проходило засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, одним із пунктів порядку денного якого був розгляд трьох законопроектів: № 4638, № 4638-1 та № 4638-2. Усі ці проекти стосуються внесення змін до закону «Про забезпечення функціонування української мови, як державної» у частині обов’язку працівників сфери послуг спілкуватися з українськомовними клієнтами українською мовою.

Обговорення цих проектів почалося зі вступного слова від голови Комітету Микити Потураєва. Він наголосив, що «одна з головних засад діяльності Верховної Ради – це створення  тих законів, які спрямовані на вирішення існуючої проблеми». Натомість питання застосування штрафів за порушення відповідних норм закону про державну мову до таких не відноситься. На підтвердження своїх слів голова Комітету навів відомості, що за понад три місяці дії відповідних положень уповноважений з питань державної мови застосовував заходи державного контролю лише до 34 підприємств. З них лише в одному випадку у подальшому було застосовано попередження, а штрафи не накладалися взагалі – у інших 33 випадках порушення були своєчасно усунуті.

«Що це означає? Те, що проблеми виконання… [цих] положень закону про функціонування української мови як державної в Україні не існує взагалі», – підсумував Микита Потураєв. Його позиція полягала у тому, що в нинішній ситуації потреби в ухваленні жодного законопроекту – включно з його власним – немає, тож він запропонував рекомендувати парламенту не включати їх до порядку денного.

Зі своїм колегою по фракції принципово не погодився автор законопроекту № 4638 Максим Бужанський. Він зазначив, що є «єдиний обов’язок приватного бізнесу – сплачувати податки», а тому ці штрафи мають бути скасовані. Також депутат стверджував, що чинні положення закону зобов’язують у сфері обслуговування умовних угорськомовних українців розмовляти між собою українською, а не зручною для обох сторін угорською. Відповідні тези спростували члени комітету, зокрема зазначивши, що наразі у законодавстві існує купа вимог до приватного бізнесу, окрім «платити податки», та що працівники підприємств і клієнти можуть спілкуватися зручною для обох сторін мовою, що прямо передбачено у законі.

Проте автора законопроекту це не переконало і він посилався на те, що, мовляв, у наведеній паном Потураєвим статистиці відсутні відомості про те, скількох людей звільнили через скарги клієнтів на те, що персонал не спілкувався з ними українською. Члени комітету закликали Максима Бужанського навести чіткі фактичні дані щодо таких скарг, проте депутат лише послався на «тисячі звернень», що до нього надходять і не надав більш детальних даних. Автор наполягав на тому, щоб комітет рекомендував парламенту ухвалити його законопроект у першому читанні або принаймні винести всі три проекти на розгляд парламенту без рекомендацій комітету.

Після цього інші члени комітету у своїх виступах переважно повторювали вже оголошені тези або про відсутність проблеми, або про кричущість проблеми із посиланням на ефемерні «тисячі звернень». У підсумку, обговорення вилилося у перекрикування Микити Потураєва із Максимом Бужанським.

Відзначити варто виступи Єлизавети Богуцької та Ірини Констанкевич. Так, перша зазначила, що вона особисто не в захваті від наявності таких штрафів. Проте, на її думку, чергове винесення у Верховної Ради мовного питання може призвести до непоправних наслідків для України. Адже можливе озвучення маніпуляцій і неправдивої інформації з трибуни парламенту може використати Російська Федерація для виправдання певних агресивних дій. І, зважаючи на несуттєвість проблеми, так ризикувати не варто.

Ірина Констанкевич, у свою чергу, запропонувала компромісний варіант рішення комітету – рекомендувати не включати законопроекти до порядку денного Ради і при цьому на базі комітету провести глибинне дослідження, чи справді існують «тисячі звернень» і, відповідно, чи є взагалі якась проблема із цими положеннями закону. До відповідних робочих груп пропонувалося залучити усіх зацікавлених сторін. У результаті, після понад годинного обговорення, виступу Уповноваженого із захисту державної мови та цитування Володимира Зеленського більшість комітету підтримала рішення пані Констанкевич і рекомендувала не включати ці законопроекти до порядку денного зі створенням робочої групи.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Антикоркомітет із порушенням Регламенту рекомендував ухвалити зміни до особливостей декларування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.