ВС роз’яснив обов’язкові умови для звільнення державного службовця

12:00, 21 июня 2021
Обов’язковою умовою для звільнення державного службовця є встановлення систематичності прогулів цієї особи без поважних причин.
ВС роз’яснив обов’язкові умови для звільнення державного службовця

Обов’язковою умовою для звільнення державного службовця є встановлення систематичності (тобто вчинених неодноразово протягом року) прогулів (відсутності на роботі понад три години) цієї особи без поважних причин. Разом з тим єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку, як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб’єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на даного державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/15754/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Відповідач), в якому просив:

  1. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради «Про звільнення особи», яким звільнено позивача з посади начальника управління з питань розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за прогул, відповідно до п.4 ч. 1ст. 87 Закону України «Про державну службу» (п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України);.
  2. Поновити позивача на посаді начальника управління з питань розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
  3. Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що відповідачем протиправно було звільнено позивача з роботи, на підставі неналежних доказів, за відсутності достатніх та об`єктивних підстав для застосування такого виду дисциплінарного стягнення, а також всупереч вимогам законодавства, зокрема із порушенням строків застосування дисциплінарних стягнень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що з системного аналізу правових норм у цій справі вбачається, що у разі вчинення державним службовцем прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб`єкт призначення або керівник державної служби має право притягнути такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у разі якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також якщо не минув один рік після його вчинення) у вигляді оголошення догани.

У разі ж встановлення систематичності (повторного протягом року) відповідного дисциплінарного проступку державного службовця, суб’єкт призначення або керівник державної служби має право застосувати винятковий вид дисциплінарного стягнення — звільнення з посади в державної служби.

З наведеного вбачається, що обов`язковою умовою для звільнення державного службовця є встановлення систематичності (тобто вчинених неодноразово протягом року) прогулів (відсутності на роботі більше трьох годин) цієї особи без поважних причин.

Разом з тим, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку, як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб’єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на цього державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.

У свою чергу, як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та звільнення позивача з посади слугував висновок дисциплінарної комісії про вчинення позивачем дисциплінарного проступку (прогулу), який передбачає звільнення.

Також ВС зауважив: застосовуючи такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, відповідач виходив з систематичності прогулів позивача без поважних причин, а саме – відсутність його на робочому місці: 09.04.2019 в період з 09 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв., 31.05.2019 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв., 18.06.2019 в період з 13 год. 45 хв. по 18 год. 00 хв., 17.07.2019 в період з 13 год. 45 хв. до 17 год. 00 хв., про що у вказані дні складено Акти про відсутність позивача на роботі.

Разом з цим відповідачем жодних заходів, окрім складання актів, застосовано з цього приводу до позивача не було. У свою чергу складені відповідачем акти про відсутність позивача на робочому місці від 09.04.2019, 31.05.2019, 18.06.2019, 17.07.2019 не є належними, достатніми та допустимими доказами, що свідчать про систематичність вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

ВС наголосив, що Відповідачем не надано жодного рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за наслідком встановлення факту відсутності його на службі більше трьох годин протягом робочого дня у вказані в наказі дні, що, відповідно, виключає встановлення систематичності прогулів особи.

Таким чином, одним наказом до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за декілька самостійних дисциплінарних правопорушення, що суперечить положенням статей 66 та 74 Закону України «Про державну службу».

Зазначене дає підстави для висновку, що у спірних правовідносинах відсутня така кваліфікуюча ознака вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, як систематичність, що в свою чергу виключає застосування до нього такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади державної служби відповідно до вимог частини 5 статті 66 Закону України «Про державну службу».

За наведених обставин у справі, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного наказу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, оскільки відповідачем не було дотримано процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади за частиною 5 статті 66 Закону України «Про державну службу»

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, які причини пропуску строку для прийняття спадщини визнаються поважними.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
«Очищение судей будет в любом случае», – Зеленский
«Очищение судей будет в любом случае», – Зеленский
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Тетяна Спірідонова
    Тетяна Спірідонова
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Геннадій Кравчук
    Геннадій Кравчук
    суддя Північного апеляційного господарського суду
загрузка...