ВС висловив позицію щодо поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 691/481/18 та встановив, чи може наявність хронічних захворювань та інвалідність бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус в усній формі відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що вона пропустила шестимісячний строку для подачі заяви про прийняття спадщини, тому їй було запропоновано звернутися до суду з цим позовом.

Позивач зазначала, що вона має тяжкий фізичний стан, через який не мала змоги вчасно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. З 2001 року вона хворіє на посттромбофлебітичний синдром обох кінцівок, набряково-виразкової форми з вираженим больовим синдромом, порушення кровообігу ІІІ ступеню, деформуючий артроз кульшових суглобів, має гіпертонічну хворобу серця, інвалідність 2 групи. Жінка позбавлена можливості самостійно рухатися та потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою районної лікарні та довідкою МСЕК про інвалідність 2 групи.

Позивачка просила суд визначити їй додатковий строк у три місяці з дня вступу рішення суду в законну силу, який необхідний для подання заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Так, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

ВС наголосив, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Встановивши, що позивач із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після племінника не зверталась і рішення з цього приводу нотаріусом не приймалось, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що за відсутності доказів щодо врегулювання спору у досудовому порядку, зокрема шляхом звернення до спадкоємця, який прийняв спадщину для надання їй згоди на подання нею заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, за відсутності постанови нотаріуса про відмову їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, відсутні підстави вважати порушеними її спадкові права, а отже позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини є передчасними та необґрунтованими.

Крім того, суди врахували, що позивач як на поважну причину пропуску шестимісячного строку для подачі заяви нотаріусу вказала на свій тяжкий фізичний стан, хронічні хвороби та інвалідність.

Із наданих позивачем довідок вбачається, що позивач може працювати касиром, вахтером, а тому немає підстав вважати, що вона не мала фізичної можливості особисто подати заяву нотаріусу. Наявність хронічних захворювань та інвалідність не є поважними причинами пропуску вказаного строку та не є об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали б позивачу у встановлений законом строку, звернутися із заявою про прийняття спадщини у розумінні положень статті 1272 ЦК України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.