Депутати мають намір обмежити застосування принципу «мовчазної згоди»

Група народних депутатів, до якої входять Фріс Ігор Павлович, Стефанчук Руслан Олексійович, Мотовиловець Андрій Вікторович, Разумков Дмитро Олександрович, Крячко Михайло Валерійович, Арахамія Давид Георгійович, зареєстрували у Верховній Раді законопроект № 5845 від 10.08.2021 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення надання публічних (електронних публічних) послуг».

Законопроект направлено на розгляд Комітету з питань цифрової трансформації.

Головна мета законопроекту - коригування випадків надання публічних послуг із застосуванням «принципу мовчазної згоди». 

Згідно з п. 8 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», механізм надання публічних послуг ґрунтується на застосуванні «принципу мовчазної згоди», що передбачає надання електронних публічних послуг без одержання від державних органів, органів місцевого самоврядування, державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, державних та комунальних підприємств, установ та організацій у порядку та випадках, визначених законодавством, відомостей та/або документів (крім судових рішень та виконавчих документів), за умови, що такі органи, посадові особи, підприємства, установи та організації у встановлений законодавством строк не направили до суб’єкта надання публічної послуги такі відомості або документи.

При цьому нардепи вирішили встановити випадки, коли принцип надання публічної (електронної публічної) послуги за замовчуванням не може застосовуватися.

Згідно з їх ініціативою, такий принцип не застосовується до:

• державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав;
• державної реєстрації актів цивільного стану громадян;
• державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців;
• державної реєстрації релігійних організацій та їх структурних підрозділів, всеукраїнських профспілок, їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
• державної реєстрації відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, символіки громадських формувань;
• державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств;
• реєстрації статутів територіальних громад, в тому числі міст Києва та Севастополя;
• реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук;
• процедур відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, виконавчого провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Крім цього, за Кабінетом Міністрів України пропонується закріпити повноваження визначати перелік випадків, у яких суб’єкт надання публічних (електронних публічних) послуг може надавати електронні публічні послуги за замовчуванням.

«Судово-юридична газета» раніше розповідала, яка доля чекає на самочинне будівництво, землю під  гаражами та спільну власність на земельні ділянки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.