Чому Україна приречена на перегляд офіційного курсу гривні

Валютна лібералізація і бонуси для «обраних»

Як відомо, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Національний банк зафіксував курс гривні до долара і обмежив імпорт товарів до України.

Невдовзі потому регулятор доклався до створення кількох валютних курсів у державі, коли паралельно існували комерційний курс, за яким переважна більшість українців може купити чи продати валюту, офіційний(курс за яким експортери мають продавати валютну виручку, а деякі бізнеси можуть купувати валюту), а також картковий, що був близьким до офіційного і дозволяв українцям суттєво заощаджувати на розрахунках за товари та послуги закордоном.

Хоча ці заходи були вимушеними і дозволили, зокрема зменшити паніку вони позначилися і, зокрема, на бізнесі. Через валютні обмеження Національного банку не все можна було придбати для діяльності. До прикладу постанова Кабміну №153 про перелік товарів критичного імпорту включала кілька десятків товарів частина з яких товари першої необхідності(пізніше перелік було суттєво переглянуто і на початок липня він включав до 90% імпорту). А на фіксації курсу втрачали експортери,  що мали продавати валюту за офіційним курсом, а купувати часто за більш високим.

Після повернення імпортних мит на товари та авто, Національний банк знову надав можливість бізнесу офіційно купувати та продавати товари у повному обсязі.

Однак такі валютні правила гри діють не для всіх. Регулятор залишив чинною норму постанови про регулювання валютного ринку на час воєнного стану, яка дозволяє купувати валюту на особливих умовах.

Про що йдеться? Банки мають право купувати валюту та розраховуватися за контрактами клієнтів на підставі спеціального дозволу Національного банку. Для отримання такого дозволу потрібно подати звернення до Нацбанку від органів державної влади та обґрунтування важливості операції. Почасти таке рішення є необхідним, бо у країні війна, і не завжди 2 дні може бути достатньо для проведення розрахунків за товари. Однак, з іншого боку, залишається лазівка для отримання преференцій «для обраних», адже у цьому випадку  «щасливець» отримає можливість купити валюту за фіксованим курсом у 29.55 грн\дол, тоді як інші отримують валюту за комерційним курсом, який є суттєво вищим(34-36 грн\дол).

Держбанкам - бонус, економіці - туман

Незважаючи на валютну лібералізацію, офіційний курс іноземних валют до гривні залишився фіксованим. На практиці це означає, що бізнес, перш за все, експортери і надалі зобов’язані продавати валютну виручку, зокрема для сплати обов’язкових платежів, саме за цим курсом(29,25 грн\дол) натомість купувати валюту має частина бізнесу по 34-36 грн\дол. При тому, що окремі державні банки мають можливість безпосередньо купувати її в НБУ за тим сами офіційним курсом.

Фіксований курс, який на початку війни допоміг, зокрема запобігти паніці та посприяв стабільності банківської системи у нинішній ситуації вже стає недостатньо ефективним. Від його збереження в умовах обмеження експортних можливостей втрачатиме бізнес і держава.  Експортери на одному патріотизмі не будуть поспішати заводити виручку за курсом суттєво нижчим за ринковий, бо втрачатимуть на різниці при зростаючих накладних витратах. До того ж, частина компаній сплатила податки наперед, а обсяги експорту і, як наслідок, надходження валюти в країну від головних експортерів – аграріїв та металургів знизяться. За цих умов на бізнес пропонують фактично покласти «патрітичний податок» і є питання, яка частина буде зацікавлена його і далі сплачувати, особливо, коли, як зазначалося вище, валютні правила гри не єдині для всіх. А від цього втратять і громадяни, оскільки зниження притоку валюту впливає на ціни і, звісно, держбюджет, який і так на «голці» від Національного банку(регулятор вже надрукував сотні мільярдів гривень). Звісно завжди є потенціал в «тіні», але є питання, чи буде зацікавлена «тінь» виходити за таких умов на «світло».

Інше джерело притоку валюти – зовнішня допомога хоча і зростає, однак навряд донори будуть повністю утримувати Україну.

З іншого боку перегляд офіційного курсу валют, звісно позитивно вплине на доходи державного бюджету, оскільки частина податків прив’язані до курсу іноземної валюти до гривні, зросте прибуток НБУ частина якого перераховується до бюджету та потенційно збільшить надходження від експортерів та дасть додаткові кошти для роботи експортерам. Разом з тим це безпосередньо вплине на ціни для кінцевого споживача через ті самі податки, а, відповідно реальні доходи людей, що, у свою чергу впливає на заробітки бізнесу, тому доведеться або шукати баланс.

Якщо ж і надалі зберігати статус-кво то без принаймі розблокування портів є питання яка частина бізнесу і далі буде сплачувати «патріотичний податок». І, відповідно, залежність держави від «голки» Нацбанку

У Офісі Президента вже заговорили про необхідність перегляду офіційного курсу валют.

"Мені здається, що прийшов вже час відміни фіксованого курсу – треба переходити до ринкового курсу, який вже існує. Який сенс тримати два курси відразу? Тобто ми зараз знаходимося в умовах, коли Національний банк начебто фіксує курс на 29,25, а з іншого боку є курс, який ми бачимо на реальному ринку, який знаходиться в межах щонайменше від 33 до 36 гривень за один долар", - зазначив радник Президента з економічних питань Олег Устенко. За неофіційною інформацією обговорюється підвищення офіційного курсу гривні до долара до 36 грн\дол.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.