Большая Палата Верховного Суда вновь высказалась, куда обжаловать решение Этического совета

Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», в постановлении №990/120/22 от 10 ноября 2022 года Большая Палата Верховного Суда высказала позицию, что ни одному суду не подсудны дела по обжалованию решений Этического совета относительно признания недобропорядочными или добропорядочными кандидатов в Высший совет правосудия, ибо Этический совет в таких правоотношениях не является субъектом властных полномочий, который может быть ответчиком.

«Спор с Этическим советом по поводу обжалования его решений, действий или бездействия (кроме как по оценке членов Высшего совета правосудия), в частности обжалование заключения о соответствии кандидата на должность члена ВСП критериям профессиональной этики и добропорядочности, а также списка кандидатов, рекомендованных для избрания на эту должность, не относится к юрисдикции судов Украины (в том числе не следует рассматривать по правилам административного судопроизводства), а Этический совет в таких правоотношениях не является субъектом властных полномочий, который может быть ответчиком», - отмечено в этом постановлении.

Вместе с тем, в постановлении от 17 ноября 2022 г. по делу №990/124/22 Большая Палата высказала позицию, что именно Верховному Суду как суду первой инстанции подсудны дела по искам к Этическому совету. Так, Большая Палата Верховного Суда 17 ноября 2022 года рассмотрела апелляционную жалобу Этического совета на определение Кассационного административного суда Верховного Суда по делу №990/124/22 об обжаловании кандидатом в ВСП Ларисой Гольник решения Этического совета.

Обставини справи

18 серпня 2022 року суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Гольник звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради, у якому просила:

- визнати протиправним і скасувати рішення Етичної ради №15 від 23 червня 2022 року «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя»;

- зобов`язати Етичну раду переглянути рішення.

КАС ВС ухвалою від 19 вересня 2022 року позовну заяву передав за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду з підстави, установленої п. 2 ч. 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд установив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Судове рішення мотивовано тим, що Лариса Гольник заявила позов до Етичної ради, тобто до суб`єкта оскарження, який відсутній у переліку, наведеному у статті 22 КАСУ, а також щодо правовідносин, які не визначені пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (Закон № 1635-IX) та частиною третьою розділу VII «Перехідні положення» КАСУ.

Таким чином, КАС ВС дійшов висновку, що, звертаючись із цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, позивачка порушила визначені КАС України правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву необхідно передати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивачки до Полтавського окружного адміністративного суду. При цьому позивачці роз`яснено, що вона не позбавлена права на вирішення цього спору адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

В апеляційній скарзі Етична рада просить скасувати ухвалу КАС ВС та направити справу для продовження розгляду до Верховного Суду як суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги Етична рада зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення неправильно застосовано положення пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, не надана правова оцінка повноваженням Етичної ради та її ролі у процедурі обрання (призначення) відповідними органами членів Вищої ради правосуддя, меті Закону № 1635-IX та положенням Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII). На думку відповідача, суд першої інстанції сформулював помилковий висновок про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.

Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що погоджується з доводами Етичної ради, викладеними в ній на її обґрунтування, та підтримує її вимоги.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно із ч. 4 статті 22 КАСУ Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад,  бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Зазначена норма викладена в редакції Закону № 1635-IX, який набрав чинності 5 серпня 2021 року.

Цим Законом доповнено розділ VII «Перехідні положення» КАС України пунктом 3, відповідно до якого Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів Вищої ради правосуддя відповідно до Закону № 1635-IX.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1635-IX усі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів Вищої ради правосуддя підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.

Отже, Верховний Суд є судом першої інстанції для розгляду питань щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів Вищої ради правосуддя. Цим органом є Етична рада як стосовно власне такого оцінювання, так і стосовно сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Законом № 1635-IX доповнено також Закон № 1798-VIII статтею 9-1, частиною першою якої передбачено, що Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Перелік органів, до компетенції яких віднесено вирішення питання про обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя, визначено у статті 131 Конституції України, за змістом якої Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких 10 - обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з'їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Порядок обрання (призначення) цими органами членів Вищої ради правосуддя визначений статтями 10-13, 16 та 17 Закону № 1798-VIII.

Повноваження Етичної ради як органу, покликаного сприяти цим суб'єктам обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя в питаннях встановлення відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності, визначені у статті 9-1 Закону № 1798-VIII.

Зокрема, Етична рада для здійснення своїх повноважень ухвалює та оприлюднює на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, складає та оприлюднює список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя; надсилає органу, що обирає (призначає) члена Вищої ради правосуддя, висновок щодо кожного кандидата та список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя (пункти 8, 9 частини двадцятої статті 9-1 Закону № 1798-VIII).

Крім цього, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX установлено, що Етична рада протягом шести місяців з дня затвердження її персонального складу одноразово здійснює оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду члена Вищої ради правосуддя до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.

Порядок та черговість оцінювання відповідності діючих членів та кандидатів у члени Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності визначаються Етичною радою з урахуванням можливості здійснення повноважень Вищою радою правосуддя відповідно до Конституції України.

Для цілей такого оцінювання Етична рада діє відповідно до положень частин одинадцятої - вісімнадцятої, двадцятої, двадцять першої статті 9-1 Закону №1798-VIII.

За результатами одноразового оцінювання Етична рада може ухвалити рішення про внесення до відповідного органу, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, мотивованої рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 24 Закону № 1798-VIII.

За результатами розгляду мотивованої рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя орган, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, може ухвалити таке рішення:

1) про задоволення рекомендації та звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади;

2) про відхилення рекомендації Етичної ради про звільнення члена Вищої ради правосуддя.

Рішення Етичної ради за результатами одноразового оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності оприлюднюються на офіційному вебпорталі судової влади України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Етична рада є допоміжним органом, який сприяє суб`єктам обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї.

Остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів Вищої ради правосуддя, ухвалюються саме за результатами голосування з`їзду суддів України, з`їзду адвокатів України, всеукраїнської конференції прокурорів, з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Верховної Ради України (щодо обрання членів Вищої ради правосуддя), а також Президентом України (щодо їх призначення). Відповідно таке рішення суб`єкта обрання чи призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя має правове значення виключно для особи, щодо якої воно постановлене, і може бути оскаржено в судовому порядку лише такою особою.

Таким чином, аналіз наведених вище приписів законодавства України дає змогу дійти висновку, що саме Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи за позовами до Етичної ради. Втім застосування наведених вище правових норм вимагає оцінки судом характеру спірних правовідносин за участю Етичної ради та юридичної природи її актів у кожній конкретній справі з метою з'ясування того, чи є такий спір публічно-правовим та чи може бути предметом судового розгляду взагалі.

У справі, яка переглядається, позивач звернулася до КАС ВС з позовом, у якому оскаржує рішення Етичної ради про невідповідність її як кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності та у зв`язку із цим просить суд його скасувати та зобов`язати відповідача переглянути його.

Таким чином, позивач заявила позов до Етичної ради, яка хоч і відсутня у переліку, наведеному у частині четвертій статті 22 КАСУ, однак Верховний Суд є судом першої інстанції для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у цій справі з урахуванням положень, визначених  пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX і пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 1635-IX, оскільки саме цей суд розглядає спори щодо рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради.

Наведене свідчить про помилковість висновку КАС ВС щодо необхідності передачі позовної заяви Лариси Гольник за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду, зазначила ВП ВС.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.