Кандидатка на должность судьи Конституционного Суда Украины Тамара Новикова обратилась в КАС Верховного Суда как суд первой инстанции с исковым заявлением к Президенту Украины в лице Конкурсной комиссии и Совещательной группы экспертов, в которой просила отменить решение о ее «несоответствии критерию высоких моральных качеств», принятое протоколом заседания Совещательной группы экспертов от 31 июля 2024 года, возобновить ее в конкурсной процедуре на должность судьи КСУ.
КАС ВС ухвалою від 7 жовтня 2024 року позовну заяву повернув, вказавши, що позивачка на пропозицію в ухвалі КАС ВС від 19 вересня 2024 року, якою позовна заява була залишена без руху, не конкретизувала, кого вважає відповідачем (відповідачами) за своїм позовом, та вимоги до кожного з відповідачів.
Касаційний адміністративний суд виснував, що з позовної заяви неможливо встановити суб`єктний склад учасників справи; позивачка не уточнила предмет спору з конкретизацією відповідачів, розгляд справ за позовами до яких підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції; не зазначила вимог до кожного з відповідачів й не виклала обставин, передбачених статтею 160 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються її позовні вимоги щодо кожного із зазначених нею відповідачів; не навела належного обґрунтування порушення її прав та свобод з боку вказаних відповідачів при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись із доводами позивачки, що у спірних правовідносинах Конкурсна комісія та Дорадча група експертів не відносяться до суб`єктів владних повноважень, які здійснюють владну управлінську функцію, а тому не можуть бути відповідачами у справі, КАС ВС зазначив, що Дорадча група експертів є самостійним суб`єктом владних повноважень, який утворений з метою сприяння суб`єктам призначення суддів Конституційного Суду України в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, та може бути відповідачем у справі, що прямо передбачено частиною четвертою статті 22 КАС України.
З приводу визначення позивачкою відповідачем Президента України в особі Конкурсної комісії та Дорадчої групи експертів суд першої інстанції зазначив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено представництво одного самостійного суб`єкта владних повноважень іншим суб`єктом владних повноважень, а використання позивачкою словосполучення «в особі» не ґрунтується на нормах КАС України і суперечить розумінню інституту представництва в суді.
Позивачка в апеляційній скарзі до ВП ВС зазначала, що, на її переконання, Конкурсна комісія та Дорадча група експертів не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владну управлінську функцію у спірних правовідносинах.
Що вирішила Велика Палата Верховного Суду
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 990/299/24 апеляційну скаргу Новікової залишено без задоволення, ухвалу КАС ВС – без змін.
Зокрема, ВП ВС зазначила, що вимога статті 160 КАСУ щодо зазначення у позовній заяві, зокрема, відповідача має значення не тільки в матеріально-правовому аспекті публічно-правового спору, за вирішенням якого особа (позивач) звертається до суду, але й у процесуальному: перш ніж відкрити провадження у справі, суддя відповідно до частини першої статті 171 КАСУ має з`ясувати, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Нормами КАСУ імперативно врегульовано підсудність адміністративних справ з визначенням категорій справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами в разі об`єднання у позові вимог, які хоч і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності іншого адміністративного суду. Так само такі об`єднані позовні вимоги не підлягають розгляду Верховним Судом. В разі об`єднання в одній позовній заяві вимог, які підсудні Верховному Суду, з вимогами, які мають іншу інстанційну юрисдикцію, позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАСУ як подана з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
КАС ВС правильно звернув увагу позивачки, що її позовна заява не відповідає вимогам частини п`ятої статті 160 КАСУ щодо зазначення відповідача, оскільки як Президент України, так і Конкурсна комісія і Дорадча група експертів є самостійними суб`єктами з окремими повноваженнями у публічних правовідносинах щодо призначення на посаду судді КСУ.
Президент України є самостійним суб`єктом владних повноважень та не може діяти в особі будь-якого органу, як і Дорадча група експертів, яка утворена з метою сприяння суб`єктам призначення суддів Конституційного Суду України в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді цього суду. Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано запропонував позивачці уточнити, кого вона вважає відповідачем за своїм позовом, та залишив позовну заяву без руху відповідно до частини першої статті 169 цього Кодексу. Оскільки вона не усунула недоліки, про які було зазначено в ухвалі, суд обґрунтовано повернув її позовну заяву.
Ураховуючи те, що кандидатка в позовній заяві зазначила відповідачем Президента України в особі Конкурсної комісії та Дорадчої групи експертів, натомість ці суб`єкти владних повноважень є самостійними, а Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів КСУ у процесі конкурсного відбору кандидатів, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді КСУ й не підсудні справи з позовом до Конкурсної комісії, то висновки КАС ВС в ухвалах від 19 вересня 2024 року та від 7 жовтня 2024 року як щодо підстав залишення позовної заяви без руху, так і щодо підстав повернення позовної заяви ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
Повернення позовної заяви зумовлене недотриманням позивачкою вимог КАСУ щодо оформлення позовної заяви та не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду.
Окрема думка
Разом з тим, судді ВП ВС Олександр Банасько та Юрій Власов висловили окрему думку.
Вони вказали, що не погоджуються із висновком більшості суддів Великої Палати Верховного Суду про те, що у цій справі були наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху та для подальшого повернення.
На їх думку, і у первинній, і в уточненій позовній заяві позивачка виконала вимоги статті 160 КАС України щодо визначення відповідача за своїми позовними вимогами. Зазначення Президента України як відповідача у справі, формулювання заявлених до нього вимог та обґрунтування їх підстав є чітким та однозначним.
Тому, у суду першої інстанції не було правових підстав для того, щоб залишати позов без руху, а після цього - повертати позовну заяву на тій підставі, що позивачка не конкретизувала, кого вважає відповідачем (відповідачами) за своїм позовом, та вимоги до кожного з відповідачів. Такий висновок Касаційного адміністративного суду не відповідає фактичним обставинам справи.
«Варто акцентувати, що за змістом частини п`ятої статті 160 КАС України визначення відповідача у справі є правом позивача. При цьому процесуальний закон не наділяє суд першої інстанції повноваженнями не приймати до розгляду та повертати позовну заяву на тій підставі, що позивач, на думку суду, неправильно визначив відповідача у справі», зазначили судді в окремій думці.
Вони зауважили, що визначення позивачем неналежного відповідача у справі не є підставою для повернення позовної заяви, проте може мати наслідком його заміну або залучення належного відповідача.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у справі № 545/1575/21, який у постанові від 22 червня 2022 року зазначив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Також, на думку суддів, не мають під собою належного правового обґрунтування також і посилання Великої Палати Верховного Суду на неможливість з`ясування, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України.
Відповідно до частини дев`ятої статті 10-8 Закону України «Про Конституційний Суд України» усі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду Судді, а також оцінюванням кандидатів на посаду судді Конституційного Суду Дорадчою групою, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції в порядку адміністративного судочинства.
Отже, позивачкою були дотримані правила підсудності щодо звернення до Верховного Суду як суду першої інстанції з цим позовом.
«Тому вважаємо, що Касаційний адміністративний суд, з`ясувавши, що позовна заява відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 КАС України, був зобов`язаний відкрити провадження у справі. Тільки після цього Касаційний адміністративний суд мав вирішити питання належного відповідача (відповідачів) у справі, а також заміни або залучення до справи належного відповідача у порядку, встановленому КАС України.
При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за результатом їх розгляду по суті, але не підставою для повернення позовної заяви», підкреслили судді в окремій думці.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.