Судді Верховного Суду провели тренінг з удосконалення написання судових рішень: фото

08:10, 16 сентября 2020
Акценти ставили на лаконічності та зрозумілості тексту судового рішення.
Судді Верховного Суду провели тренінг з удосконалення написання судових рішень: фото

Судді Верховного Суду провели  для помічників суддів тренінг з удосконалення написання рішень ВС.  Направниками тренінгу стали судді ВС Тетяна Анцупова, Дмитро Гудима, Всеволод Князєв, Олена Білоконь, Аркадій Бущенко, Микола Мазур, Іван Міщенко та психолінгвістка Оксана Колумбет. Про це повідомляє пресслужба Суду.

У вітальному слові співавтор навчального курсу з написання судових рішень для суддів Канади, суддя апеляційного суду провінції Онтаріо у відставці Джон Ласкін зауважив, що навчальний курс, розроблений в Україні суддями Верховного Суду, є результатом дворічної співпраці українських і канадських експертів та спрямований на підвищення якості написання судових рішень.

 «Курс, який вивчають канадські судді протягом останніх 40 років, істотно та позитивно вплинув на якість судових рішень. Нині судді пишуть рішення доступною, зрозумілішою мовою. Рішення стали більш структурованими, лаконічнішими, ніж були раніше. І що найважливіше – після прочитання їх може зрозуміти не тільки юридична спільнота, але й усе суспільство», − наголосив Джон Ласкін.

Інший співавтор навчального курсу з написання судових рішень для суддів Канади, колишній виконавчий директор Національного суддівського інституту Джордж Томсон додав, що відповідне навчання канадських суддів позитивно вплинуло на зрозумілість і переконливість їхніх судових рішень, а це, у свою чергу, посилило довіру до судової влади Канади.

Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв зазначив, що вкрай важливо, аби судове рішення було написано простою мовою, було зрозумілим, доступним і переконливим для всіх, кому його адресував суд.

Як зауважив секретар ВП ВС, насамперед, адресатами судового рішення є сторони, і та сторона, яка не отримала перемогу, має зрозуміти, з яких мотивів ухвалено рішення, чому воно було прийнято не на її користь.

Друга група адресатів судових рішень ВС – це судді першої й апеляційної інстанцій, для яких практика Верховного Суду є орієнтиром. Тому висновки у рішеннях ВС мають бути логічними, чіткими, зрозумілими, однозначно сформульованими та не допускати різночитання.

Наступна група адресатів рішень ВС – адвокати, захисники, які використовують висновки ВС, складаючи процесуальні документи, представляючи інтереси клієнтів та захищаючи їх у суді. До цієї групи належать і представники громадськості та наукової спільноти, які мають чітко, без спеціального роз’яснення зрозуміти суть рішення.

Суддя ВП ВС Дмитро Гудима обговорив з учасниками тренінгу критерії якісного судового рішення, провів паралелі між проблемами, які зустрічаються в текстах рішень українських судів, і тими, які у 1980-х роках ідентифікували в канадських судових рішеннях.

Формулювання певної проблеми, яку слід вирішити в судовому рішенні, й акцент лише на важливих подробицях, на які варто відразу звернути увагу, повинні передувати всім іншим деталям мотивації. А висновок суду щодо вирішення певної проблеми має передувати його обґрунтуванню. Це дозволятиме читачеві заглиблюватися в деталі мотивування, вже знаючи підхід суду до застосування відповідних норм права.

Суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Іван Міщенко обґрунтував потребу в упровадженні нового елемента структури судового рішення, в якому буде короткий опис суті спору, позицій сторін, рішень судів попередніх інстанцій і найголовніше – ключові питання правозастосування, які постали перед Верховним Судом. Такий вступ до судового рішення не підміняє його вступну частину та відрізняється від «класичного вступу», який судді наразі використовують. Чіткі питання у вступі до судового рішення дають читачеві певний дороговказ, пояснюючи, як далі буде побудоване рішення.

Суддя ВП ВС Тетяна Анцупова у спільній з Іваном Міщенком презентації, присвяченій способам організації тексту судового рішення, звернула увагу на світовий досвід структурування тексту судового рішення, проаналізувала переваги та недоліки хронологічної структури як найбільш розповсюдженої. Доповідачі запропонували вдосконалити структуру рішень ВС, побудувавши мотивувальну частину останніх навколо ключових питань правозастосування, на які має дати відповідь суд. У порівнянні з хронологічним підходом до структурування тексту рішення запропонований підхід дає змогу знизити когнітивну напругу між автором тексту та його читачем, який з легкістю має відшукувати вирішення конкретних проблем правозастосування.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Олена Білоконь зауважила, що метою судового рішення є не лише вирішення певного спору через надання сторонам юридичної визначеності у їхніх відносинах, але часто також установлення судової практики, яка може попередити виникнення інших спорів та забезпечити суспільну гармонію. Доповідач дослідила цільову аудиторію судових рішень, виділила ключових адресатів, з урахуванням потреб яких слід такі рішення писати.

«Рішення – це основний голос суду, яким судова система спілкується не лише з учасниками процесу, а й із суспільством. Таке рішення мають розуміти всі, хто його читають, незалежно від наявності юридичної освіти. Щоби судове рішення було зрозумілим і переконливим для його потенційних читачів, воно має бути не тільки вмотивованим, але й викладеним доступною мовою, зрозуміло та лаконічно», – зазначила суддя.

Психолінгвістка Оксана Колумбет розповіла про те, як психологічні особливості сприйняття текстової інформації визначають правила написання зрозумілого та переконливого тексту судового рішення. Вона також нагадала учасникам про логічні алгоритми доведення та спростування, які лежать в основі написання відповідних текстів, і продемонструвала, як ці алгоритми допомагають доступно та переконливо повідомити читачеві інформацію.

Упродовж тренінгу учасники не тільки ознайомилися із презентаціями розробників навчального курсу, а й виконали практичні завдання з написання вступу до судового рішення, структурування його мотивувальної частини за проблемними питаннями, які має вирішити суд, застосування принципів «контекст передує подробицям», «висновок передує роздумам», а також попрактикувалися в редагуванні власних текстів, використовуючи поради щодо їхнього написання для широкого кола читачів.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що Олексій Маловацький розповів про реалії та перспективи кадрового забезпечення судів, зазначивши, що судова система перебуває у стресовій ситуації.

Раніше ми писали, що кількість посад голів судів і їх заступників і, відповідно, кількість керівників апарату буде зменшена

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Андрей Костин о судебной реформе, ВККС, международных экспертах и адвокатской монополии
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Светлана Хома
    Светлана Хома
    судья Хозяйственного суда Тернопольской области
  • Ирина Венедиктова
    Ирина Венедиктова
    Генеральный прокурор Украины
загрузка...