Вищий антикорсуд відмовив у задоволенні скарги у справі «Роттердам+»

16:30, 24 сентября 2020
Слідча суддя ВАКС відмовила заявникові – колишньому народному депутатові, у задоволенні скарги на постанову прокурора САП про закриття частини кримінального провадження.
Вищий антикорсуд відмовив у задоволенні скарги у справі «Роттердам+»

24 вересня слідча суддя Вищого антикорупційного суду відмовила заявникові – колишньому народному депутатові, у задоволенні скарги на постанову прокурора САП про закриття частини кримінального провадження у справі «Роттердам+». Про це інформує пресслужба ВАКС.

Дане кримінальне провадження містило декілька епізодів. Прокурор САП, своєю постановою від 27.08.2020 року закрив кримінальне провадження за епізодом № 1, стосовно підозрюваних осіб на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, за епізодами № 2-4, № 8 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Проте, кримінальне провадження продовжує здійснюватися за епізодами № 5-7, у яких жодній особі не повідомлено про підозру.

Заявник, який подав скаргу до ВАКС, стверджував, що постанова прокурора про закриття є незаконною, необґрунтованою і невмотивованою. Він та його представниця посилались на те, що прокурор САП не врахував, що вирішення питання про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, встановлюється судом; не врахував експертизу, що проводилась у 2019 році та підтвердила збитки у розмірі понад 18 мільярдів гривень. Скаржник зазначав, що прокурор врахував лише деякі докази як підставу для закриття кримінального провадження, тоді як мав оцінити усі докази в їхній сукупності. Заявник також зазначив, що порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії завдав збитків громадському інтересу.

У судовому засіданні прокурор САП зазначив, що дійсно, у 2019 році орган досудового розслідування отримав висновок експерта, яким підтверджувались матеріальні збитки, завдані прийняттям Постанови № 289. Цього було достатньо для вручення повідомлень про підозру особам у кримінальному провадженні. Проте, в подальшому, були отримані інші докази, які вказували, що збитки насправді недоведені та їх неможливо встановити. Він також зазначив, що органу досудового розслідування, фактично, залишилося 3 дні строку для досудового розслідування, за які неможливо було отримати додаткові докази.

Під час прийняття рішення слідча суддя звернула увагу на те, що заявник був підозрюваним лише у одному з епізодів у кримінальному провадженні, тому оцінювала обґрунтованість і вмотивованість постанови у контексті саме цього епізоду. Так, вона застосувала перевірку постанови на відповідність формальним вимогам та за підставою закриття.

Дослідивши надані матеріали із висновками експертів, слідча суддя з’ясувала, що у кримінальному провадженні містяться суперечливі висновки експертів. Через це неможливо чітко визначити, чи було завдано істотну шкоду (матеріальні збитки) прийняттям Постанови № 289.

Слідча суддя також звернула увагу на тривалість досудового розслідування (понад 3 роки), продовження такого строку органом досудового розслідування та безперешкодність збирання ним доказів упродовж усього строку. Вона врахувала той факт, що до закінчення строку досудового розслідування залишилося три дні, а за цей час неможливо ефективно зібрати докази, які можуть бути достатніми для доведення винуватості особи. Продовжити цей строк неможливо.

При цьому, слідча суддя звернула увагу на те, що ця стаття містить матеріальний склад злочину, тобто істотна шкода, завдана вчиненням такого злочину, має безумовно мати грошове вираження.

Враховуючи всі доводи сторін та матеріали справи, слідча суддя дійшла до висновку, що постанова прокурора про закриття кримінального провадження є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому скарга заявника та його представниці не підлягає задоволенню.

Нагадаємо, у 2017 році органи досудового розслідування відкрили кримінальне провадження, більш відоме під назвою «справа Роттердам+», щодо можливого зловживання особами із НКРЕКП, Управління енергоринку, за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» своїм службовим становищем для одержання неправомірної вигоди для Генеруючих компаній теплових електростанцій з числа групи компаній ДТЕК. Через їх неправомірні дії, НКРЕКП розробила та прийняла Постанову № 289 від 03.03.2016 року, що встановила порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла подробиці справи «Роттердам+». 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ирина Шевченко
    Ирина Шевченко
    судья Сумского окружного административного суда
  • Александр Мамалуй
    Александр Мамалуй
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Татьяна Вивдиченко
    Татьяна Вивдиченко
    судья Шестого апелляционного административного суда
загрузка...