У Верховному Суді обговорили гендерний підхід у судочинстві

20:20, 13 сентября 2021
Голова ради суддів Богдан Моніч зазначив, що отримані результати дослідження не лише підвищать поінформованість в гендерних питаннях, а й будуть корисними в роботі як Ради суддів України, так і судової влади загалом.
У Верховному Суді обговорили гендерний підхід у судочинстві
Джерело фото: ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

10 вересня у Верховному Суді відбувся круглий стіл з нагоди презентації та обговорення результатів дослідження «Інтегрування гендерного підходу в організацію роботи суду», здійсненого за ініціативи громадської організації «Всеукраїнська асоціація жінок-суддів» у партнерстві з українсько-канадським Проєктом підтримки судової реформи. Про це повідомляє пресслужба ВС.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся Голова Ради суддів України Богдан Моніч. Він зауважив, що, на перший погляд, особливих гендерних проблем у судовій сфері немає, а жінки представлені на посадах у судових органах влади нарівні із чоловіками. Проте досі існують стереотипи, що демонстрація певного ставлення до особи є лише виявом загальноприйнятої культури спілкування в суспільстві, а не ознакою гендерної дискримінації. Тобто, як вважає Голова ради суддів України, суспільству бракує обізнаності в гендерних питаннях, тож отримані результати дослідження не лише підвищать поінформованість, а й будуть корисними в роботі як Ради суддів України, так і судової влади загалом. «Підвищивши обізнаність, ми подолаємо ті гендерні проблеми, які було виявлено під час проведеного дослідження», – резюмував Богдан Моніч.

Координаторка з питань гендерної політики та судового адміністрування українсько-канадського Проєкту підтримки судової реформи Людмила Чернявська зазначила, що Україна, як член Організації Об’єднаних Націй, має затверджений Національний план дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок, значна частина рекомендацій якого адресована саме судовій владі. Тож актуальність гендерних питань беззаперечна. «Від дотримання гендерної рівності великою мірою залежить доступ до правосуддя, справедливе вирішення спорів, а отже, імідж судової влади й довіра громадян до неї», – зауважила Людмила Чернявська. Координаторка Проєкту висловила переконання, що результати дослідження стануть стимулом для подальшої роботи з інституалізації гендерного підходу та його інтеграції в організацію роботи судів.

Презентуючи результати дослідження, президентка ГО «Всеукраїнська асоціація жінок-суддів», суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів детально розповіла про основні тенденції, виявлені під час аналізу цього питання. Зокрема, дослідженням установлено, що респондентки недостатньо обізнані із ситуацією щодо забезпечення гендерної рівності в Україні та не завжди ідентифікують прояви дискримінації за ознакою статі, нерівних можливостей, у тому числі в доступі до правосуддя. Окрім цього, рівень обізнаності жінок-суддів і працівниць апаратів судів з національним законодавством, положеннями міжнародних документів у сфері гендерної рівності є недостатнім. А в самих судах переважно бракує нормативно зафіксованих гендерних правил та компетенцій, що є перешкодою для ефективного інтегрування гендерного підходу в політику з питань управління персоналом та загалом в організацію роботи суду. Тож очевидною є необхідність, з одного боку, актуалізації гендерного підходу, визначення і закріплення на інституційному рівні конкретних пріоритетів, цілей і завдань щодо забезпечення гендерної рівності, а з іншого боку, розширення гендерної просвіти суддів та працівників судів задля підвищення їхньої професійної компетентності та відповідальності в питаннях гендеру.

«Сподіваюся, що отримані результати дослідження дадуть початок новому етапу розвитку та вдосконалення гендерної компетентності серед суддів та працівників апаратів судів (набуття не лише теоретичних знань, а й практичних навичок). А кожен наступний тематичний захід буде черговим кроком органів судової влади до запобігання дискримінації за ознакою статі та до гендерної рівності. Адже ці питання є не другорядними, а пріоритетними для розвитку комунікації судової влади із суспільством», – підсумувала Надія Стефанів.

В обговоренні результатів дослідження з метою визначення механізмів успішного впровадження комплексного гендерного підходу у судочинство взяли участь судді Верховного Суду Наталія Антонюк, Тетяна Анцупова, Ганна Вронська, Ірина Желтобрюх, Валентина Сімоненко, Олександра Яновська, а також представники Державної судової адміністрації України та Ради суддів України.

Дослідження «Інтегрування гендерного підходу в організацію роботи суду» було здійснено на основі аналізу анкет, заповнених жінками-суддями та працівницями апаратів судів у квітні 2021 року. В опитуванні взяли участь 990 респонденток, з них 8 % – судді, 92 % – працівниці апаратів судів. Найбільший відсоток респонденток (59,3 %) – представниці судів загальної юрисдикції. Адміністративні суди представляли 20 % опитаних, господарські й апеляційні – 10 % і 10,7 % відповідно.

 

Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Telegram канал Sud.ua
Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва