В останні роки КСУ у своїй діяльності все більше спирається на європейські стандарти – заступник Голови КСУ

До Дня Конституції України 28 червня 2022 року Конституційний Суд України провів у режимі онлайн Міжнародну конференцію на тему: «Роль Конституційного Суду України в реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі». Про це повідомляє відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу. 

Захід організували Конституційний Суд України та Національна академія правових наук України за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.

Зі вступною промовою до учасників заходу звернувся заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий.

Свій виступ Сергій Головатий розпочав зі слів про війну, яку веде Росія проти нашої держави.

«Він наголосив, що вже упродовж років не тільки територія України, її суверенітет та державність, а й Конституція України була ціллю московської держави, бо вона завжди вбачала в нашій Конституції саме те, що береже Україну. Ще на початку збройної агресії у 2014 році, коли відбулася анексія Криму, МЗС Росії зробило заяву, висунувши вимоги змінити українську Конституцію: по-перше, здійснити федералізацію (а це знищило б українську державу як унітарну), а по-друге, надання російській мові конституційного статусу як другої державної мови в Україні ( якби це сталося, то Українська нація перетворилася би на манкуртів – людей без історичної пам’яті, без знання історії свого народу тощо). Власне те, що не вдалося зробити через зміни до Конституції України, тобто юридично, Росія сьогодні робить фізично: вона знищує Українську націю війною. На переконання Сергія Головатого, Росія приречена на невдачу. Україна вистоїть як держава, а Український народ виживе як нація», - сказано у повідомленні.

Сергій Головатий зазначив, що в Україні перша юридично значуща Конституція з’явилася у 1996 році, яка народилася в дуже гострій політичній боротьбі політичних сил та інституцій.

«Тоді парламент таки ухвалив Конституцію, в якій саме визначено, що вона має найвищу юридичну силу в Україні. Але для того щоб це було не тільки гаслом, а юридична сила діяла, було засновано спеціальну інституцію – Конституційний Суд, на який покладено роль забезпечувати найвищу юридичну силу цього установчого Акта. Конституційний Суд постав в Україні як інституція, що продовжує європейську традицію, яка усталилася уже в повоєнній Європі. Саме повоєнна Європа покликала до існування конституційну юрисдикцію як інструмент захисту людських прав, правдивої демократії та правовладдя, тобто тих цінностей, на яких постала й сама Європа», - передають його слова.

Заступник Голови Конституційного Суду в своєму виступі також розповів про важливість діяльності Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), на яку було покладено функцію працювати з національними конституційними судами, допомагати їм випрацьовувати свою доктрину і, таким чином, з іншими інституціями Ради Європи забезпечувати сталість європейських цінностей та їх дієвість.

«Саме завдяки позитивному Висновку Венеційської Комісії щодо Конституційного Договору між Президентом і Верховною Радою Україна, ще не маючи тоді власної демократичної Конституції, винятково здобула членство в Раді Європи в листопаді 1996 року. Від 1996 року в Україні постав конституціоналізм європейського зразка. Він ґрунтується на європейській конституційній спадщині. Він продовжує розвиватися і відповідну роль у цьому відіграє Конституційний Суд України», - сказано у повідомленні.

Як зазначив Сергій Головатий, в останні роки Конституційний Суд України у своїй діяльності все більше спирається на європейські стандарти, що їх установлюють європейські інституції. Зокрема, Суд регулярно застосовує Доповідь Венеційської Комісії «Про правовладдя» та спирається в обґрунтуванні своїх рішень на інструментарій документу «Мірило правовладдя». Також Конституційний Суд України регулярно звертається до Венеційської Комісії за консультативним висновком amicus curiae. У цьому контексті він додав, що Конституційний Суд доводить своїми рішеннями відданість європейським цінностям та здатний робити це й надалі.

Заступник Голови Конституційного Суду також нагадав учасникам конференції про Копенгаґенські критерії, які в червні 1993 року ухвалила Європейська Рада.

«Зокрема він наголосив, що цей документ був спеціально виписаний для посткомуністичних, постдиктаторських, посттоталітарних режимів задля набуття членства в Європейському Союзі. У документі чітко сформульовані для цієї мети політичний, економічний та інші критерії. Відповідно до політичного критерію членство в Європейському Союзі вимагає, щоб країна-кандидат досягла стабільності інституцій, що ґарантують правдиву демократію, правовладдя, людські права та додержання і захист меншин.

Тому з моменту коли Україна отримала статус кандидата в членство Європейського Союзу, вже не стоїть на порядку денному питання: чи стане Україна членом ЄС. Натомість стоїть питання, коли вона може ним стати. Україна неодмінно стане повноправним членом Європейського Союзу як тільки вона буде здатною взяти на себе зобов’язання, що випливають із членства шляхом виконання, зокрема політичних умов, які записані в Копенгаґенських критеріях», – наголосив на завершенні свого виступу Сергій Головатий.

Також ми розповідали, що відбудеться Міжнародна онлайн-конференція з нагоди річниці Конституції України.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.