18:53, 4 апреля 2024
Суд может объявить перерыв, когда необходимо представление новых доказательств.
Ивановский районный суд Одесской области напоминает, что такое отложение дела и какие последствия неявки участников процесса.
Отложение рассмотрения дела – это перенос судебного заседания с назначением на другую дату.
Если объявляется перерыв в судебном заседании, существует возможность продолжения слушания дела в рамках этого же заседания. Перерыв может быть объявлен на определенное время или без этого.
Если рассмотрение дела откладывается или объявляется перерыв, то о месте, дате и времени нового заседания или продлении судебного заседания суд сообщает под расписку участников дела, свидетелей, экспертов, специалистов, переводчиков, присутствовавших в судебном заседании. Участники дела, свидетели, эксперты, специалисты, переводчики, которые не прибыли или которых суд впервые привлекает к участию в судебном процессе, сообщаются о судебном заседании в порядке, определенном Кодексом.
Чому можуть відкласти справу?
- через неявку всіх учасників процесу;
- через необхідність залучення нових свідків;
- через необхідність заміни судді;
- через вступ у справу третьої особи;
- через зміну предмету позову;
- через заміну відповідача;
- неможливість здійснення потрібних процесуальних дій у поточному судовому засіданні.
Коли оголошують перерву в судовому засіданні
Суд може оголосити перерву, коли є необхідним представлення нових доказів. Також можуть призначити перерву, якщо засідання неможливо закінчити в той день, на який воно призначене. В таких випадках справу не починають розглядати спочатку, а продовжують слухання.
Даний перелік не є вичерпним і може змінюватися залежно від обставин конкретної справи. Наприклад, учаснику справи не було надіслано копії апеляційної скарги або під час судового засідання до матеріалів справи були долучені нові документи, з якими раніше ознайомитися можливості не було.
Які наслідки, якщо не з’явитися на розгляд справи:
В кримінальному судочинстві:
- Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
В цивільному судочинстві:
- У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
- У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Поважні причини неприбуття особи на виклик є:
- затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
- обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
- обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
- відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
- тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
- смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
- несвоєчасне одержання повістки про виклик;
- інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами.
Коли судове засідання може відбутися, хоч і відсутній обвинувачений?
- при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого ( частина четверта статті 34 КПК);
- коли розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (частина перша статті 146 КПК);
- коли розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (частина друга статті 147 КПК);
- розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (частина четверта статті 163 КПК);
- розгляд клопотання про арешт майна (частина перша статті 172 КПК);
- питання про звернення застави в дохід держави (частина дев'ята статті 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.