Чи є належним доказом квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи

16:20, 24 февраля 2020
КГС ВС роз’яснив, що квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи та дату прийняття судового акта, що оскаржується, не є належним доказом сплати судового збору.
Чи є належним доказом квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Ухвалою господарського суду було задоволено подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника  спільного українсько-німецького підприємства (ТОВ)  останнього тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України до виконання зобов`язань, покладених відповідним наказом господарського суду про стягнення з ТОВ на користь кредитора заборгованості в сумі 2 377 603,04 грн. Про це повідомляє «Протокол».

Апеляційним господарським судом апеляційну скаргу вказаного керівника боржника (скаржник) на ухвалу господарського суду залишено без руху для усунення скаржником її недоліків, а саме подання (надсилання) до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи (відповідачу) листом з описом вкладення, а також заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження, а також оригіналу платіжного доручення на підтвердження факту сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбаченому законом порядку та розмірі. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом до апеляційної скарги додано дублікат квитанції про сплату 1921, 00 грн. судового збору з призначенням платежу дослівно: «Судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 050); ОСОБА_1»,  тоді як вірним призначенням платежу є номер справи та орган, в межах якої подається відповідна скарга, за яку сплачується судовий збір, та дата судового акта, що оскаржується».

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначену ухвалу та винести нове рішення, згідно з яким зобов`язати апеляційний господарський суд прийняти апеляційну скаргу до провадження. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує, що при першочерговому зверненні апелянта з апеляційною скаргою ним «було прикріплено до скарги читабельний оригінал цієї квитанції про сплату судового збору, який містив такі ж самі дані, як і банківська виписка, яка була надана останній раз, проте при першочерговому зверненні суд не зробив зауваження, що квитанція не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ані при залишенні скарги без руху, ані коли повертав її, а отже, суд погодився з правильністю платіжного документа, який надавався».

Крім того, скаржник вважає, що платіжний документ, який додається до процесуального документа, вже дає підстави встановити, за що було сплачено судовий збір, по якій справі та в який орган, й після його зарахування перестає діяти, а тому не може бути використаний з іншим призначенням. На думку скаржника, причина відмови у прийнятті скарги є надмірним формалізмом, через який апелянт не може відновити свої порушені права та інтереси.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скаргу відхилив, залишивши без змін судове рішення і при цьому зазначив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

Із повним текстом постанови КГС ВС можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що правила сплати судового збору у справах про захист прав неповнолітніх змінять.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду