Неможливість встановлення країни походження грає проти мігранта, — ЄСПЛ

Для оцінки судами ризику переслідування особи у разі його висилки одним із вирішальних факторів є встановлення країни походження мігранта. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «S.A. проти Нідерландів» (№ 49773/15).

S.A., який стверджував, що є громадянином Судану, в’їхав в Нідерланди за паспортом республіки Чад в травні 2010 року. Органи влади країни відхилили дві послідовні заяви мігранта про надання йому притулку попри те, що під час допиту S.A. стверджував, що у випадку повернення в Судан йому загрожуватиме переслідування як опонента режиму.

Коли мігранта повідомили про висилку, той подав заперечення до заступника міністра з питань безпеки та правосуддя. І оскільки цей захід не мав автоматичної зупиняючої дії, він вимагав від суду тимчасового заходу. Але і цей запит був відхилений: суддя вважав, що не було необхідно оцінювати, чи заявник зіткнеться з ризиком нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження в Судані.

Висилка S.A. була зупинена на підставі тимчасового заходу, вказаного Європейським судом з прав людини відповідно до правила 39 Регламенту Суду, для очікування розгляду ним справи заявника. S.A. подав третю заяву про надання притулку. Його знову допитали та були зроблені коментарі про намір заступника міністра відхилити його запит про надання притулку. Згодом справа розглядалася судом в апеляційному провадженні, яке включало дебати сторін, а також відділом адміністративної юрисдикції Державної ради.  Остаточне рішення відхиляло заяви S.A. на підставі відсутності достовірної інформації про країну походження мігранта.

Тоді S.A. звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) та ст. 13 (право на ефективний засіб судового захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник скаржився на те, що у випадку його висилки в Судан він зіткнеться з ризиком примусового притягнення до військової служби та переслідуванням, тому що він належав до неарабської етнічної групи.

ЄСПЛ констатував відсутність порушення статті 3 Конвенції у випадку висилки заявника в Судан та відсутність порушення ст. 13 Конвенції.

З текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «S.A. проти Нідерландів» (№ 49773/15) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що питання визнання та скасування батьківства не мають строків давності.

Також ЄСПЛ роз’яснив, у якій мірі кандидати на держслужбу можуть критикувати майбутнього роботодавця.

Ще ми писали, коли бізнесу блокують діяльність з формальних підстав, це є порушенням Конвенції.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.