ЄСПЛ роз’яснив, у якій мірі кандидати на держслужбу можуть критикувати майбутнього роботодавця

Через публікацію блогів із критикою роботи Міністерства юстиції, особі було відмовлено в отриманні статусу судового експерта. Міністр констатував відсутність належних особистих якостей. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Питання свободи вираження поглядів розглядав Європейський суд з прав людини у справі «Чимпершек проти Словенії» (заява № 58512/16).

У 2013 році Джерней Чимпершек, який мав диплом магістра в галузі будівництва, подав заяву для отримання статусу судового експерта з оцінювання наслідків природних та інших катастроф.

Він склав тест і чекав присяги, коли міністр юстиції відхилив його заяву, оскільки він не мав особистих якостей, необхідних для експерта відповідно до закону.

Міністр, зокрема, виявив, що коментарі у блозі заявника стосувалися суспільних та політичних питань, а його електронні листи до інших кандидатів щодо затримок у церемонії присяги, були образливими та несумісними з роботою судового експерта.

Пан Cimperšek оскаржив це рішення в судах стверджуючи, що воно порушило його свободу вираження поглядів. Він також стверджував, що оцінка його особистих якостей не повинна обмежуватися лише його електронними листами та блогом і просив суд заслухати свідків щодо його моральних якостей, а також урахувати той факт, що його блог читали лише його друзі.

Адміністративний суд відхилив його позов. Він також відхилив клопотання Чимпершека на проведення слухання. Спроби подальшого оскарження рішення також не мали успіху.

Тоді Чимпершек звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись, зокрема, на ст. 10 (свобода вираження поглядів) він стверджував, що був покараний за висловлення критичної думки у своєму блозі та скарги на роботу міністерства.

У ЄСПЛ констатували, що оскаржуване рішення стосувалося реалізації свободи вираження поглядів, а не доступу до державної служби. Адміністративний суд, розглядаючи справу, нічого не вказав про право заявника на свободу вираження поглядів і не розглянув його аргументи з цього питання. І це порушувало баланс між цим правом і громадським інтересом, який, як стверджувалося, переслідувало рішення міністра, і таким чином не було ефективного і відповідного судового перегляду втручання, про яке йдеться.

Суд також не міг прийняти аргумент уряду, що рішення міністра було необхідним для забезпечення моралі та репутації судових експертів: в рішенні міністра або в рішенні адміністративного суду не було докладних підстав для того, чому вираження поглядів заявником було образливим і несумісним з роботою судового експерта .

Ні міністр, ні адміністративний суд не провели оцінювання того, чи був встановлений справедливий баланс між конкуруючими інтересами, які розглядаються, і тому ЄСПЛ не міг провести ефективну перевірку того, чи національні органи влади запровадили в життя стандарти, встановлені в його прецедентному праві щодо встановлення балансу між такими інтересами.

Цього виявилося достатньо для висновку, що втручання у свободу вираження поглядів заявника не було «необхідним в демократичному суспільстві» і тому мало місце порушення статті 10.

З текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «Чимпершек проти Словенії» (заява № 58512/16)  можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що питання визнання та скасування батьківства не мають строків давності.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.