ВС висловився щодо початку перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні

11:50, 27 октября 2020
Початок перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні за вимогами про відшкодування шкоди співпадає з моментом появи у кримінальному провадженні особи у статусі підозрюваного чи обвинуваченого.
ВС висловився щодо початку перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні

Обставини справи

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу про відшкодування завданих злочином матеріальних збитків та моральної шкоди в порядку статті 128 КПК України. Суди встановили, що ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домовились про купівлю-продаж квартири, що мала відбутися у нотаріальному порядку 06 грудня 2007 року, під час якої ОСОБА_1 повинен був заплатити продавцю гроші, але з поважної причини не зміг прибути до нотаріуса і цього ж дня о восьмій годині ранку на території продуктового ринку в місті Самборі передав їй, ОСОБА_2, на зберігання гроші в сумі 45 000,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом валюти, встановленим НБУ станом на 06 грудня 2007 року, становило 227 250,00 грн. Вказані кошти відповідач привласнила зловживаючи довірою позивача, витратила їх на купівлю квартири на своє ім’я, чим спричинила ОСОБА_1 майнову шкоду в особливо великому розмірі. Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 45 000,00 доларів США, що в еквіваленті становить 1 210 888,40 грн матеріальних збитків, завданих злочином.

Мотиви Суду

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із наявності правових підстав для стягнення з відповідача завданої майнової шкоди позивачу.

Обґрунтовуючи свою ухвалу, апеляційний суд вказав, що у цьому випадку строк позовної давності розпочав свій перебіг з часу набрання обвинувальним вироком міськрайонного суду законної сили. Колегія суддів погодилась з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено з таких підстав.

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства. Згідно з частиною другою статті 265 ЦК України, якщо суд залишив без розгляду позов, пред’явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред’явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Аналіз змісту вказаних норм дає підстави для висновку про те, що початок перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні за вимогами про відшкодування шкоди збігається з моментом появи у кримінальному провадженні особи у статусі підозрюваного чи обвинуваченого, тобто коли у потерпілого виникає право на пред’явлення позову до конкретної особи.

З огляду на те, що перебіг позовної давності для позивача розпочався з моменту набуття відповідачем статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а також із урахуванням того, що цивільний позов згідно з ухвалою апеляційного суду було направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства у лютому 2017 року, тобто після визнання ОСОБА_2 винною у кримінальному провадженні, строк позовної давності за вимогами про відшкодування шкоди не пропущено, тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачкою не пропущено строк позовної давності звернення до суду із цим позовом, є правильним.

Відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має свої особливості, які полягають у тому, що згідно зі статтею 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред’явлено не до будь-якої особи, а виключно до підозрюваного чи обвинуваченого, що у свою чергу вказує на початок перебігу в такому випадку строку позовної давності саме з моменту повідомлення особі про підозру, тобто коли особа визначена слідчим як така, стосовно якої достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення (стаття 276 КПК України). У цій справі спір стосувався деліктних правовідносин, відшкодування шкоди, завданої злочином, де необхідно було встановити вину, яка є однією з обов’язкових підстав цивільно-правової відповідальності, на відміну, наприклад, від відшкодування шкоди, завданої при дорожньо-транспортній пригоді, чи за незаконне засудження, де вина не є обов’язком доведення для позивача. Постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року рішення міськрайонного суду та постанову апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданих злочином майнових збитків залишено без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає щире каяття.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Налоговый Майдан: почему протестуют ФОПы
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Клименчук
    Наталья Клименчук
    судья Окружного административного суда Киева
  • Евгений Мартынов
    Евгений Мартынов
    председатель Шевченковского районного суда Киева
загрузка...