Підтвердження факту відмови покупця від прийняття та оплати товару: позиція КГС ВС

11:21, 4 ноября 2020
Чинне цивільне законодавство не передбачає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару.
Підтвердження факту відмови покупця від прийняття та оплати товару: позиція КГС ВС

Оскільки чинне цивільне законодавство не передбачає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару, то за умови існування встановлених законом правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару. Такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що, як наслідок, виключає настання обов’язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця. Такого висновку дійшов КГС ВС від у справі № 906/884/19.

Обставини справи

Між ТОВ (постачальник) та ДП (покупець) укладено договір, за умовами якого постачальник зобов’язується передати, а покупець — прийняти й оплатити продукцію на умовах, передбачених цим договором. На виконання умов договору ТОВ здійснило поставку продукції, а підприємство прийняло її, що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини:

1) у зв’язку з невідповідністю номенклатурного номера виробів паспорту частини товару було повернуто постачальнику за накладною на підставі вимоги ДП про заміну, направленої на електронну адресу;

2) продукцію позивач поставив не у повному обсязі;

 3) внаслідок прострочення поставки ТОВ всього визначеного специфікацією товару підприємство на підставі частини першої статті 615 ЦК України та пункту 7.3 договору поставки скористалося правом на односторонню відмову покупця від подальшого приймання продукції (в частині непоставленого (повернутого, але не заміненого товару)), про що постачальник отримав лист-повідомлення ДП.

Оцінка Суду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, КГС ВС погодився з твердженням скаржника ТОВ про відсутність на теперішній час висновку ВС щодо питання застосування норм права (статей 599, 692 ЦК України) у подібних правовідносинах стосовно того, чи є належним чином проведене виконання зобов’язання у випадку, якщо постачальником було здійснено поставку товару, строк на приймання продукції завершився, покупцем не заявлено про відмову від прийняття товару, докази поставки неякісного товару відсутні, однак у подальшому такий товар направлено постачальнику і прийнято ним, і чи виникає у покупця обов’язок з оплати за поставлений товар.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною четвертою статті 692 ЦК України передбачено, що в разі якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. З наведеною нормою кореспондується положення частини четвертої статті 690 ЦК України, якою встановлено що в разі, що якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

КГС ВС зазначив: «право вимагати прийняття та оплати товару продавець може реалізувати лише у тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав, передбачених статтями 666, 670, 672, 678, 686 ЦК України тощо. При цьому чинне цивільне законодавство чітко не визначає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару. Наведене не виключає наявності підстав вважати, що відповідна відмова може бути виражена і в діях покупця щодо фактичного повернення поставленого товару без попереднього письмового повідомлення продавця про таку відмову. Так, за змістом положень частини першої статті 671 і частин першої, третьої статті 672 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов’язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред’явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми».

У зв’язку з цим КГС ВС наголошує, що, зазначаючи про відсутність висновку ВС щодо вищезазначеного питання застосування норм права (статей 599, 692 ЦК України) у подібних правовідносинах, скаржник помилково не враховує як змісту положень статей 599, 615, 672, 692 ЦК України в їх сукупності, так і встановлених судами під час розгляду цієї справи обставин фактичної відмови покупця від прийняття частини поставленої продукції шляхом вчинення дій з її повернення постачальнику, а також подальшої належним чином оформленої відмови підприємства у квітні 2018 року від зобов’язання за договором поставки.

Отже, із системного аналізу змісту статей 599, 615, 672, 692 ЦК України та встановлених судами фактичних обставин справи колегія суддів дійшла наступного висновку: «оскільки чинне законодавство не передбачає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару, норми статей 599, 692 ЦК України у подібних правовідносинах в аспекті встановлення наявності/відсутності виникнення у покупця обов’язку з оплати товару в разі здійснення поставки товару, який у подальшому було повернуто постачальнику і прийнято ним, слід застосовувати так: «За умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов’язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця».

 Ураховуючи викладене, КГС ВС зауважив, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, оскільки на теперішній час відсутній висновок ВС щодо застосування норм статей 599, 692 ЦК України у подібних правовідносинах, проте наведені обставини виключають скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.

Також «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловися щодо правил виключної підсудності відносно нерухомого майна.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Дмитрий Мальцев
    Дмитрий Мальцев
    судья Шевченковского районного суда Киева
  • Любовь Хилько
    Любовь Хилько
    заместитель председателя Кировоградского окружного административного суда
загрузка...