У яких випадках тривале проживання чоловіка та жінки окремо не може свідчити про припинення шлюбних відносин

10:30, 13 ноября 2020
КЦС ВС зробив висновок у справі щодо встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю.
У яких випадках тривале проживання чоловіка та жінки окремо не може свідчити про припинення шлюбних відносин

Тривале проживання чоловіка та жінки окремо у зв’язку з особливостями їх професійної діяльності не може свідчити про припинення фактичних шлюбних відносин та про їх відсутність. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 354/693/17-ц.

Про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення статті 74 СК України.

Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 6-97цс11 роз'яснено, що для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у період, протягом якого було придбано спірне майно.

Верховний Суд України у постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-135цс13 висловив правову позицію, за якою майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету), а інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Тлумачення статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Згідно із частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У справі, яка переглядається позивач зазначила, що 18 травня 2005 року вона обвінчалась з ОСОБА_4 та з цього часу вони почали проживати однією сім’єю без реєстрації шлюбу. 30 серпня 2007 року сторони зареєстрували шлюб, в 2009 році у них народилась донька. В 2015 році шлюб між сторонами було розірвано. Посилаючись на те, що відповідач відмовляється у добровільному порядку поділити придбані під час їх спільного проживання земельні ділянки, позивач просила суд встановити факт їх спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації у період із 18 травня 2005 року до 30 серпня 2007 року та здійснити поділ спірних земельних ділянок.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 18 травня 2005 року до 30 серпня 2007 року сторони проживали однією сім’єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, що підтверджується фактом вінчання сторін, реєстрацією позивача у квартирі відповідача з березня 2006 року, довідкою комунального підприємства, публікаціями у журналі та інтернет-виданнях про їх спільне проживання та копією позовної заяви ОСОБА_4 про поділ майна, де він зазначав про спільне проживання.

Спірні земельні ділянки придбані відповідачем у лютому 2006 року в період фактичного проживання сторін однією сім’єю, а тому належать сторонам на праві спільної сумісної власності та підлягають поділу у порядку, передбаченому нормами СК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що періодичне спільне проживання сторін не є достатнім для визнання факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у розумінні статті 74 СК України, без наявності інших ознак сім’ї, враховуючи те, що у період 2005-2006 років ОСОБА_4 брав участь у Лізі Чемпіонів УЄФА, більшість матчів у якій проходили за межами України. Крім того, ОСОБА_4 надав докази на підтвердження його доходів до моменту придбання спірних земельних ділянок.

Колегія суддів не погодилася із зазначеним висновком апеляційного суду та зазначила, що навіть тривале проживання чоловіка та жінки окремо у зв’язку з особливостями їх професії не може свідчити про припинення фактичних шлюбних відносин.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи є ремонт окремим об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур виходить на фінальний етап
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Михаил Радуцкий
    Михаил Радуцкий
    председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинского страхования
  • Татьяна Варфоломеева
    Татьяна Варфоломеева
    ректор Академии адвокатуры Украины
  • Анатолий Бидонько
    Анатолий Бидонько
    судья Харьковского окружного административного суда
  • Валентина Емельянова
    Валентина Емельянова
    директор Тестологического центра Национальной школы судей Украины
  • Александр Лысюк
    Александр Лысюк
    председатель Барышевского районного суда Киевской области
загрузка...